Справа № 2-249

2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2009 року Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді Лопатюк Н.Г.

при секретарі Ковальовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал Зулейха Фаатівна про визнання договору купівлі -продажу земельної ділянки частково недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу земельної ділянки від 17 травня 2002 р. частково недійсним та внесення змін до вищевказаного договору щодо розміру земельної ділянки.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 17.05.2002 р. між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу частини земельної ділянки розміром 0,0560 га., що знаходиться у Святошинському районі м. Києва, по пр. Перемоги 15 км., ділянка № 223 садового товариства «Зв’язківець». Вся площа земельної ділянки з якої 0,0560 га. відчужувалась відповідачу складалась з 0,1017 га., яка була передана у приватну власність для ведення садівництва рішенням КМДА № 66/13 від 07.07.1998 р.

Як виявилось в договорі купівлі-продажу частини земельної ділянки, невірно вказано розмір земельної ділянки, а тому на підставі ст. ст. 48,58 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.), просив визнати договір купівлі-продажу частково недійсним та внести зміни до п. 1.1. вказаного договору, вказавши розмір земельної ділянки 0,0500 га замість 0,0560 га.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, уточнивши позовні вимоги в частині розміру земельної ділянки: 0,0505 га замість 0,0500 га та 0,0517 га на 0,0512 га.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову не заперечував.

Залучена судом до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_3 проти позову заперечувала та пояснила, що позивач, продав її з колишнім чоловіком, ОСОБА_2, частину земельної ділянки, а саме 0,0560 га, на даний час ця земельна ділянка є предметом спору між нею та її колишнім чоловіком, а тому даний спір про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки частково недійсним, вважає штучним.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. про час і місце слухання справи повідомлена належним чином, просила слухати справу у її відсутність, надала письмові пояснення про те, що 17.05.2002 року нею, нотаріусом, був посвідчений договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, розміром 0,0560 га від загальної площі - 0,1017 га, частини земельної ділянки, розташованої по проспекту Перемоги, 15 км, ділянка 223. Після складання та виготовлення договору купівлі-продажу частини земельної ділянки, сторони підписали договір.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, співвідповідача та її представника, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 48 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або немайнові права неповнолітніх.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, 17 травня 2002 року продав відповідачу ОСОБА_2 за 8 000 грн. частину земельної ділянки, розміром 0,0560 га, що знаходиться у АДРЕСА_1, що становить 11/20 частин земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:670:0223.

Договір купівлі-продажу частини земельної ділянки АЕК №223373 від 17.05.2002 року, нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. та зареєстровано в реєстрі за номером 2938.

22 листопада 2002 року Головним управлінням земельних ресурсів КМДА, ОСОБА_2 видано Державний акт на право приватної власності на землю та зареєстровано за номером 75-2-04487 (а.с. 34).

В матеріалах справи є план земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:670:0223, на якому зображені кути повороту та межа частини земельної ділянки, погоджена ОСОБА_1 та ОСОБА_2 яка відповідає площам ділянок згідно договору купівлі-продажу та Державного акту на право приватної власності на землю.

Як пояснила в судовому засідання відповідачка ОСОБА_3, паркан сітка-рабиця, що фактично розділяє придбану нею та її колишнім чоловіком частину земельної ділянки від частини земельної ділянки ОСОБА_1 ставився після укладення оспорюваного договору.

Ці обставини підтвердив у судовому засідання сам позивач.

Безпідставним є посилання позивача на ст. 58 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) як на підставу позовних вимог про визнання угоди недійсною, оскільки вказана норма закону регулює недійсність угоди укладеної лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведені та безпідставні, оскільки позивачем не надано доказів, що оспорюваний договір є мнимою або удаваною угодою, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 48,58 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) ст. ст. 208,209,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал Зулейха Фаатівна про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки частково недійсним - відмовити.

Заяву про Апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.