Судове рішення #10384775

                                                                                                                             Справа № 2 о- 223                2010р.

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                            І М ЕНЕМ         У К Р А Ї Н И

29 липня  2010 року Білоцерківський міськрайонний суд в складі судді Подрєзової Г.О. при секретарі Стець Я.В.,  народних засідателів Бараєвої Л.М., Гавренко С.Н., з участю  прокурора Усенко Л.М. , розглянувши у  відкритому судовому засіданні в  м. Білій Церкві  цивільну справу за заявою лікаря-психіатра Білоцерківського психонаркологічного територіального медичного об”єднання  ОСОБА_1 про призначення особі амбулаторної психіатричної допомоги;

                                      В С Т А Н О В И В :


                    Лікар-психіатр Білоцерківського психонаркологічного територіального медичного об”єднання ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про призначення  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 амбулаторної психіатричної допомоги без усвідомленої згоди в примусовому порядку терміном на 6 місяців, мотивуючи тим, що хворий ОСОБА_2 перебуває на обліку у їх медичному закладі з діагнозом - шизофренія, параноїдна форма, безперервно-прогредієнтний перебіг, психопатоподібний тип дефекту.

                    В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала в повному обсязі, послалася на те, що хворий не виявляє критичного ставлення до свого стану, внаслідок чого є схильним до суспільно-небезпечних дій у разі ненадання йому амбулаторного примусового лікування без усвідомлюваної згоди.

                      Хворий ОСОБА_2 в задоволенні заяви не заперечував.

                      Заслухавши пояснення заявника,  розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення.

                         Так, в судовому засіданні було встановлено, що дійсно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 перебуває на обліку у психіатра в Білоцерківському психонаркологічному територіальному медичному об”єднанні з приводу : шизофренія, параноїдна форма, безперервно-прогредієнтний перебіг, психопатоподібний тип дефекту.

                         ОСОБА_2 багаторазово отри мував стаціонарне лікування в Білоцерківському психонаркологічному територіальному медичному об”єднанні та КЗ КОР ОПНМО, характеризується запальністю, дратівливістю, схильністю до вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв.

                     В 2005році притягувався до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних речовин, пройшов СПЕК, визнаний неосудним, а за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 22.09.2005р. йому було призначено амбулаторне примусове лікування у психіатра, за рішенням суду від 24.02.2009р. примусове лікування припинено.

                        В останній період ОСОБА_2 відмовляється від підтримуючого лікування, зловживає алкогольними напоями, не спить ночами, блукає містом, конфліктний і агресивний по   відношенню до матері, з якою проживає в одній квартирі. 07.07.2010р. доставлений каретою швидкої медичної допомоги в стані психомоторного збудження у відділення БЦ ПН ТМО, де перебуває по теперішній час.

                         На даний час психічний стан : контакт формальний, орієнтований всебічно, свідомість ясна, емоційно-лабільний, парадоксальний, в розмову вступає неохоче, відповіді після паузи, односкладні. Об”активні данні, які характеризують його агресивну поведінку по відношенню до матері заперечує, раціоналізує.  А тому заявник вважає, що ОСОБА_2 страждає тяжким психічним розладом та характеризується схильністю до суспільно небезпечних діянь, потребує призначення амбулаторного примусового лікування у психіатра без його усвідомленої згоди.

                          Відповідно до ст.12 Закону України “Про психіатричну допомогу” амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої згоди особи або без згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров”ю у зв”язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.

                           Відповідно до ч.4 цієї статті – особа, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку повинна оглядатися  лікарем – психіатром не рідше одного разу на місяць.

                            Так як в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 не  виявляє критичного ставлення до свого стану, внаслідок чого є схильним до суспільно-небезпечних дій у разі ненадання йому амбулаторного примусового лікування без усвідомленої згоди, то на думку суду є законні підстави для задоволення заяви та призначення хворому ОСОБА_2 амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без його  усвідомленої  згоди.

                                 Керуючись ст.ст. 15,60,212-215,233, 279-282 ЦПК України, ст. 12 Закону України “Про психіатричну допомогу”, суд-

                                      В И Р І Ш И В :

                                   Заяву лікаря – психіатра Білоцерківського психіатричного територіального медичного об”єднання ОСОБА_1  задовольнити.

                                    Призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1 амбулаторну психіатричну допомогу без усвідомленої згоди в примусовому порядку терміном на 6 місяців.

                                       Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його постановлення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та протягом 20 днів після подачі заяви, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду.

   

           Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація