Справа № 2- 2477  / 10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

23 липня     2010  року  Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого      судді  Яковенко Н.Л.,

при секретарі       Залєвській Я.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтави справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Полтавський завод газорозрядних ламп» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, треті особи – Об’єднання співвласників житлового будинку «Бірюзова-96», Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», Управління житлово-комунального господарства, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 10 лютого 2010   року звернулася в Київський районний суд м. Полтави з позовом, який уточнила 05 березня 2010 року, до Відкритого акціонерного товариства «Полтавський завод газорозрядних ламп» про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

    В поданій до суду позовній заяві посилалася на те, що 22 березня 2006 року між нею та відповідачем ВАТ «Полтавський завод ГРЛ»  було укладено договір купівлі-продажу приміщення та оформлено акт прийому-передачі. Згідно з договором відповідач передав позивачу у власність приміщення кімнати АДРЕСА_1 Договір не було нотаріально посвідчено та він не пройшов державної реєстрації.

    Також вказувала, що подавала заяву про приватизацію вищевказаної кімнати, але свідоцтво про право власності не  отримала у зв’язку з наявністю договору купівлі-продажу.

    Просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу № 54-б житлового приміщення кімнати АДРЕСА_1 загальною площею 12,9 кв.м., укладений 22 березня 2006 року між нею та відповідачем ВАТ «Полтавський завод газорозрядних ламп».

    В судовому засіданні позивач повністю підтирала подану нею позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

    ВАТ «Полтавський завод ГРЛ» в судове засідання своїх представників не направив, подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу у відповідність відповідача, вказуючи, що позов  визнає в повному обсязі.

    Треті особи до суду своїх представників не направили, будучи повідомлені судом про час та місце розгляду справи.

Суд,  заслухавши пояснення позивача, дослідивши  зібрані в справі докази, приходить до наступного висновку.

    Судом встановлено, що будинок по вул. М.Бірюзова,  96 в м. Полтаві є гуртожитком, згідно рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2003 року його було зареєстровано на праві власності за  ВАТ „Полтавський завод газорозрядних ламп”.

    Також встановлено, що 22 березня 2006 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ВАТ «Полтавський завод газорозрядних ламп»  було укладено письмовий  договір № 54-Б купівлі-продажу приміщення.

    Згідно з договором відповідач передав у власність позивача приміщення (в будинку «А-9», 1-кімната – 12,9 кв.м. згідно технічного паспорту інв. № 11919, реєстровий № 7-950), загальною площею 12,9 кв.м. на 7-му поверсі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і є частиною гуртожитку.       Позивачем по справі  сплачено кошти  в сумі 1839,02 грн. згідно квитанції від 20 березня 2006 року № 105.

    Відповідно до  ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі  і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

     Згідно ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

    Статтею 640 ЦК України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним  з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації .

Як встановлено судом, спірний договір купівлі-продажу від 22 березня 2006  року сторонами нотаріально посвідчено не було, він не пройшов державну реєстрацію.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу  приміщення № 54-Б від  22 березня 2006 року не є вчиненим (укладеним)  і не породжує для сторін, як для позивача, так і для відповідача, юридичних наслідків. Суд приходить до висновку, що за таким договором позивач ОСОБА_1 не набула право власності на приміщення кімнати в гуртожитку.

    Згідно з нормами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину  є недодержання в момент вчинення правочину  стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 8 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» в п. 8 роз’яснив, що  відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Оскільки згідно  із статтями 210 та 640 ЦК України договір купівлі-продажу  приміщення № 54-Б від  22 березня 2006 року не є вчиненим ,  суд приходить до висновку, що будь-які правові підстави для визнання недійсним договору, який не було вчинено  відсутні.

    Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

У зв’язку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені позивачем ОСОБА_1   судові витрати не підлягають їй    відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Полтавський завод газорозрядних ламп» про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі заяви  про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги  на рішення суду протягом двадцяти днів  після  подання  заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня  проголошення рішення.

Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо  подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи  апеляційним судом.

Головуючий                 (підпис)             Н.Л.Яковенко

Суддя                                     Н.Л.Яковенко