ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 30 червня 2010 року           < Час проголошення >           № 2а-2436/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Нижному А.В., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Грей-центр»

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києві

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати повністю рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009602304 від 26.10.2009.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.06.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05.07.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13.10.2009 посадовими особами Контрольно-ревізійного управління у місті Києва було складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «Грей-центр»за період з 01.07.2008 по 11.08.2008 за № 1064/1/26/50/23 (далі —Акт ревізії), у якому зафіксовано порушення ТОВ «Грей-центр»п. 3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, внаслідок відсутності у видатковому касовому ордері № 377907 від 08.08.2008 записів про одержувача готівкових коштів в розмірі 44681, 44 грн., про назву документу, який би засвідчив особу одержувача, а також підпису одержувача.

26.10.2009 на підставі Акту перевірки відповідно до ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»ДПІ у Голосіївському районі міста Києва було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009602304, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 49 162, 84 грн.

Відповідно до п. 3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю. Якщо підприємство (підприємець) надає держателям платіжних карток послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Відповідно до змісту ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі перевищення суб’єктами господарювання встановлених лімітів залишку готівки в касах до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

З Акту ревізії видно, що підставою для висновку посадових осіб Контрольно-ревізійного управління у місті Києва про перевищення позивачем встановленого ліміту залишку готівки в касі на 24581,42грн., стало неврахування для визначення залишку готівки в касі касового ордеру №377907 від 08.08.2008 на суму 44681,44 грн. з огляду на відсутність у ньому записів про одержувача готівкових коштів, про назву документу, який би засвідчив особу одержувача, а також підпису одержувача.

Водночас, відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкції як адміністративно-господарський штраф.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

З аналізу викладених норм вбачається, що фінансова санкція за порушення вимог п. 3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України передбачена ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності суб’єкта господарювання складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій. При цьому слід враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Водночас, постановою Староміського районного суду міста Вінниці від 24.09.2009 у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 191 ч. 1 КК України, встановлено, що ОСОБА_1 як касиром ТОВ «Грей-центр»протиправно було привласнено з каси підприємства 29 899, 98 грн., з урахуванням чого суд приходить до висновку про відсутність вини позивача у відсутності у видатковому касовому ордері № 377907 від 08.08.2008 записів про одержувача готівкових коштів в розмірі 44 681, 44 грн., про назву документу, який би засвідчив особу одержувача, а також підпису одержувача, а відтак, на позивача не може бути покладена адміністративна відповідальність.

Крім того, відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва при прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009602304 від 26.10.2009 за перевищення ТОВ «Грей-центр» встановлених лімітів залишку готівки в касі за 08.08.2008, не дотримано вимог ст. 250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття ним рішення про застосування до ТОВ «Грей-центр»штрафних (фінансових) санкцій №0009602304 від 26.10.2009.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Водночас, з аналізу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України видно, що вимога про визнання нечинним рішення може стосуватися лише нормативно-правового акта, а вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуального акта (рішення) виключає вимогу про скасування цього ж акта, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

За таких умов суд, вважає за необхідне захистити порушені права ТОВ «Грей-центр»шляхом скасування спірного рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009602304 від 26.10.2009.

З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, —

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей-центр»задовольнити повністю.

2.          Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009602304 від 26.10.2009, прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей-центр»(03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяК.С. Пащенко