ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 липня 2010 року 16:34 № 2а-6500/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
до Головного управління Державного казначейства України в м. Києві
третя особа ОСОБА_1
про скасування рішення
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, податковий орган або позивач) звернулася до суду з позовом про скасування рішення Головного управління Державного казначейства України в м. Києві (далі ГУ ДКУ в м. Києві або відповідач) від 06.04.2010р. №1, яким до позивача застосовано штраф за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, третя особа, що не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення ГУ ДКУ в м. Києві є неправомірними, оскільки рішення суду щодо правомірності повернення ОСОБА_2 суми зайво сплаченого податку з доходів фізичних осіб на даний момент оскаржується в Вищому адміністративному суді України.
В судовому засіданні представник відповідача подав суду письмові заперечення проти позову та пояснив, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва пропустила граничний строк повернення суми надміру сплаченого податку внаслідок застосування права на податковий кредит, встановленого п. 18.8 ст. 18 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі –Закону України №889), подавши висновок за платежами, належними місцевим бюджетам та реєстр платників по зайво внесених сумах платежів по податку з доходів фізичних осіб (повернення коштів ОСОБА_1) з затримкою, що перевищує 91 календарний день.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд, -
ВСТАНОВИВ:
29 березня 2010р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва направила ГУ ДКУ в м. Києві реєстр висновків за платежами, належними місцевим бюджетам від 26.03.2010р. №2/69, в якому містився реєстр платників по зайво внесених сумах платежів по податку з доходів фізичних осіб №49 щодо повернення коштів на користь ОСОБА_1
У відповідності до висновку, у ОСОБА_1 обліковувався надміру сплачений податок з доходів фізичних осіб, що був перерахований до місцевого бюджету у 2006 році в розмірі 321 грн.
ГУ ДКУ в м. Києві було встановлено що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва порушено граничний строк повернення податку з доходів фізичних осіб в розмірі 321 грн., відповідно до декларації, зареєстрованої позивачем 12.02.2007р. (граничний строк повернення податку –12.04.2007р., граничний строк надходження висновку –05.04.2007р.; висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 26.03.2010р. №152-ф, отримано 29.03.2010р.)
Рішення ГУ ДКУ в м. Києві від 06.04.2010р. №1 на підставі п. п. 20.4.2 п. 20.4 ст. 20 Закону України №889 відповідачу нараховано штраф за повне або несвоєчасне повернення суми сплаченого податку з доходів фізичних осіб, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, в розмірі 321 грн. (100 % належної до повернення суми, у зв’язку із затримкою її виплати більше, ніж на 91 календарний день).
Так, під час розгляду справи судом встановлено, 12.02.2007р. ОСОБА_2 було подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва декларацію про доходи за 2006р., в якій включив до податкового кредиту суму ПДВ від оплати за навчання сина (студента третього курсу Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут») на військовій кафедрі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації, що входить до Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут».
Однак, рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 21.02.2007р. №1173/д/17-01 ОСОБА_2 було відмовлено у віднесенні суми, сплаченої за навчання, в розмірі 1620 грн. до податкового кредиту.
У зв’язку з відмовою, ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 21.02.2007р. №1173/д/17-01.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2008р. №9/243 позов ОСОБА_4 було задоволено, рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 21.02.2007р. №1173/д/17-01 про відмову ОСОБА_4 у включенні до складу податкового кредиту витрат в розмірі 1 620 грн., понесених в результаті оплати за навчання сина у вищому навчальному закладі - скасовано.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва оскаржила її до Київського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2009р. №22-а-18297/08 апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2008р. №9/243 –без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, при вирішенні спору у справі 9/243 встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було неправомірно відмовлено ОСОБА_2 у включенні до складу податкового кредиту витрат в розмірі 1 620 грн., понесених в результаті оплати за навчання сина у вищому навчальному закладі.
Зазначене судове рішення набрало законної сили –залишене без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2009р. №22-а-18297/08, копія якої залучена до матеріалів справи.
В силу положень ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Хоча ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.09.2009р. №К-27224/09 було відкрито провадження за касаційною скаргою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2008р. №9/243 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2009р. №22-а-18297/08, вказаною ухвалою Вищого адміністративного суду України не було зупинено виконання постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанції, вказаних вище.
Таким чином, твердження ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про відсутність у неї обов’язку включити ОСОБА_2 до складу податкового кредиту витрат, понесених в результаті оплати за навчання сина у вищому навчальному закладіёспростовано рішенням суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до п. 18.8.ст. 18 Закону України №889, сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
Відповідно до п. 5 Наказу Державного казначейства України від 10.12.2002, № 226 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів", повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету.
Підпунктом 20.4.2. пункту 20.4 статті 20 вказаного Закону передбачено штрафи, які сплачуються на користь за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, а саме:
- якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 10 відсотків від такої суми;
- якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 50 відсотків від такої суми;
- якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.
Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким порядком є «Порядок нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб», затверджений Постановою КМ України від 04.02.2004, № 127 (далі –Порядок), що визначає механізм самостійного нарахування органами Державного казначейства штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, які сплачуються на користь платника.
Пунктом 2 Порядку передбачено, що штраф нараховується у разі, коли платник податку не отримує суму надміру сплаченого податку після закінчення 60-денного періоду від дати подання податкової декларації:
- протягом 30 календарних днів - у розмірі 10 відсотків такої суми;
- від 31 до 90 календарних днів - 50 відсотків такої суми;
- понад 90 календарних днів - 100 відсотків такої суми.
Відповідно до п. 4 Порядку, орган Державного казначейства приймає рішення про нарахування штрафу на підставі інформації, що міститься у висновку органу державної податкової служби про суму надміру сплаченого податку. У рішенні зазначається прізвище, ім'я та по батькові платника податку, його ідентифікаційний номер, дата подання податкової декларації, банківський рахунок (у разі його наявності) або адреса платника податку, сума надміру сплаченого податку, дата повернення суми надміру сплаченого податку (її частин), сума нарахованого штрафу.
Окрім цього, пунктом 20.4.3. пункту 20.3 статті 20 Закону України №889 передбачено, що повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів відповідно до підпункту 20.4.2 цього пункту здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів.
В судовому засіданні представник позивача в своїх поясненнях вказав, ГУ ДКУ у м. Києві не мало права приймати рішення від 06.04.2010р. №1, так як дії податкового органу щодо не перерахування ОСОБА_2 суми надміру сплаченого податку, було оскаржено до суду, і строк кількості днів затримки повернення коштів в кількості 1090 днів розраховано ГУ ДКУ у м. Києві невірно.
Суд не приймає вказане твердження представника позивача до уваги з огляду на те, що ухвалу №22-а-18297/08 (номер справи в суді першої інстанції - 9/243) було проголошено 26.05.2009р., а висновок №152-ф щодо наявності у ОСОБА_2 надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб, податковим органом направлено до ГУ ДКУ у м. Києві лише 29.03.2010р., тобто після спливу 91-го дня, що є достатнім для нарахування штрафу в розмірі 100% від суми, що підлягає поверненню.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.Г. Вєкуа
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –19.07.2010р.