Категорія №2.23
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 липня 2010 року Справа № 2а-3232/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ірметової О.В.
при секретарі: Колесніковій Я.А.
за участю сторін:
представника позивача: Храброва А.М.,
представника відповідача: Лаптінова Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори» до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську про визнання акту перевірки недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
26 квітня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори» до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську про визнання акту перевірки недійсним.
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що 25.02.2010 року відповідачем за наслідками перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, був складений акт перевірки правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за №158.
Відповідно до висновків Акту перевірки, посадовим особами Відділення виконавчої дирекції фонду в м. Луганську зроблений висновок про те, що страхувальником - ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» трудові договори на працівників були проведені як договори цивільно-правового характеру, із цієї причини на фонд оплати праці страхові внески не нараховувалися і не сплачувались.
У зв'язку з цим виникло порушення п.2. ч.2. ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та здійснено донарахування страхових внесків у сумі 312,34 грн.
Даний Акт перевірки позивачем був підписаний із запереченнями в яких вказувалось, про незгоду із викладеними в Акті перевірки висновками про те, що ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» допущене порушення сплати страхових внесків, також вказувалось, що твердження про те, трудові договори були проведені ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» як договори цивільно-правового характеру є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності.
12.04.2010 року ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» отримало відповідь від відповідача за №1123/06 від 23.03.2010 року на заперечення до Акту перевірки, в яких відповідачем викладені в запереченнях твердження позивача про безпідставність висновків про допущені порушення сплати страхових внесків не були спростовані, відповідачем рішення про скасування спірних пунктів Акту перевірки не було прийнято.
Позивач вважає складений відповідачем Акт перевірки незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує їхні права, у зв’язку з чим просив суд визнати протиправним та скасувати положення акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.02.2010 року №158, що складений за наслідками перевірки ВАТ НВФ «Луганській акумулятори», в частині донарахування страхових внесків у розмірі 312,34 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, дав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду заперечення, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори», відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємців та організацій України за № 229334, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради як юридична особа за №13821200000002723, і.к. 05758948 (а.с.15).
Відповідно до матеріалів справи, а саме страхового свідоцтва відкрите акціонерне товариство «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори» є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (а.с.14).
25.02.2010 року відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську було проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за результатами якої був складений спірний акт перевірки правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за №158 від 25.02.2010 року (а.с. 7,8).
Відповідно до зазначеного акту перевірки правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за №158 від 25.02.2010 року вбачається, що страхувальником - ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» були допущені порушення щодо сплати страхових внесків, а саме трудові договори на працівників були проведені як договори цивільно-правового характеру, із цієї причини на фонд оплати праці страхові внески не нараховувалися і не сплачувались, чим було порушено п.2. ч.2. ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та здійснено позивачу донарахування страхових внесків у сумі 312,34 грн.
На спірний акт перевірки позивачем були винесені заперечення, в яких позивач виклав незгоду із викладеними в Акті перевірки висновками, твердження перевіряю чого органу про те, що трудові договори були проведені ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» як договори цивільно-правового характеру є необгрунтованим та таким, що не відповідає дійсності.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», його дія поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності.
В ст.8 зазначеного Закону наведений вичерпний перелік осіб, які підлягають обов’язковому страхуванню від нещасного випадку, а саме:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
Відповідно до п. 8 Інструкції про порядок перерахування, обчислення та витрачання страхових внесків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 р. за № 867/14134 (далі - Інструкція), на виявлення в час перевірки суми коштів, на які застрахована особа не нараховує страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються, таким чином, акт в даному випадку являється рішенням органу владних повноважень.
Згідно п. 8.2. Інструкції, контроль проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, повноти нарахування страхових внесків, платіжних доручень про перерахування сум внесків та інших платежів на рахунок Фонду, розрахункових документів на проведені виплати, відповідності фінансових звітів за коштами Фонду балансовим рахункам «Розрахунки за страхуванням».
Аналізуючи вищенаведені норми суд дійшов до висновку, що умовами донарахування страхових внесків є виявлення не нарахування страхових внесків на застрахованих осіб, які працюють на умовах трудового договору.
З наданих суду доказів, а саме з додатку 3 до акту перевірки №158 від 25.02.2010 року та копій договорів підряду: №8 з 01.03.2007 року по 30.03.2007 року та з 02.04.2007 року по 30.04.2007 року з ОСОБА_4, №№10, 13 за період з 15.03.2007 по 30.03.2007 року з ОСОБА_5, №№ 34, 40 за період з 13.08.2007 року по 06.09.2007 року та 10.09.2007 року по 28.09.2007 року з ОСОБА_6, №№ 25, 26, 10, 18, 20 за періоди з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року, з 01.10.2008 року по 31.10.2008 року, з 20.07.2009 року по 20.09.2009 року, з 21.09.2009 року по 21.10.2009 року, з 21.10.2009 року по 20.11.2009 року, з 03.08.2009 року по 20.08.2009 року з ОСОБА_7, №14 в періодд з 03.08.2009 року по 20.08.2009 року з ОСОБА_8, №№ 4, 8 за періоди з 02.02.2009 року по 30.04.2009 року з ОСОБА_9, б/н за період з 16.05.2009 року по 31.05.2009 року з ОСОБА_10, № 6, 01.02.2008 р. з ОСОБА_8, №7, 01.02.2008 року з ОСОБА_11, №8 з 01.02.2008 року з ОСОБА_12, №№ 10, 11 на 03.03.2008 року з ОСОБА_13 та ОСОБА_14, №№ 11, 16, 17, 19, 21 за періоди з 05.05.2009 року по 31.07.2009 року, з 01.08.2009 року по 31.08.2009 року, 01.09.2009 року по 30.09.2009 року, з 01.10.2009 року по 30.10.2009 року, з 02.11.2009 року по 30.11.2009 року з ОСОБА_15, та договору підряду №Р-2-10-1121/1 за період з 21.11.2007 року по 31.12.2010 року з ОСОБА_16, вбачається, що позивачем - ВАТ «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори» укладені договори підряду з фізичними особами, які по суті є цивільно-правовими угодами. Віднесення винагород за цивільно-правовими угодами до фонду оплати праці і обов’язок зі сплати страхових внесків за ними, на думку суду не є тотожними поняттями.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином суд вважає, що в судовому засіданні позовні вимоги знайшли своє обґрунтування, представником відповідача в судовому засіданні не надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача про скасування окремих положень акту перевірки, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори» до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську про визнання акту перевірки недійсним задовольнити
Визнати протиправним та скасувати положення акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.02.2010 року №158 в частині донарахування страхових внесків у розмірі 312,34 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори» судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови викладено та підписано 03.08.2010 року.
СуддяІрметова О.В.