Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 13 липня 2010 р.                                                                       справа № 2а-8635/10/0570

12 год. 55 хв.                                                            вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк

                                                                                                                зал судового засідання № 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко О. М. при секретарі судового засідання Лазник І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  Кіровському районі м. Донецька

до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»м. Донецьк в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. О.О.Скочинського»Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»м. Донецьк

про стягнення заборгованості (пені) в сумі 252354,37 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Тимошенко О.О. –за довір.

від відповідача: Ваніна О.В. –за довір.

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  Кіровському районі м. Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»м. Донецьк в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. О.О.Скочинського»Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»м. Донецьк  про стягнення заборгованості (пені) в сумі 252354,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач зареєстрований у Фонді як страхувальник та згідно ст. 1 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 22.02.2001 року № 2272-ІІІ із змінами та доповненнями з 01.05.2003 року йому встановлений страховий тариф 13,5 відсотка від сум фактичних витрат на оплату праці. В порушення закону відповідач страхові внески у встановленому порядку не сплачує тому позивачем актом № 90 від 22.03.2010 року нарахована пеня в сумі 252354,37 грн. Тому просив стягнути заборгованість (пеню) в сумі 252354,37 грн.

Представник позивача  у судовому засідання підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що позивач всупереч законодавству здійснив нарахування пені на суми, які стягуються відповідно до рішень суду.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд  встановив.

Відповідач, Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», зареєстроване 02.09.2004 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за № 33161769, «Шахта ім. О.О.Скочинського» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»м. Донецьк без права юридичної особи, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ із змінами та доповненнями, страховий тариф для відповідача стано вить 13,50 відсотків від сум фактичних витрат на оплату праці, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до підпункту 4.12 Інструкції страхові внески сплачуються, зокрема, юридичними особами - в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Згідно Акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22.03.2010 року № 90, встановлено порушення ст. 45  Закону України  «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та пп. 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 36 від 21.07.2007 року на підставі чого відповідачу за перевірений період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року нарахована пеня в розмірі 252354,37 грн. в наслідок несвоєчасної сплати страхових внесків.

Стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків передбачене статтею 52 «Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків»Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», де зазначено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону; за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом. Аналогічна норма закріплена у статті 28 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне страхування, згідно з якою роботодавці несуть відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або страховикам внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків із загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до законодавства.

Порядок розрахунку розміру пені по цьому виду страхування встановлює Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджується правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві за погодженням з Національним банком України та Міністерством фінансів України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, аналогічна правова позиція викладена у ст. 19 Конституції України.

Суд звертає увагу на той факт, що у вищезазначеному Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що є спеціальною нормою, яка регулює дані правовідносини чітко прописано, що «пеня стягується згідно із законом», але позивач при нарахуванні та стягненні пені керувався лише Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що є підзаконним  нормативно-правовим актом, тобто позивачем порушено принцип законності, оскільки він діяв у не у спосіб що передбачений законом України.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд з метою захисту прав та інтересів відповідача, в узгодження з вимогами ст. 162 КАС України, та зважаючи на те, що фактичні документи, що є у матеріалах справи свідчать про неправомірність застосування позивачем норми матеріального права, вважає, що  у задоволені позовних вимог повинно бути відмовлено.

Керуючись Конституцією України, Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”,  ст.ст. 2-15, 17, 18, 33-35, 45-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 103-107, 110, 111, 122-143, 151-154, 158, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд    

                                                   ПОСТАНОВИВ:

          У задоволені позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  Кіровському районі м. Донецька до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» м. Донецьк в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. О.О.Скочинського»Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»   м. Донецьк  про стягнення заборгованості (пені) в сумі 252354,37 грн. –відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частину постанови в присутності представника позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений 19.07.2010 року

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя                                                                                                          Кониченко О.М.