< Список >
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
< (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >
05 серпня 2010 р. Справа № 2а-6288/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
представника відповідача - Кулик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про скасування постанови , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач – Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення (далі по тексту – позивач, управління ПСЗН) звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області (далі по тексту – відповідач, ВДВС ГУЮ в Сумській області) з вимогою про скасування постанови від 01.07.2010 року про накладення штрафу в сумі 680,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постанова про накладення на управління ПСЗН штрафу за невиконання рішення суду є безпідставною, оскільки постанову суду, якою зобов’язано позивача призначити та виплатити на користь ОСОБА_3 (далі по тексту – ОСОБА_3) щорічну разову допомогу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не було ним виконано з причин, що не залежали від управління ПСЗН. Кошти на виплату допомоги позивач отримує від Головного управління праці та соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації, яке в свою чергу отримує субвенцію від головного розпорядника коштів – Міністерства праці та соціальної політики України. Однак, розмір таких коштів не передбачений у державному бюджеті та не виділений управлінню. Зважаючи на дані обставини позивач вважає, що управління ПСЗН з поважних причин не мало можливості виконати рішення суду у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом, а тому у відповідача не було правових підстав до застосування санкцій, передбачених ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження”.
Позивач у судове засідання не прибув, 04.08.2010 р. подав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника (а.с. 18).
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, дії державного виконавця, вчинені при винесенні постанови про накладення на позивача штрафу, вважає такими, що відповідають вимогам Закону України “Про виконавче провадження”, у задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як вбачається з пояснень представника відповідача та підтверджується матеріалами справи, 14.05.2010 р. державним виконавцем ВДВС ГУЮ в Сумській області було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-346, виданного 29.03.2010 р. Конотопським міськрайонним судом Сумської області про зобов’язання Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення нарахувати та здійснити дії щодо виплати ОСОБА_4 різницю між сплаченими сумами щорічної разової грошової допомоги в 2008 році та сумами, передбаченими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10 рп/2008 від 22.05.2008 р., відповідачу було надано строк для добровільного виконання рішення суду, однак у встановлений строк вимоги відповідача не були виконані.
На підставі ст. 87 Закону за повторне невиконання рішення суду без поважних причин 01.07.2010 р. державним виконавцем ВДВС ГУЮ в Сумській області Кулик В.В. винесено постанову про накладення штрафу на боржника – Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення – в сумі 680,00 грн (а.с. 6).
Позивач вважає дії відповідача під час винесення постанови про накладення штрафу неправомірними, оскільки рішення суду не було виконано ним з поважних причин, а саме: через те, що розмір таких коштів не передбачений у державному бюджеті та не виділений управлінню ПСЗН. У свою чергу кошти, які надходять на інші розрахункові рахунки, є цільовими і не можуть бути перераховані на інші виплати.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Стаття 5 Закону визначає обов’язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом;
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
У зв’язку з невиконанням рішення суду у встановлений строк, відповідачем відповідно до ст. ст. 76, 87 Закону України “Про виконавче провадження”, було винесено постанову про накладення на управління ПСЗН виконкому штрафу в розмірі 680,00грн. (а.с. 6).
Позивач вважає дії відповідача під час винесення постанови про накладення штрафу неправомірними, оскільки рішення суду не було виконано ним з поважних причин, а саме: через те, що розмір таких коштів не передбачений у державному бюджеті та не виділений управлінню ПСЗН. Дану позицію суд вважає необґрунтованою з наступних підстав.
Частиною 2 статті 76 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (далі по тексту – Закон) у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та призначає новий строк для виконання.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вбачається з доводів позивача, виконати постанову суду на даний час він не має можливості через відсутність коштів, але позивачем не надано жодних доказів про те, що він зробив усі можливі дії щоб повідомити державного виконавця про здійснення ним заходів спрямованих на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області, а саме про те, що ним до Головного управління праці та соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації надавалися розрахунки потреби в додаткових коштах на виплату щорічної разової грошової допомоги з проханням виділення додаткових асигнувань, напавлялися листи щодо кількості порушених справ та рішень судів, які оскаржені органами праці та соціального захисту населення у судах вищої інстанції, а тому винесена державним виконавцем постанова про накладення штрафу від 01.07.2010 р. є законною.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідачем правомірно, відповідно до ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України та в межах повноважень, наданих йому Законом України “Про виконавче провадження”, було винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00грн, а тому вимоги позивача щодо скасування постанови від 01.07.2010 р. про накладення штрафу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, < додаткові норми > суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про скасування постанови – відмовити за необгрунтованістю.
< Текст > < Сумма стягнення (цифрами) > < Текст >
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя < Текст > Л.М. Опімах
< Список > < Дата >
< з оригіналом згідно >
< Суддя > < Довідник >