Справа № 2 -498 /2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 липня 2010 року                                                                      Ямпільський районний суд

                                                                                                         Сумської області

в складі: головуючого судді – Філонової Ю.О.

при секретарі  - Фесенко О.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Ямпіль справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни» за 2006-2009 роки в сумі 5117,10 грив. та поновлення пропущеного строку для звернення до суду , -

В С Т А НО В И В:        

            Позивач ,   ОСОБА_1   звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить суд стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 роки в сумі 5117,10 грив.

            В обґрунтуванні своїх вимог позовних вимог позивач посилається на те , що він належить до соціальної категорії «дитина війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року по 31грудня 2009 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

             Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року , яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» , в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

            Лише з 01 січня 2008року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009року по 31.12.2009 року призначена та виплачена надбавка , як дитині війни в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

            Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтуванні своїх доводів зазначив , що  Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року стосувалось лише Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконституційності Закону України « Про державний бюджету країни на 2006рік»Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином , на думку відповідачів рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має , а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється.

            Що стосується проведення виплат у 2007 році , то п.12 ст.71Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007рік від 09.07.07 визнано такими , що не відповідають Конституції України норми ст.ст.71,11 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».Тобто , вимоги позивача щодо виплати підвищення пенсії за період з 09.07.07року є такими , що суперечать чинному законодавству. Проте , механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був відсутній .У зв’язку з цим , Пенсійний фонд України звернувся за роз’ясненням до Міністерства юстиції України , Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України. В листі № 21-26-561 від 31.08.07року Міністерство юстиції України зазначило , що питання, пов’язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком , що застосовується при обчисленні підвищення її особам , які мають статус дітей війни буде вирішено у законодавчому порядку і що підвищення пенсій буде проведене лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Так як механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відсутній , то відповідно до роз’яснень Міністерства юстиції України питання щодо розмірів підвищення пенсій особам , яким встановлено статус дитини війни в 2006,2007 роках має бути вирішено після його законодавчого врегулювання. Це питання було врегульовано Законом України « Про державний бюджет на 2008 рік», яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та визначено , що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність. Дана доплата позивачу в 2008-2009роках виплачувалась в повному обсязі.

            В судове засідання позивач та представник відповідача не з’явились , про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином , надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

           Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін , на підставі наявних у справі доказів.

            Дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає частковому задоволенню.

        В судовому засіданні  встановлено , що ОСОБА_1  є дитиною війни (а.с.6-7 )та має право на пільги, встановлені законодавством для дітей війни.

        Даний факт відповідачем не оспорюється.

    Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії , або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Статтею 7 вказаного закону визначено , що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій ,передбачених цим законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

        Відповідно до п.17 ст.77 ЗУ «Про Державний бюджет на 2006 рік» на 2006 рік зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Вказані положення ЗУ «Про Державний бюджет» неконституційними визнані не були та нарахування і виплата державної соціальної підтримки дітям війни у 2006 році не проводилися.

                Відповідно до п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік»дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.Ст.111вказаного закону визначено , що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії , відповідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам , які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія Закону України»Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки , встановленої для учасників війни.

                Проте , Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007р. за №6-рп/2007рік, у справі за  поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (неконституційності) положень ст.29,36 ч.2,56, ч.2 ст.62 ,ч.1 ст.66 ,п.п.7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46,ст.71,ст.ст.98,101,103,111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими , що не відповідають Конституції України (є неконституційними)  положення п.12ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік».

        Статтею 124 Конституції України передбачено , що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими  до виконання на всій території України.  Крім того , відповідно до ст.ст.61,69 ЗУ «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов’язковими до виконання.

        Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення ,що визнані неконституційними ,втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність .

        Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання на території України, остаточним  і не може бути оскаржене.

    Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування ,їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі , в межах та у спосіб , передбачені законодавством України.

        Враховуючи вищевикладене , суд вважає , що з боку управління ПФУ в Ямпільському районі не було допущено порушення прав щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік та з січня 2007 р. до 9 липня 2007 року.

        В той же час , суд вважає , що з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України , тобто з з9липня2007року, Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі мало проводити підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 30%мінімальної пенсії за віком.

               Статтею 64 Конституції України передбачено ,що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені  , крім випадків, передбачених Конституцією України.

        Суд вважає , що посилання відповідача на обґрунтування своїх заперечень проти позову в частині підвищення пенсії дітям війни за 2007 рік на відсутність механізму реалізації положень ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та лист Міністерства юстиції України №21-46-561 від 31.08.2007 р. є необґрунтованими  та не можуть обмежувати права позивача як дитини війни.

        У листі Міністерства юстиції України №21—46-561 від 31.08.2007р., зазначено , що питання ,пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , яка виплачується замість пенсії , відповідно до ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

        Суд вважає , що з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» ця норма Закону втратила чинність , а ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чітко визначено , що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком .З огляду на це , дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

        Пунктом 41 розділом П Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст..6 вказаного закону була викладена в новій редакції ,якою визначено , що дітям війни (крім тих , на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни.

        Відповідно до п.14 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту»учасникам війни до пенсії або довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги ,що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

               Як встановлено в судовому засіданні , позивачу в 2008 році здійснювалася виплата державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

               Однак , рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008рік у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності окремих положень ст.65 розділу І , п.п.61.62,63 ,66 розділу П ,п.3 розділу Ш Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» і за поданням 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень ст.67 розділу І,п.п.1-4,6-22,24-100 розділу П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту Закону України про Державний бюджет України) визнані неконституційними положення п.36-100 розділу П «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».

        Виходячи з викладеного , суд вважає , що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України , тобто з 22.05.2008 року управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі  мало проводити підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30% мінімальної пенсії за віком.

        Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено. Відповідно  до ч.2 ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму  , встановлюються відповідними законами України , цим Законом ,та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним законом , який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».Таким чином ,відповідач у 2009 році повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

        Суд критично оцінює посилання про те , що після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року управлінням ПФУ в Ямпільському районі  підвищення пенсій дітей війни здійснювалося відповідно до п.8 постанови КМ України від 28.05.08р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та проводилося в таких розмірах : з22травня -48грн10коп, з 1 липня -48грн20коп, з 1 жовтня-49грн80коп, оскільки рішення Конституційного суду є обов’язковим для виконання на всій території України , інші нормативні акти мають прийматися  у точній відповідності з Конституцією та законами України. При наявності розбіжностей між законами і підзаконними нормативними актами , має застосовуватися закон.

                  Крім того , ч.1-4 ст.8 ЦПК України визначено , що суд вирішує справи на підставі  Конституції та законів України , а також міжнародних договорів , згода та обов’язковість  надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативні акти , прийняті на підставі Конституції ,у межах повноважень та у спосіб , що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України або іншому правовому акту , суд застосовує правовий акт , який має вищу юридичну силу.

        За таких обставин , суд вважає , що за період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно та за період з 22 травня по грудень 2008 року включно та в 2009 році відповідачем було допущено  порушення прав позивача щодо права на отримання державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

        Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України» , Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління ; рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями  Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Таким чином , рішення про призначення та перерахунок позивачу , відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі, за місцем проживання позивача.

            Задовольняючи частково позовні вимоги , суд виходить з того , що вимоги про стягнення з УПФ Ямпільського району Сумської області доплати до пенсії у визначеній

Позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню ,оскільки такі виплати не були йому нараховані , а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу , якому надані такі повноваження.

    З огляду на наведене , суд вважає необхідним обрати такий спосіб захисту прав позивача як зобов’язати відповідача провести перерахунок підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07по31.12.2007 року , з 22.05. по 31.12.2008року , з 01.01.по 31.12.2009 року , з урахуванням раніше виплачених сум в 2008 та 2009 роках.

           Судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 25,50 грив. слід компенсувати позивачу за рахунок держави , оскільки відповідач в силу ст.4 Декрету «Про державне мито» звільнений від його сплати , а витрати з ІТЗ слід стягнути з відповідача на користь позивача , оскільки від їх сплати відповідач не звільняється.

    На підставі викладеного  та керуючись ст.ст.19,22,64,124,152 Конституції України, ст.ст.61,19,73 закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст.3,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ,Законами України «Про державний бюджет на 2007-2009 роки» , ст.ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007рік , Рішенням Конституційного Суду України  від 22.05.2008 року №10-рп/2008рік,15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 8-15,60,81,88,212,214-215 ЦПК України , -

ВИРІШИВ :

    Позовні вимоги  ОСОБА_1   задовольнити частково.

            Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі  Сумської області здійснити нарахування   ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії  за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру мінімальної пенсії за віком , встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 9липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно з урахуванням раніше виплачених сум.

    В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Стягнути на користь ОСОБА_1  з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в розмірі 25,50 грив., і з Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області – витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 60 грн.

                Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Ямпільський районний суд ,Сумської області шляхом подачі в

10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя                                     Ю.О.Філонова