3-1052/2010

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 червня 2010 року                                                                             м.  Добропілля

     Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Канурна О.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області  про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, фізична особа-підприємець,  яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 41 Кодексу  України про адміністративні правопорушення,

  в с т а н о в и в:

25 травня 2010 року Територіальною державною інспекцією праці у Донецькій області в особі головного державного інспектора праці Ципук З.Л., проведено первинну перевірку з питання контролю за додержанням законодавства України про працю фізичної  особи-підприємця. За наслідками перевірки складено адміністративний протокол №05-09-084/0029 від 25 травня 2010 року. (а.с.1). З адміністративного матеріалу вбачається, що ОСОБА_1,   є фізичною особою-підприємцем. (свідоцтво про державну реєстрацію від 22 травня 2001 року серія НОМЕР_1) (а.с.6) Відповідно до ст.ст.24, 24-1 КЗпП України фізична особа-підприємець укладає трудові договори з найманими працівниками   та н а підставі вимог ст.21 Кодексу законів про працю України виступає однією із сторін трудового договору і як роботодавець повинна забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, ОСОБА_1, допустила порушення вимог діючого трудового законодавства, що виразилося в наступному.   

1. Посадовий оклад найманого працівника не відповідає рівню заробітної плати, встановленому Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки, а також Регіональною угодою між Донецькою обласною державною адміністрацією, профспілковими об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2009-2010 роки. Так, згідно розрахунковим відомостям за січень-березень 2010 року посадовий оклад продавця продовольчих товарів дорівнює 869 грн. на місяць, а за квітень 2010 року – 884 гривням на місяць. Згідно п.2.2 Генеральної угоди мінімальна тарифна ставка робітника 1-го розряду встановлюється в розмірі не менше 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Станом на 01.01.2010 року ця сума з урахуванням регіонального коефіцієнту в розмірі 1,15 на підприємствах, господарствах, а також у фізичних осіб-підприємців Донецької області повинен складати не менш ніж: 869 грн. х 1,2 х 1,15 грн. = 1199,22 грн., а з 01 квітня 2010 року ця сума з урахуванням регіонального коефіцієнту в розмірі 1,15 на підприємствах, господарствах, а також у фізичних осіб-підприємців Донецької області повинен складати не менш ніж: 884 грн. х 1,2 х 1,15 грн. = 1219,92 грн. Таким чином, встановлення заробітної плати за кваліфіковану працю продавцю продовольчих товарів за січень-березень у розмірі 869 грн. на місяць, а за квітень – 884 грн. на місяць (без урахування міжпосадових та міжкваліфікаційних співвідношень) не відповідає вимогам ст.ст. 96-97 Кодексу законів про працю України та ст.6 Закону України "Про оплату праці", що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вищезазначених Законів України та Генеральної, Регіональної та Галузевої угод.

2. При звільненні громадянина ОСОБА_3 не було нарахована і не виплачена компенсація за невикористані щорічні відпустки, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення ст.83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки».

В  судовому засіданні ОСОБА_1, погодилася з фактами викладеними у протоколі та не оспорює, що допустила порушення вимог діючого трудового законодавства.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали вважаю, що в діях останньої є склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 41  Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При призначенні міри адміністративного стягнення суддя враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність. Так, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1, вперше притягається до адміністративної відповідальності, має постійну роботу.

Обставин, які відповідно до ст.34 КпАП України, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд визнає щире розкаяння винної.

Обставин, які відповідно до ст.35 КпАП України, що обтяжують відповідальність за скоєне нею адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

З метою виховання її в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як нею самою, так і іншими особами, вважаю необхідним  накласти  на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 221, 268, частиною 1 статті 41  Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

п о с т а н о в и в:

Визнати винною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КпАП України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 (п‘ятсот десяти) гривень 00 копійок.

Штраф має бути внесено на користь держави на р/р 31112106700035, код платежу 21081100, ОКПО 34686542, МФО 834016  в ГУ ДКУ в Донецькій області.

Копію постанови надіслати для відома до Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області та для виконання в Державну виконавчу службу Добропільського міськрайонного управління юстиції.

Постанова судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної  скарги до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення, або  опротестована прокурором.

Суддя Добропільського

міськрайонного суду                                                               О.Д. Канурна