Справа № 2-882/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2010 року.         Новоайдарський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді                                 Лободюка В.А.

при секретарі                                     ПодройкоН.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Новоайдар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про зобов'язання здійснити виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про зобов'язання здійснити виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за 2007-2009 роки у сумі – 3902 грн. 30 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважав, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідає Конституції України і тому не може застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п. п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважав неможливе їх застосування з 01.01.2008 року. Вважав, що оскільки дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни” Законом України “Про державний бюджет на 2009 рік” не зупинено, вона підлягає застосуванню.

Позивач   у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідач позов не визнав, вважав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Таким чином, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року. Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, виходячи з зазначеного рішення Конституційного Суду України та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідач з 22 травня 2008 року (день ухвалення рішення Конституційного суду України) мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати на користь позивача відповідні доплати з вирахуванням фактично виплачених сум щомісячного підвищення до пенсії за 2008 рік згідно Постанови КМУ “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28 травня 2008 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком складає: з 1 квітня — 481 грн., з 1 липня — 482 грн., з 1 жовтня 498 грн.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Законом України “Про державний бюджет України на 2009 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Законом, який встановлює доплату по пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” мінімальний розмір пенсії за віком становить з 01 січня 2009 року - 498 грн, а з 01 листопада 2009 року — 573 грн.

Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та починаючи з 01січня 2009 року проводити відповідні виплати та вирахування фактично виплачених сум щомісячного підвищення до пенсії за 2009 рік згідно Постанови КМУ “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28 травня 2008 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України до компетенції судів відносяться розгляд спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Відповідно п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вимога про стягнення з УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області доплати до пенсії у сумі — 3902 грн. 30 коп., яка визначена позивачем у позові за заявлені періоди не підлягає задоволенню, оскільки така виплата не була нарахована позивачу, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому належать такі повноваження. Обов`язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України “Про соціальний захист дітей війни” покладено на органи Пенсійного Фонду України.

Керуючись ст. 152 Конституції України; ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”; ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»; ст. ст. 54, 71 Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік”; ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007; рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року; Постановою КМУ “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28.05.2008 року, ст. ст. 10, 11, 60,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області,  щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії, як дитині війни.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня до 31 грудня 2009 року відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-1V від 18 листопада 2004 року з урахуванням виплачених сум за цей період.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Судя В.А. Лободюк