ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.07.10Справа №2а-5864/10/14/0170

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю представників сторін:

від позивача – Трутько, Жлобицька, представник за дов.,

від відповідача – Козіненко, представник за дов.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Мрук Тетяни Юріївни          

до  Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим              

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

Суть спору:  Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Мрук Тетяна Юріївна (далі - позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом  до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим (далі - відповідач) про визнання дій ДПІ протиправними щодо розподілу сплаченого податку на доходи  фізичних осіб позивача за 2009р. у сумі 14327,92 грн. у рахунок погашення податкового боргу та просить зобов’язати ДПІ в м. Сімферополі сплачений платіж 29.03.10р. у сумі 14327,92 грн. зарахувати в картці особового рахунку у якості сплати податкового зобов’язання з доходів фізичних осіб за 2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було самостійно задекларовано податок з доходів з фізичних осіб  за період з 01.01.09р. по 31.12.09р. у розмірі 14327,92 грн., яку позивач 29.03.10р. у добровільному порядку  сплатив у повному обсязі, про що свідчить квитанція №006-58 від 29.03.10р. ДПІ було направлено на адресу позивача повідомленні від 30.03.10р. №201090028728508 та винесено податкове повідомлення від 23.04.10р. №0008981702/0, якими визначено сума податкового зобов’язання у сумі 14327,92 грн. Позивач вважає, що дії відповідача неправомірні, оскільки ДПІ не має повноважень змінювати цільове призначення платежів, у тому числі по сплаті податкових зобов’язань.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі за мотивами, викладеними у запереченнях на адміністративний позов. Пояснив, що у зв’язку з викладеним на підставі поданої позивачем декларації відповідачем була розрахована сума податку, прийнято податкове повідомлення, що вручено позивачу у встановленому діючим законодавством порядку. Відповідно до абз. 1, 2 пп.16.3.3. п.16.3 ст. 16 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами, далі - Закон № 2181), при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація. Суми податкового зобов'язання у зв'язку з поданням позивачем декларації за 2009 року, є узгодженими (тобто податковим боргом) і не можуть бути оскаржені платником податків в адміністративному або судовому порядку в силу положень Закону № 2181, а зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом, а саме платіжним документом і є погашенням податкового боргу. Таким чином, суми податкового зобов'язання у зв'язку з поданням Позивачем декларації за 2009 року, є узгодженими (тобто податковим боргом) і не можуть бути оскаржені платником податків в адміністративному або судовому порядку в силу положень Закону № 2181, а зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом, а саме платіжним документом і є погашенням податкового боргу. У зв’язку з викладеним на підставі поданої позивачем декларації відповідачем була розрахована сума податку, прийнято податкове повідомлення, що вручено позивачу у встановленому діючим законодавством порядку.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

                                                    ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів; тобто вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 даного Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом також встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що Приватний нотаріус Сімферопольського нотаріального округу Мрук Тетяна Юріївна, 29.03.2009 року надав до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим декларацію про доходи, одержані з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. В розділі 1.3 зазначеної декларації позивачем відображено суми податку з доходу від приватної нотаріальної діяльності в сумі 14327,92 грн.

Відповідно до п.п.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону №2181 якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

 Форма зазначеного повідомлення наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 № 290 (далі - Інструкція № 290).

Порядок направлення платнику податків повідомлення з інформацією про розподіл сплаченої платником податків суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), регулюється пунктом 3.7 Інструкції.

На підставі п.п.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України № 2181 та Інструкції № 290, у зв'язку з тим, що 29.03.2010р. позивачем було проведено погашення податкового боргу платіжним документом № 006-58 на суму 14327,92 грн. відповідачем на адресу позивача було направлено  повідомлення №201090028728508 від 30.03.10р.

На підставі вищезазначеної декларації відповідачем проведено розрахунок суми податку та прийнято податкове повідомлення №0008981702/0 від 23.04.2010 року про нарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 14327,92 грн. відповідно до п.п. «г» п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.8.1.3 п.8.1 ст.8  Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року №889-IV (надалі – Закон №889).

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.

Згідно статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання порядку сплати податків з доходів фізичних осіб, а також застосування відповідальності за порушення такого порядку встановлено відповідно Законами України "Про податок з доходів фізичних осіб" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ.

Згідно з п.1.2 статті 1 Закону №889 дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до вимог п.1.3 Закону №889 Дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

а) процентів за борговими вимогами чи зобов'язаннями, випущеними (емітованими) резидентом;

б) дивідендів, нарахованих резидентом - емітентом корпоративних прав;

в) доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах;

г) доходів у вигляді роялті, іншої плати за використання прав інтелектуальної (у тому числі промислової) власності, отриманих від резидента;

д) доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також заробітної плати, нарахованої особі за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;

е) доходів від надання в оренду (лізинг):нерухомості, розташованої на території України; рухомого майна, якщо орендодавець є резидентом України, або якщо користування таким майном здійснюється на території України, незалежно від того, чи є орендодавець резидентом чи нерезидентом;

є) доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України;

ж) доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України;

з) доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України;

и) доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної); благодійної допомоги, подарунків;

і) доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України;

ї) інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Пунктом 3.1 статті 3 зазначеного Закону передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

 Відповідно до п.п. 4.1.1. п.4.1 ст.4  Закону №2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.                              

Пунктом 5.1. ст.5 Закону №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.4.1. п.5.4 ст.5 вищевказаного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

П.п.7.1.1., п.7.1, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №2181 джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п.п.8.6.2 цього ж Закону, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій, визначених у підпункті "б" підпункту 8.6.1 цього пункту, а саме:  використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів.

Згідно частин 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Дослідивши надані позивачем документи, заслухавши пояснення відповідача, керуючись встановленим у ст.8 КАС України принципом верховенства права, згідно з яким людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд дійшов висновку, що відповідач невірно керувався пунктом 7.7. ст. 7 Закону № 2181, яким  встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових, зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення,  а в  разі  одночасного  його виникнення за різними податками,  зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях; та  п. 11.4. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 р. № 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123), якої встановлено, що під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом. Погашення податкового боргу може бути повним або частковим.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано при визначенні податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкового повідомлення, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв'язку з чим дії щодо розподілу сплаченого податку на доходи фізичних осіб Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Мрук Тетяни Юріївни за 2009р. у сумі 14327,92 грн. у рахунок погашення податкового боргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, прийняте стосовно позивача, є протиправним.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь  сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд -

                                 ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнання протиправними дії Державної податкової служби в м. Сімферополь АР Крим щодо розподілу сплаченого податку на доходи  фізичних осіб Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Мрук Тетяни Юріївни за 2009р. у сумі 14327,92 грн. у рахунок погашення податкового боргу.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополь АР Крим  привести картку особового рахунку Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Мрук Тетяни Юріївни у відповідність до діючого законодавства шляхом зарахування сплаченого 29.03.10р. позивачем податку з доходів фізичних осіб у сумі 14327,92 грн. у картці особового рахунку у якості сплати податкового зобов’язання з податку на доходи  фізичних осіб за 2009р.

3. Стягнути на користь Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Мрук Тетяни Юріївни з Державного бюджету України судових витрат 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Кірєєв Д.В.