Судове рішення #10390868


  

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 06 липня 2010 року           < Час проголошення >           № 2а-6725/10/2670



Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Нижному А.В., розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

доДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва № 0004031730/0 від 30.12.2009, № 0004031730/1 від 28.01.2010, № 0004031730/2 від 01.04.2010.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.07.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.07.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.12.2009 за результатами позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 ДПІ у Подільському районі міста Києва було складено Акт про результати перевірки № 114/17-405/2989208056 (далі —Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998, пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

На підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004031730/0 від 30.12.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 22027,32 грн.

В подальшому, за результатами оскарження зазначеного повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва, ДПА у м. Києві були прийняті рішення, якими скарги позивача були залишені без задоволення, у зв’язку з чим ДПІ у Подільському районі міста Києва були винесені податкові повідомлення-рішення № 0004031730/1 від 28.01.2010, № 0004031730/2 від 01.04.2010.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. При цьому, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до п. 5 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Як видно з матеріалів справи та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні, обсяг виручки, отриманий позивачем за 2007 рік, перевищив допустимі граничні норми, встановлені п. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” на 195798,39 грн.

Відповідно до змісту п.п. 1, 2 п. 22.10 ст. 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визнано таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Згідно з п.п. 9.12.1, 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до змісту п.п. «а», «в»п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платники податку з доходів фізичних осіб зобов'язані:

- вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним додатковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики;

-  подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим; на вимогу податкового органу та1 у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.

Як вказувалось у Акті перевірки та не заперечувалось у судовому засіданні представником позивача, ОСОБА_1 не задекларував доходи за 2007 рік у розмірі перевищення граничних норм, встановлених п. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, яке становить 195798,39 грн.

Згідно з пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до змісту пп. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»за непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.

Зважаючи на викладене, ДПІ у Подільському районі міста Києва було правомірно враховані валові витрати ОСОБА_1 при здійсненні діяльності у сфері інформатизації, роздрібної торгівлі за нормою, визначеною Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву, яка складає 25 % від суми валового доходу, тобто у розмірі 48 949, 60 грн.

За таких умов, заниження позивачем сукупного чистого доходу за 2007 рік становить 146848,79 грн.

Відповідно до змісту п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Таки чином, суд приходить до висновку, що донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб у розмірі 22027,32 грн., що становить 15 % від суми заниженого за 2008 рік позивачем сукупного чистого доходу у розмірі 146848,79 грн., є таким, що відповідає чинному законодавству.

Посилання позивача на те, що сума перевищення граничних норм доходів, встановлених п. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 8 п. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

З системного аналізу п.п. 1, 5 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” в контексті  абз. 8 п. 2 цього ж указу видно, що до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року не включаються лише доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, тобто у розмірі, що не перевищує 500 тис. грн. З огляду на те, що позивачем у 2007 році було перевищено зазначений розмір доходів, сума перевищення повинна включатись до складу сукупного оподатковуваного доходу в розумінні ч. 2 ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян".

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для скасування вказаних рішень ДПІ у Подільському районі міста Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.




Суддя  К.С. Пащенко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація