Судове рішення #10388369

 Кат1.                                                                                    Справа № 2-5397        2010р.

                                                 РІШЕННЯ

                                              ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

„   7 „  травня    2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О., при секретарі Селезень Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві  позовну заяву ОСОБА_1  до Управління  соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про зобов”язання перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги на оздоровлення;

                                                   В С Т А Н О В И В :

                  Позивач ОСОБА_1     надала до суду адміністративний позов до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про зобов”язання перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги на оздоровлення, мотивуючи тим, що вона є потерпілим від аварії на ЧАЕС категорії 1, інвалідом 2-ї групи, захворювання, яке пов”язане з Чорнобильською катастрофою. Посилаючись на те, що діючим законодавством  потерпілим від аварії на ЧАЕС 1 категорії  передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення в  розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, яку виплачують органи соціального захисту населення, розмір якої визначається  на момент виплати, та зазначаючи, що органи соціального захисту населення відмовили їй  в виплаті допомоги в належному розмірі за 2008р., просила суд зобов”язати  відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої суми одноразової грошової допомоги за вказаний період  .

                  В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

                  Представник відповідача в судове засідання не з”явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення на позов, згідно з якими позовні вимоги не визнав повністю.

                   Заслухавши пояснення  позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов  до  задоволення не підлягає.

                   В судовому засіданні встановлено, що  позивач є потерпілою від аварії на  ЧАЕС  1 категорії, інвалідом 2-ї групи, що підтверджено копією посвідчення потерпілого  від аварії на ЧАЕС НОМЕР_1 виданим Київською облдержадміністрацією 01.07.1996р.

                  Згідно з ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачено виплату одноразової щорічної допомоги:

 інвалідам 1 та 2 групи – п”ять мінімальних заробітних плат;

інвалідам 3 групи , дітям інвалідам – чотири мінімальні заробітні плати;

учасникам  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії – п”ять мінімальних заробітних плат;

учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії –3 мінімальні заробітні плати;

кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок аварії на ЧАЕС – 3 мінімальні заробітні плати;

евакуйованим із зони відчуження у 1986р., включаючи дітей –3 мінімальні заробітні плати.

 При цьому, розмір заробітної плати визначається на момент виплати. Виплату грошової допомоги проводять органи соціального забезпечення громадян за місцем їх проживання.

                   Як вбачається з наданої довідки позивачу, як потерпілому 1 категорії   було нараховано допомогу  за  2008 р. –120 грн. в лютому 2008р., а виплата проведена 20.05.2008р.

                   Виплата зазначеної грошової допомоги проведена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

                  Позивач просить зобов”язати відповідача провести перерахунок та виплату різниці невиплаченої грошової допомоги за 2008р.

                   Не погоджуючись з цим відповідач в запереченнях на позов послався на ст.62 Закону України

„ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка вказує на необхідність керуватися  порядком визначеним КМ України, виходячи з реальних можливостей Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями з врахуванням ст. 98 Конституції України.

             Відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

                  Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй      діяльності керується Конституцією і Законами України.

                   Відповідно до ст.28 розділу 11 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів” внесені зміни до тексту ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та передбачено, що одноразова допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

                    Але, Конституційним судом України в рішенні від 22.05.2008р. по справі №10-рп було визнане неконституційним положення  пунктів2-4,6-8,10-18,п.п.7 п.19,п.20-22,24-34 п.п. 1-6,8-12,п.35, п.36-100  розділу 11 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, щодо не можливості скасування чи зміни обсягу прав і обов”язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України законом про Держбюджет. У зв”язку з цим КС України дійшов висновку, що “зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового ) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст.92, 95 Конституції України.

                         Враховуючи те, що дане рішення прийняте 22.05.2008р., а   позивач отримав одноразову допомогу на оздоровлення за 2008р. 20.05.2008р., тобто до цього рішення, то на думку суду, підстав вважати не законним виплату одноразової допомоги в розмірі 120грн. – немає.

                        Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору як потерпілий від аварії на ЧАЕС.

Керуючись ст.ст. 15,60,212-215,223 ЦПК  України, ст.ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп, суд-

                            ВИРІШИВ:

                     В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  до Управління  соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про зобов”язання перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги на оздоровлення  – відмовити.

                        Від сплати судового збору позивача звільнити.

                        Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного  суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня  проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та протягом двадцяти днів після подання заяви шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду.

                       Суддя:              

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація