Судове рішення #10397799

справа №2-314/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем  України

04 серпня 2010 р.                                                                                                                           м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді – Цветкова О. Я.

при секретарі – Пшеничній Г. О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Перша Керченська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу не менш ніж п’ять років до дня смерті особи та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Керченського міського суду АР Крим із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу не менш ніж п’ять років до дня смерті особи та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом. Позовні вимоги мотивовані тим, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_5 за життя заповідав позивачу вказану квартиру, втім рішенням Керченського міського суду від 02.10.2007 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 05.12.2007 р. та ухвалою Верховного суду України від 28.07.2008 р., заповіт був визнаний недійсним. Позивач вказує, що вона проживала разом зі спадкодавцем з січня 2001 року однією сім’єю без реєстрації шлюбу до дня смерті ОСОБА_5, тому відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України є спадкоємцем четвертої черги як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Вона фактично прийняла спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , оскільки залишилася проживати в даній квартирі, несла витрати на її утримання та обслуговування.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 вимоги підтримали, просили задовольнити позовну заяву у повному обсязі з мотивів, вказаних у позові. Просили судові витрати у разі задоволення позову не стягувати з відповідача, а віднести на позивача.

Відповідач та його представники ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, наведених у письмових запереченнях, вказували, що позивач проживала разом з ОСОБА_5 не постійно та тільки з жовтня 2002 року, тобто менш ніж п’ять років, просили у задоволенні позову відмовити.  

Третя особа – Перша Керченська Державна нотаріальна контора, явку представника у судовому засіданні не забезпечила, подала до суду заяви, з яких вбачається, що вона заперечень щодо  позовної заяви не має, просить розглянути справу за відсутності її представника.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.14-16,70), що також не заперечується сторонами. ОСОБА_5 за життя заповідав позивачу вказану квартиру, втім рішенням Керченського міського суду від 02.10.2007 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 05.12.2007 р. та ухвалою Верховного суду України від 28.07.2008 р., заповіт був визнаний недійсним (а.с.33-35). 07.11.2008 р. брат спадкодавця ОСОБА_3 отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом та зареєстрував право власності на вказану квартиру (а.с.18-19).  

У вказаній квартирі з 12.04.2005 р. зареєстровано місце проживання ОСОБА_1, що підтверджується формою № 16, довідкою про склад сім ї, довідкою-випискою з домової книги (а.с.42,46,68) та не заперечується сторонами.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Стаття 1217 Цивільного кодексу України встановлює, що с падкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України 30.05.2008 р. N 7  « Про судову практику у справах про спадкування»  при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3   СК  про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Отже предметом доказування у цій справі є факт проживання позивача зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто до дня його смерті.

На підтвердження факту спільного проживання з початку 2001 р. позивач надала заяву позичальника про надання кредиту від 17.04.2006 р., в якій вказано місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.67), документи, що підтверджують реєстрацію її місця проживання та її доньки у вказаній квартирі (а.с.42,46,68), а також обґрунтовує цей факт показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які були сусідами померлого ОСОБА_5 та залишились сусідами позивача після смерті спадкодавця.

Інших доказів, які б свідчили про те, що позивач дійсно проживала по вказаній адресі з початку 2001 р. позивачем не надано.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» N 2 від 12.04.1985 р. суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Згідно зі ст.ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України сторони зобов’язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Окрім показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про спільне проживання позивача зі спадкодавцем з початку 2001 р. позивачем інших доказів (повідомлень про місце проживання в листах, вказування в яких-небудь документах про адресу проживання та ін.) не надано.

Слід також зауважити, що позивач з 28.08.1992 року по 28.08.2004 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 (а.с.71,72). Відповідно до ст. 104 СК  шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя чи оголошення його померлим, а також шляхом його розірвання за заявою подружжя або одного з них судом чи органом реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС).

Суд зазначає, що згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України 30.05.2008 р. N 7  « Про судову практику у справах про спадкування» д о числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

За таких обставин, з урахуванням того, що позивач до 28.08.2004 р., тобто до дня смерті ОСОБА_9, перебувала у зареєстрованому шлюбі з ним, п’ятирічний строк спільного проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу, передбачений ст. 1264 Цивільного кодексу України, необхідно рахувати саме з вказаної дати. А враховуючи, що спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2., тобто через два роки після припинення шлюбу позивача з ОСОБА_9, позивач не має права ставити питання про визнання її спадкоємцем четвертої черги.

За таких обставин позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рiшення може бути оскаржено в апеляцiйному порядку до Апеляцiйного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рiшення апеляцiйної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 06 серпня 2010 р.

Суддя                                         О. Я. Цветков

  • Номер: 22-ц/803/1905/20
  • Опис: про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-314/2010
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Цветков Олександр Якович
  • Результати справи: скасовано повністю
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 20.11.2019
  • Дата етапу: 13.05.2020
  • Номер: 6/755/753/24
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-314/2010
  • Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
  • Суддя: Цветков Олександр Якович
  • Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 06.05.2024
  • Дата етапу: 04.06.2024
  • Номер: 6/755/753/24
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-314/2010
  • Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
  • Суддя: Цветков Олександр Якович
  • Результати справи: залишено без змін
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 06.05.2024
  • Дата етапу: 31.10.2024
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація