Справа № 11-416/10 Головуючий у 1 інстанції Стеблина А.В.
Категорія ст. 307 ч. 2 К Доповідач Навозенко Л. С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :
Головуючого Навозенко Л. С.
суддів Демченка О. В., Григор’євої В. Ф.
з участю прокурора Хомазюка О. В.
адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2
на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, громадянин України, з професійно-технічною освітою перебуваючий у фактичних шлюбних відносинах, не працюючий, житель АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 307 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 1102 грн. 94 коп. судових витрат на користь держави.
Питання речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що в середині січня 2010 року в під’їзді № 1 будинку № 20 по вул. Рокосовського в м. Чернігові, знайшов та незаконного, з метою подальшого збуту, привласнив пакунок з подрібненою речовиною рослинного походження вагою 23,267г, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом – каннабісом /маріхуаною/, після чого переніс пакет до під’їзду № 1 будинку № 14-б по вул. Одинцова в м. Чернігові, де заховав з батареєю та продовжував зберігати з метою подальшого збуту.
25 січня 2010 року в денний час ОСОБА_2 частину речовини вагою 9,123г, що є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом /маріхуаною/ з метою збуту переніс до перехрестя вулиць Пухова та 50 років СРСР, де незаконно збув ОСОБА_3
11 лютого 2010 року в денний час ОСОБА_2 решту речовини вагою 14,144г, що є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом /маріхуаною/ з метою незаконного збуту, зберігаючи при собі, переніс до будинку № 18-а по вул. 50 років СРСР в м. Чернігові, де незаконно збув ОСОБА_3
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, пом’якшити йому міру покарання, врахувати, що він раніше не судимий, щиро розкаявся, визнав свою вину і на його думку виправлення його можливе без ізоляції від суспільства.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його адвоката, які підтримали апеляцію і просили вирок суду змінити, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.
В суді першої інстанції справу було розглянуто відповідно до правил, передбачених ст. 299 ч. 3 КПК України, тому у відповідності зі ст. 365 КПК України, висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких докази судом не досліджувалися, колегією суддів не перевірялись.
У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину, правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції.
Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій, судом допущено не було.
Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.
Колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ст. 307 ч. 2 КК України.
Призначаючи міру покарання засудженому ОСОБА_2 місцевий суд врахував, що він раніше не судимий, формально позитивну характеристику, його сімейний стан та стан його здоров’я та призначив йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України.
На думку колегії суддів місцевий суд не в достатній мірі врахував дані про особу засудженого, те що він визнав свою вину та щиро розкаявся, сприяв органам досудового слідства в розкритті злочину, а також стан здоров’я засудженого, те що після винесення вироку стан його здоров’я погіршився, а також те що він проживає з матір’ю, яка страждає на тяжке захворювання та потребує його допомоги.
Враховуючи ставлення засудженого до скоєного злочину, його молодий вік та стан здоров’я, який погіршився після постановлення вироку, щире каяття засудженого, колегія суддів вважає, що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, призначеного місцевим судом, з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи або навчання; періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
В решті цей же вирок суду залишити без змін.
Судді:
Навозенко Л. С. Григор’єва В. Ф. Демченко О. В.