ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2010 р. Справа №2-а-2253/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Васюти І.В.
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці
до: державного підприємства "45 експериментальний завод"
про: стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (далі – позивач) з позовом до державного підприємства «45 експериментальний завод» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, мотивуючи його тим, що відповідачем в порушення положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в установлений строк та в повному обсязі не здійснена сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Первинні позовні вимоги полягали в стягненні з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 438022,42 грн.
Згодом представник позивача тричі надавав суду клопотання про зміну позовних вимог (а.с.53,61,75), згідно з якими остаточно уточнив позовні вимоги в розмірі 118503,63 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та додані у справу докази, просила позов задовольнити.
Відповідач заперечень проти позову не надав, повноважного представника в судове засідання 02.08.2010 року не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с.52,59,69).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а після з’ясування думки представника позивача дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд встановив наступне.
Державне підприємство «45 експериментальний завод» здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 22.05.2001 р. (а.с.6).
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області № 2243 від 24.05.2001 року державне підприємство «45 експериментальний завод» включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код – 08341806, місцезнаходження: вул. Червоноармійська, 57, м. Вінниця, 21100 (а.с.7).
З матеріалів справи вбачається, що в якості платника страхових внесків державне підприємство «45 експериментальний завод» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (а.с.8).
Внаслідок несплати коштів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період станом на 30.07.2010 р. за відповідачем утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків перед управлінням Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці в сумі 118503,63 грн.
Факт заборгованості підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за період з вересня 2009 року по квітень 2010 року (а.с.16-31), рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 439 від 17.12.2007 р., № 1189 від 15.12.2009 р., №1022 від 20.10.2009 р., № 144 від 12.02.2010 р., № 293 від 19.03.2010 р. (а.с.32-36), карткою особового рахунку відповідача по сплаті страхових внесків за період з 01.10.2009 р. по 31.05.2010 р. (а.с.39-44), витягом перерахувань відповідачем страхових внесків за період з 01.10.2009 р. по 31.05.2010 р. (а.с.45), реєстром перерахувань страхових внесків за період 21.05.2010 р. по 10.06.2010 р. (а.с.54), витягом з картки особового рахунку за період з 10.06.2010 р. по 22.06.2010 р. (а.с.62), актом звірки розрахунків по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від 30.06.2010 р. (а.с.74).
Судом також встановлено, що позивачем надсилались на адресу відповідача вимоги про сплату боргу №Ю-20 від 04.01.2010 р., №Ю-20 від 02.02.2010 р. та №Ю-20 від 07.04.2010 р. (а.с.37). Однак, вказані вимоги залишились без виконання. Заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з нижченаведеного.
Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 9.3.2, п. 10.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Частиною 13 ст. 106 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Доказів оскарження рішень про застосування до відповідача штрафних санкцій та нарахування пені матеріали справи не містять.
В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в останньому клопотанні про зміну позовних вимог, підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства "45 експериментальний завод" (21000, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 57, код ЄДРПОУ 08341806) на користь Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 118503 (сто вісімнадцять тисяч п'ятсот три) грн. 63 коп.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
За положеннями ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови оформлено 05 серпня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович