СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
15 червня 2009 року Справа № 2-5/1149-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, Попозова Людмила Федірівна, довіреність № б/н від 02.01.09, Успенський монастир Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви;
відповідач, ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 18.12.96, фізична особа - підприємець ОСОБА_2;
представник третьої особи, не з'явився, Бахчисарайська міська рада;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П. ) від 31 березня 2009 року у справі № 2-5/1149-2009
за позовом Успенського монастиря Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви (вул. Басенко, 57-а, місто Бахчисарай,98400)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бахчисарайської міської ради (вул. Сімферопольська, 14, місто Бахчисарай,98400)
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
Успенський монастир Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бахчисарайської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу малої архітектурної форми (торгівельного намету).
Позивач з посиланням на правові положення статей 95, 125, 126, 212 Земельного кодексу України обґрунтовує свої вимоги неправомірним зайняттям відповідачем частини належної йому на праві постійного користування земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2009 року у справі № 2-5/1149-2009 позов задоволено.
Зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що належить Успенському монастирю Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви шляхом демонтажу малої архітектурної форми (торгівельного намету) з території земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Бахчисарай, вул. Басенко, 57-а. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В основу судового рішення покладений висновок про те, що відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку свідчить про обґрунтованість позовних вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, що належить Успенському монастирю Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що торгівельна палатка фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 розташована поза межами земельної ділянки позивача, у зв’язку з чим, на думку заявника, права Успенського монастиря Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви розміщенням об’єкту торгівлі відповідача у жодному разі не порушені.
Розгляд справи відкладався.
У судове засідання, призначене на 15 червня 2009 року, представник Бахчисарайської міської ради не з'явивися, про місце судового засідання був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Оскільки явка в судове засідання учасників судового процесу –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору, у зв'язку з чим судова колегія вирішила можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи за наявними документами в матеріалах справи.
Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
На підставі рішення Бахчисарайського міської ради народних депутатів від 28 квітня 2001 року № 153 Успенському монастирю Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви виданий Державний акт серії ІІ –КМ № 002916 від 04 травня 2001 року на право постійного користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Басенко, 57 а, місто Бахчисарай для обслуговування монастиря (а. с. 23- 26).
17 січня 2008 року посадовими особами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим була проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства в межах землекористування Успенського монастиря Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви, про що складено акт (а. с. 28).
Зазначеним актом встановлено, що на земельній ділянці орієнтовною площею 0,1500 га уздовж русла річки Чурук –Су, що знаходиться у постійному користуванні Успенського монастиря Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви на підставі Державного акту серії ІІ –КМ № 002916 від 04 травня 2001 року розташовані 34 металевих каркаси торгівельних палаток, у тому числі 2 тимчасових споруди без фундаменту, бетонний майданчик площею 6х4 без відповідного дозволу постійного землекористувача.
Аналогічні обставини встановлені актами обстеження земельної ділянки, складеними відділом податкової міліції державної податкової інспекції в Сімферопольському районі та депутатами Бахчисарайської міської ради від 17 січня и 2008 року (а. с. 29, 30).
В ході проведеної Державною податковою адміністрацією в Автономній Республіці Крим перевірки встановлено 36 власників торгівельних палаток, виявлених під час обстеження 17 січня 2008 року земельної ділянки в межах користування Успенським монастирем Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви, які здійснюють торгівельну діяльність на території монастиря з реалізації сувенірів та товарів народного промислу, серед яких значиться ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), про що повідомлено позивача листом за вих. номером 1993/10/26-32 від 17 липня 20087 року (а. с. 35-36).
09 вересня 2008 року постійною депутатською комісією з земельних питань Бахчисарайської міської ради 5-ого скликання складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в межах землекористування Свято –Успенського чоловічого монастиря (нижній майданчик уздовж русла річки Чурук –Су на предмет наявності на даній земельній ділянці здійснення громадянами торгівельної діяльності і розміщення на ньому малих архітектурних форм (торгівельних палаток)(а. с. 43 -44), яким встановлено, що серед інших 34 самовільно розташованих торгівельних палаток на території монастиря знаходиться торгівельна палатка, що належить ОСОБА_2, яка встановлена без відведення земельної ділянки для відповідної мети, без отримання будь-якої дозвільної та правовстановлюючої документації.
Вважаючи, що самовільним розташуванням торгівельної палатки фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на земельній ділянці Успенського монастиря Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви, порушується його право землекористування, позивач звернувся з даним позовом.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності наявні докази, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є усунення перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою, що належить йому на праві постійного користування.
Стаття 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частини 1, 3 статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно частини 1 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
В матеріалах справи документи, які б посвідчували право користування відповідача на спірну ділянку, відсутні.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Доводи відповідача відносно того, що його торгівельна палатка розташована поза межами земельної ділянки позивача, не підтверджується належними доказами у справі, більш того, в матеріалах справи представлено копію колективного звернення суб’єктів підприємницької діяльності виносної торгівлі сувенірами в районі зупинки «Староселье»(у підніжжя Чуфут-кале) до Бахчисарайської міської ради, в якому підприємці, серед яких була і фізична особа - підприємець ОСОБА_2, визнають, що об’єкти їх торгівлі розташовані на території Успенського монастиря Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви (а. с. 47).
Крім того, з матеріалів справи судова колегія встановила, що твердження заявника апеляційної скарги про неприналежність позивачу асфальтової дороги, на якій розташовані торгівельні палатки, є помилковими, з огляду на те, що відповідно до Державного акту серії ІІ –КМ № 002916 від 04 травня 2001 року спірна земельна ділянка входить в межі землекористування позивача і призначена для обслуговування монастиря.
Доводи відповідача про те, що розпорядженням голови Бахчисарайської міської ради №02.1-5/19-г від 05 лютого 2009 року йому наданий дозвіл на розміщення виносної торгівлі сувенірами і товарами народного промислу на вул. Басенко в районі зупинки «Староселье»(верхній майданчик у магазина ПП ОСОБА_3) не можуть слугувати доказом правомірності зайняття земельної ділянки позивача у зв’язку з тим, що, по-перше, дозвіл на торгівлю у розумінні чинного законодавства не має значення правовстановлюючого документа на земельну ділянку, а по-друге, розміщення будь-яких об’єктів на земельній ділянці Успенського монастиря Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви має відбуватися лише за згодою законного землекористувача, яким є позивач.
Крім того, в матеріалах справи наявні листи Виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради за №02.1-14/19 від 17 січня 2008 року (а. с. 39) та за № 021-18/594 від 21 жовтня 2008 року (а. с. 51), в яких повідомлялось, що ні Бахчисарайською міською радою, ні його виконавчим комітетом суб’єктам підприємницької діяльності дозволи на здійснення торгівельної діяльності в межах землекористування Успенського монастиря Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви не надавались.
При такому положенні враховуючи, що факт порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 земельного законодавства встановлений у сукупності матеріалами перевірки Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим, податкової міліції державної податкової інспекції в Сімферопольському районі та депутатами Бахчисарайської міської ради з питань дотримання вимог земельного законодавства, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу малої архітектурної форми (торгівельного намету) і підстав для скасування судового рішення з наведених в апеляційній скарзі мотивів немає.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2009 року у справі № 2-5/1149-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді