Справа №2-2764/10  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 серпня 2010 року  

Овруцький районний суд Житомирської області в складі :

головуючого – судді           Чичирко В.А.  

з секретарем                        Петриш О.І.,

розглянувши у відкритому судовому у місті Овруч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -  

в с т а н о в и в :

    Позивач просить стягнути на її користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі –Закону) за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р., з 01.10.2009 р. по 31.05.2010 р. в сумі 6877 грн. 10 коп., мотивуючи тим, що проживає в м.Овручі Житомирської обл., є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії. За вказаний період їй виплачувалась допомога, що встановлена вказаним Законом, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення її прав.

В судове засідання сторони не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та вчасно, просили справу розглядати у їх відсутності, відповідач щодо задоволення позову заперечує.

              Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.  

Як вбачається з матеріалів справи позивач проживає в м.Овручі Житомирської обл., є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується копіями паспорту та посвідчення.  

              Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 р.№ 106 м.Овруч Житомирської обл. віднесено до гарантованого добровільного відселення.  

    Відповідно до ст.37 Закону позивач має право на відповідну допомогу в конкретному розмірі - в сумі 02 грн. 10 коп.

              Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.  

              Вказаною ст.37 Закону передбачено громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплату щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати.  

              Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, встановлено конкретні розміри таких компенсацій, зокрема для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.

крб. (02 грн. 10 коп. за гр. реф.)

    Законом України визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а  ст. ст. 62 та 67 цього Закону Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якою є постанова Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. №936, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.  

              Частиною 4 статті 8 ЦПК України передбачено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

              За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить вказаному Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.  

              Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за ст.37 Закону за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р., з 01.10.2009 р. по 31.05.2010 р., що вбачається з розрахунку.  

              Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.07.2007 р. по 30.09.2007 р. - 440 грн. 00 коп.; з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. - 460 грн.; з 01.01.2008 р. - 515 грн. 00 коп.; з 01.04.2008 р. - 525 грн. 00 коп.; з 01.10.2008 р. -545 грн. 00 коп.; з 01.12.2008 р. - 605 грн. 00 коп.; з 01.04.2009 р. – 625 грн. 00 коп.; з 01.07.2009 р. – 630 грн. 00 коп.; з 01.10.2009 р. – 650 грн. 00 коп.; з 01.11.2009 року – 744 грн. 00 коп.; з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. - 869 грн.; з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р. – 884 грн. 00 коп.

              На підставі викладеного розмір недовиплачених коштів з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р., з 01.10.2009 р. по 31.05.2010 р. за ст.37 Закону становить :

440х40%х3+460х40%х3+525х40%х5+650х40%+744х40%х2+869х40%х3+884х40%х2-33,6=4701,6 грн.

              В стягненні решти суми слід відмовити за безпідставністю.        

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.  

Відповідно до п. 2, 4, 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. №936, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

             Від сплати судового збору позивач звільнена на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідач - рішення Овруцької міської ради Житомирської області №13 від 11.02.2010 року.  

         Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

             На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст.8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -  

в и р і ш и в :

 Позов задовольнити частково.  

            Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р., з 01.10.2009 р. по 31.05.2010 р. в сумі   4701,6 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

            В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

            На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.     

 Суддя