ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

27.07.10                                                                                           Справа№ 19/100

За позовом:  Прокурора Жовківського р-ну Львівської обл. в інтересах держави в особі:

Позивача: Державного підприємства “Жовківське лісове господарство”, м.Жовква, Львівської обл.;

До Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Жовква, Львівської обл.;

Про:  стягнення 3722,23грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Прокурора:   Макогон Ю.І.-представник;

Позивача:    Олексин Л.М.-представник (дов. №07/464 від 26.07.2010р.);

Відповідача: не з’явився;

Представнику прокуратури та позивачу, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.ст. 20,22,29 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Прокурором Жовківського р-ну Львівської обл. в інтересах держави в особі: Позивача: ДП “Жовківське лісове господарство”, м.Жовква, Львівської обл. до відповідача: ФОП ОСОБА_3, м.Жовква, Львівської обл. про стягнення 3722,23грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 02.07.2010р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити розгляд справи на 27.07.2010р. Цією ж ухвалою суд зобов’язав прокурора та сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Представник прокуратури прибув.

В судовому засіданні 27.07.2010р. позивач позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у тексті позовної заяви.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причин неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання, письмового відзиву не подав.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Прокуратурою Жовківського району Львівської області проведена перевірка за додержання та застосування законів, якою було з’ясовано, що 19.09.2008 року між Державним підприємством “Жовківське лісове господарство” (надалі Позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі Відповідач) було укладено Договір № 19/09 від 19.09.2008р. про постачання лісопродукції.

Відповідно до п.1 вказаного Договору позивач взяв на себе зобов'язання передати (поставити) лісопродукцію у зумовлені строки, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму, передбачену цим договором.

Таким чином, між сторонами договору виникло майново-господарське зобов'язання, передбачене ст.265 Господарського кодексу України, а саме, договір постачання.

19.09.2008р. позивачем було відправлено відповідачу лісопродукцію (будівельний ліс) в кількості 7.98 м куб. на загальну суму 3535,17грн. (в т.ч. з ПДВ-20% 589,19грн.) яку Відповідачем прийнято згідно товарно-транспортної накладної № 012298 від 19.09.2008р.

Відповідно до п. 1.2 даного Договору Покупець (Відповідач) зобов’язувався оплатити вартість лісопродукції.

На час подання позову до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 3722,23грн.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

І В порушення договірних зобов»язань Відповідач заборгував позивачу згідно Акту звірки взаєморозрахунків за договором №19/09 від 19.09.2008р. 3722,23грн. основного боргу.

Таким чином відповідачем порушено майнові права позивача.

Відповідно до ст.20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.1 Господарсько-процесуального кодексу, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи.

Відповідно до ст.361 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються між ними або державою".

Згідно із ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. № З-рп/99 по справі про організацію тлумачення положень ст.2 ГПК України (п.п 2,3 Резолютивної частини):

-  під поняттям "орган", уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Господарсько процесуального кодексу   України,   потрібно   розуміти   орган   державної влади чи органм місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади;

- під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом пункту 2 статті  121  Конституції України та статей 2 і 29 Господарського процесуального кодексу України треба розуміти   правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження,вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави".

Ці дії включають подання прокурором до господарського суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Державне підприємство “Жовківське лісове господарство” організовано, засновано і здійснює свою діяльність на державній власності, надання послуг проводить за встановленими відповідно до чинного законодавства, тарифами. Його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як до місцевого бюджету, так і до бюджету України у вигляді своєчасної спати податків, внесків до Пенсійного фонду, а також інших обов'язкових платежів. Несвоєчасне виконання умов договору призводить до зменшення фінансових надходжень у бюджети різних рівнів, що веде до заподіяння шкоди інтересам держави.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк.

В даному випадку, відповідно до договору № 19/09 Державне підприємство “Жовківське лісове господарство” діє Постачальна організація, яка зобов’язалась постачати покупцеві (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1) лісопродукцію  в потрібних йому обсягах, за що останній зобов’язався розраховуватися за встановленими цінами в терміни передбачені цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання які мають ознаки договору купівлі-продажу.           Згідно із вимогою ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір купівлі-продажу є консенсуальним, двохстороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна у грошовому вираженні.

У відповідності до вимог частини 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Оплата проводиться у строки визначені умовами договору.

Відповідно до ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

 В силу ч.2 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В даному випадку, внаслідок порушення умов Договору, відповідач на момент подання позову заборгував позивачу 3722,23грн. основного боргу.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати, а саме, по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 29, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

                           ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задоволити повністю.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(п. і. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Жовківське лісове господарство»(п. і. 80300, Львівська обл., м.Жовква, вул. Лісна, 3, ідентифікаційний код 00992438)- 3722,23грн. основного боргу.

3.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(п. і. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету 102,00 грн.- витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає  в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя