Cправа № 2-678/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

30 липня 2010 року              Кролевецький районний суд  Сумської області

у складі: головуючого судді – Макаровець А.М.,

за участю: секретаря             – Сергієнко Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кролевці справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області про визнання дій незаконними та зобов’язання провести перерахунок пенсії відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області (далі – відповідач) і просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неперерахування їй пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік;

- зобов’язати відповідача провести з 1 січня 2010 року перерахунок призначеної їй пенсії з дотриманням вимог ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік, тобто 1650,43 грн. та провести доплату донарахованої пенсії;

- сплачені нею судові витрати стягнути з відповідача на її користь.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що вона перуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі, як пенсіонер за віком і їй з 27 березня 2004 року  призначена пенсія відповідно до Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. Після призначення пенсії вона продовжує працювати вихователем-методисчтом у ДНЗ №9 „Ромашка ”, у зв”язку з чим 15 січня 2010 року  звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачем з урахуванням п.п. 3 п.11 постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», було проведено перерахунок пенсії на підставі її заяви з 15 січня 2010 року  із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Однак, такий перерахунок є незаконним, оскільки він суперечить ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжила працювати, то провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше, ніж 24 місяців страхового стажу після призначення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»  враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Тобто для перерахунку її пенсії відповідачем повинен бути  застосований показник середньої заробітної плати за 2009 рік.

Відповідно до постанови ПФУ від 01 лютого 2008 року №4-4 «Про затвердження порядку визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії: показник середньої зарплати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік складає 1650 грн. 43 коп. Тобто, різниця між  показниками середньої заробітної плати за 2007 рік та 2009 рік становить 452 грн. 52 коп.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі ( далі УПФУ в Кролевецькому районі) свого представника в суд не направив, надавши письмове клопотання, в якому просить розглядати справу без їх представника.

Відповідач позову не визнав, своє заперечення мотивував наступним чином.

На підставі заяви ОСОБА_1  від 15.01.2010 року з  1 січня 2010 року їй було проведено перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням заробітної плати та 24 місяців страхового стажу, набутого після призначення пенсії, із застосуванням показника заробітної плати по Україні за 2007 рік – 1197,91 грн.

Частиною четвертою ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначається згідно зі ст.40 Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось.

У зв’язку з цим перерахунки пенсії проводились відповідно до підпунктів другого та третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Позивачка необгрунтовано наполягає на застосуванні при перерахунку пенсії середньої заробітної плати за 2009 рік, тоді як відповідно до підпункту другого пункту 11 вищевказаної постанови обчислення пенсії за п.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» провадиться з урахуванням зарплати, що передує моменту звернення за призначенням пенсії.

До законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2010 році відповідно до підпункту третього пункту 11 вищевказаної постанови проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік (1197,91 грн.)

Таким чином, перерахунок пенсії за віком проведений позивачці за нормами чинного законодавства, у зв’язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог.

Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України та п.34 ст. 4 Декрету КМУ « Про державне мито» УПФУ в Кролевецькому районі звільнені від сплати  судового збору, а тому  відшкодування цього виду судових витрат здійснюється за рахунок держави.

Заперечення проти можливого покладення судом обв”язку відшкодування понесених позивачем витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, правову допомогу та інші витрати, передбачені ч.3 ст. 79 ЦПК України, грунтуються на неможливості несення вказаних витрат через те, у бюджеті УПФУ та кошторисі на утримання УПФУ на 2009 рік видатки на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпесення передбьачені не були, у зв”язку з чим управління не має права здійснювати такі видатки у 2010 році до затвердження відповідного кошторису на 2010 рік.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши зібрані  у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У справі встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі з 04 вересня 2007 року, що не заперечується відповідачем та підтверджується копіями протоколу та розпорядження наданих відповідачем (а.с. 09,15).

Після призначення пенсії позивачка продовжила працювати. Як вбачається з заперечення на адміністративний позов та копії заяви ОСОБА_1 від 15.01.2010 року (а.с.14) – 15 січня 2010 року   ОСОБА_1  звернулась до відповідача з заявою про перерахунок розміру пенсії.

Відповідач з 01.01.2010  року здійснив перерахунок пенсії позивачки на підставі її заяви. При цьому для розрахунку застосовано показник заробітної плати по Україні за 2007 рік – 1197,91 грн., що вбачається з розрахунку заробітку для обчислення, розпорядження про перерахунок пенсії та заперечення відповідача ( а.с.13).  

Перерахунок відповідачем проведено відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням положень пп.2 та пп.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка діяла відповідно до Закону України, який враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік.

Однак, такий перерахунок є безпідставним, оскільки на час звернення позивачки до відповідача з заявою про перерахунок пенсії частина четверта статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяла у такій редакції: у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Ця норма ст.42 була змінена Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", проте вказані зміни визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У випадку визнання неконституційними правових актів, якими внесено зміни до діючих правових актів, прийняття окремого рішення щодо відновлення дії відповідних норм у попередній редакції чинним законодавством не передбачено, тому суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність рішення про відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції як на підставу відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачки з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008 рік.

Підпунктом 2 пункту 11 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" визначено, що для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» використовується середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Державним комітетом статистики, Міністерством економіки, Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів.

Підпунктом 3 пункту 11 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 вказаного Закону .

При винесенні рішення судом також враховується, що посилання відповідача на те, що перерахунок пенсії ОСОБА_1  проводився з урахуванням положень підпункту другого та підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» з врахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, є необгрунтованими, а тому не може бути прийнятим до уваги при винесенні рішення, оскільки на період, за який пред’явлені позовні вимоги, ця постанова суперечила положенням ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і тому не може бути застосована за нормою ч.4 ст.8 ЦПК України, якою визначено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з вищенаведеного, є обґрунтованими вимоги позивачки про визнання незаконними дії відповідача щодо проведення з 01 січня 2010 року перерахунку призначеної їй пенсії без дотримання вимог ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та застосуванні при проведенні перерахунку показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007 рік та зобов’язання відповідача провести з 1 січня 2010 року перерахунок призначеної їй пенсії з дотриманням вимог ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2009 рік та проведення виплати донарахованої пенсії.

Посилання відповідача на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України та п.34 ст. 4 Декрету КМУ « Про державне мито» УПФУ в Кролевецькому районі звільнені від сплати  судового збору, а тому  відшкодування цього виду судових витрат здійснюється за рахунок держави, суд не може прийняти до уваги при ухваленні рішення, оскільки відповідно до вищезазначених норм  управління ПФУ в Кролевецькому районі звільняється від сплати судового збору при зверненні до суду. Однак УПФУ не є позивачем у справі, а  відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати (до яких відноситься судовий збір та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і які були сплачені позивачем при подачі позову до суду) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог. Крім того, позиція відповідача про те, що відшкодування судового збору здійснюється за рахунок держави не ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки згідно вищезазначеного Декрету КМУ «Про державне мито» відповідач не звільнений від судових витрат.

Твердження відповідача про те, що вони не можуть нести витрати, які можуть бути покладені судом по відшкодуванню позивачу понесених ним витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, правову допомогу та інші витрати, передбачені ч.3 ст. 79 ЦПК України, у зв’язку з тим, що несення вказаних витрат не передбачено у бюджеті УПФУ та кошторисі на утримання УПФУ на 2009 рік, також не є обґрунтованими, так як  покладення  на відповідача обов’язку  несення таких витрат передбачено ст.88 ЦПК України і відсутні нормативні акти які б передбачали звільнення відповідача від несення зазначених судових витрат. При цьому судом враховується, що  покладення на відповідача відшкодування судових витрат обумовлено саме вчиненням незаконних дій відповідачем за обставин зазначених у рішенні.

Таким чином судові витрати у справі підлягають розподілу відповідно ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 8, 10, 11, 15, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

1. Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо неперерахування ОСОБА_1  пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік;

2. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області провести з 1 січня 2010 року перерахунок призначеної ОСОБА_1  пенсії з дотриманням вимог ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік та провести відповідні виплати донарахованої пенсії.

3. Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області на користь ОСОБА_1  судовий збір в розмірі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в розмірі 37 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ