Справа № 2-а-228/2010 рік

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 липня 2010  року     Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі  :

головуючого судді –Сиротенко Г.Г.

при секретарі – Слепньовій Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВАТ ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ при УМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції Єгорова Олександра Володимировича, про поновлення строку для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, визнання дій посадової особи протиправними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до інспектора ВАП ВДАІ з обслуговування АТ м. Кривого Рогу старшого лейтенанта Єгорова О.В. про поновлення строку оскарження постанови, визнання дій посадової особи по винесенню постанови АЕ №233418 та  скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АЕ №233418 від 12.04.2010 року.  

Позов, на задоволенні якого наполягав  в судовому засіданні позивач,  обґрунтований тим, що 12 квітня 2010 року відповідачем було винесено постанову по  справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 233418. Згідно цієї постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 272 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, яке виявилося в порушенні правил зупинки транспортного засобу, скоєне 03.04.2010 року. Позивач вважає вказану постанову незаконною, тому що вона винесена на підставі частини 6 статті 258 КУпАП, яка передбачає можливість заочного притягнення до відповідальності у випадку виявлення порушення автоматичним засобом фіксації. Прилад, яким було зафіксоване порушення, не є автоматичним. В постанові відсутні відомості, ким здійснювалася фіксація порушення, чи має ця особа допуск до такого фіксування. В день і час, коли була здійснена фото фіксація порушення він в автомобілі не знаходився, зупинка автомобіля була вимушена, в зв’язку з виникненням неполадок в роботі електрообладнання.  Тому просить визнати незаконною та скасувати постанову про притягнення позивача до відповідальності. Копію оскаржуваної постанови позивач отримав на початку червня 2010 року, внаслідок суттєвої затримки з боку співробітників у надсиланні постанови,  тому просить поновити строк оскарження постанови.

Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, був належним чином повідомлений про день та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій він зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить застосувати наслідки порушення позивачем строку звернення до суду.  

Вислухавши позивача, дослідивши докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Як вбачається із постанови від 12.04.2010 року серії АЕ № 233418, винесеної відповідачем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, 03.04.2010 року о 11 год. 45 хв.  водій автомобіля ВАЗ 2107 держномер НОМЕР_1 у м. Кривий Ріг по вул.. Серафімовича, здійснив зупинку та стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 „Зупинка заборонена”, чим порушив п. 33 додаток 1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, за що на позивача накладено штраф в розмірі 272 грн. (а.с. 4).

Відповідно до вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких доказів ним надано не було. Письмові заперечення проти позову не конкретизовані, в них не зазначено чи вони стосуються саме цього правопорушення.

Як вбачається із дослідженої судом постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП у зв’язку із здійсненням зупинки в зоні дії дорожнього знаку, який забороняє таку зупинку.

В оскаржуваній постанові зазначено, що порушення зафіксоване приладом Візір  № 0812467.

Однак, суду не надано доказів правомірності такого фіксування, належності приладу, яким здійснювалося фіксування до автоматичних засобів фіксації, наявності у особи, яка здійснювала фіксацію порушення, повноважень на такі дії.

Згідно зі ст. 8 Закону України „Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою приладу „Візир”) повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Тобто перед застосуванням на території України „Візир” повинен був пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв’язку і захисту інформації України. Прилад „Візир” не є автоматичним засобом фото- або відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника Державної автомобільної інспекції, управляється ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, такі як швидкість, об’єкт зйомки, його режим і т.п.).

Суду не надано експертного висновку або сертифіката відповідності приладу „Візир”, тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність , чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

В той же час, відповідно до пункту 3 частини 1 статті  288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Таким чином, позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАІ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адмінвідповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Отже у позивача був десятиденний строк для звернення з позовом до суду.

Оскаржувана постанова винесена 12.04.2010 року, в позовній заяві позивач зазначив, що постанову по справі він отримав із значним запізненням на початку червня 2010 року.   Жодних доказів про отримання позивачем постанови саме в цей період суду не надано. До матеріалів справи надано копію виклику по виконавчому провадженню, яким ОСОБА_1 викликано як боржника у ВДВС Криворізького РУЮ 04.06.2010 року (а.с.5), що дозволяє зробити висновок, що 04 червня 2010 року позивачу було відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності згідно оскаржуваної постанови.    

Позовна заява надійшла до суду 08.07.2010 року.

Тому позивач в будь-якому разі пропустив встановлений законодавством строк для звернення із позовом. В заяві наданій суду відповідачем Єгоровим О.В. він просить застосувати наслідки порушення позивачем строку звернення до суду.  

Враховуючи викладене, суд вважає, що в позові слід відмовити у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Керуючись   ст. 7, 122 ч. 1, 251, 254, 268, ч.1 ст. 288, 289  КУпАП, Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України  №1306 від 10 жовтня 2001 року, ст. ст. 10,11, 12, 18, 69, 70, 71, 99, 100, 158-163 КАС України, суд -

                    П О С Т А Н О В И В :

В позові ОСОБА_1 до інспектора ВАТ ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ при УМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції Єгорова Олександра Володимировича, про поновлення строку для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, визнання дій посадової особи протиправними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити у зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського  апеляційного адміністративного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дати  виготовлення повного тексту постанови  і подання після цього  апеляційної скарги протягом  20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 03.08.2010 року.

Головуючий суддя: