Справа № 2-668/2010р.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2010 р.                                                                                   м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

    головуючого:  судді Соколова В.О.,

    з участю:          секретаря  Юрчука  О.В.,  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Могилеві-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

                                                          ВСТАНОВИВ:

    В Могилів-Подільський міськрайонний суд звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

    В судовому засіданні   ОСОБА_1 позов підтримав і суду пояснив, що 07 травня 2009 року передав у борг ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 24 000 гривень за договором позики. Відповідач по справі зобов’язався повернути кошти  у період до 07 жовтня 2009 року з виплатою процентів у розмірі 2 400 гривень щомісячно. Факт надання позивачем в борг грошей відповідачу закріплено письмовою розпискою. В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача загальну суму 51 643 грн., з яких 24 000 грн. – сума основного боргу за договором позики від 07.09.2009 року, 504, 94 грн. – 3 % річних від простроченої суми боргу по договору позики, 27 138, 06 грн. – сума процентів за умовами договору позики.

    Позивач в судовому засіданні змінив позовні вимоги, просив суд, примусово стягнути з відповідача на його користь тільки суму основного боргу за договором позики – 24 000 грн.. В іншій частині позовних вимог позивач відмовився. Просив суд стягнути тільки судові витрати по справі: держ. мито, ІТЗ, кошти за юридичну допомогу.

    Відповідач ОСОБА_2 змінений позов ОСОБА_1 визнав і суду пояснив, що в 2009 році він займався «бізнесом», здійснював транспортування овочей на ринок міста Могилів-Подільського, для чого йому були потрібні кошти. Для цієї мети 07 травня 2009 року відповідач позичив у позивача 24 000 грн., що було зафіксовано письмовою розпискою. До встановленої дати розрахування відповідач «в бізнесі» прогорів, тобто нічого не заробив і, відповідно до встановленого строку не міг розрахуватись. Запевнив, що найблищим часом збере зазначену суму і поверне позивачу.

     Заслухавши сторони, достідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку позов задовольнити з таких підстав.

    Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодацеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлено договором. В судовому засіданні встановлено, що підтверджується письмовою розпискою від 07. 05.2009 року про те що позичальник ОСОБА_2 отримав від позикодавця ОСОБА_1 позику в сумі 24 000 грн., яку зобов'язався повернути в строк до 07 жовтня 2009 року. Умови позики відповідач порушив і в добровільному порядку в оговориний строк позику не повернув, що дає підстави суду стягнути примусово з відповідача на користь позивача суму позики – 24 000 грн.. Суд не застосовує вимоги ст. 1050 ЦК України – наслідки порушення договору позичальником про стягнення неустойки, від стягнення якої позивач відмовився, враховуючи матеріальний стан відповідача.

Задовільняючи позов суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 936 грн. 43 коп. яка складається: 516,43грн- державне мито;120грн – інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 300грн.- оплата юридичної допомоги. Вказана сума підтверджується відповідними квитанціями в матеріалах справи.  

Керуючись ст.ст.10,60,212-215, 209 ч.3 ЦПК України.ст.ст 204,625,1047, 1049,1050 ЦК України,суд-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1       24 000 ( двадцять чотири тисячі ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 936 грн. 43коп., яка складається: 516,43грн- державне мито;120грн- інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 300грн.- оплата юридичної допомоги.

    На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: