ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

 "05" серпня 2010 р.                Справа № 7/75-38

за позовом приватного підприємства «Агро-фірма Комплекс»

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 42745 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача:

          від відповідача:

Суть спору: позивач –приватне підприємство «Агро-фірма Комплекс»просив суд стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 42745грн. заборгованості за поставлений товар на підставі договору купівлі-продажу від 17.02.2009р.,

Представники сторін в судове засідання не з’явилися.

Відповідач обґрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не подав.

Сторони належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (вручено позивачу 29.07.2010р.), (вручено відповідачу24.07.2010р).

Враховуючи те, що явка представників сторін обов’язковою не визнавалась, відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, поважних причин неявки суду не навів, господарський суд, визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, ВСТАНОВИВ: 17 лютого 2010 року між приватним підприємством «Агро-фірма Комплекс»(продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до умов зазначеної угоди продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу приймання товару від продавця покупцю та є невід’ємними частинами цього договору (п. 1.1).

На виконання умов вказаного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 42745 грн., що підтверджується видатковою накладною № 172 від 17.02.2010р.

Згідно п. 4.4. договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця протягом семи днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди від 17.02.2010р. зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті вартості отриманого товару не виконав, вартість товару не оплатив.

У зв’язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи у суді складає 42745 грн., яка відповідачем не оспорена. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору купівлі-продажу, поставку відповідачу товару, отримання останнього відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 144, 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства «Агро-фірма Комплекс»(Львівська обл., Золочівський р-н., с.В.Вільшаниця, вул. Незалежності, 2А, код ЄДРПОУ 34166862) 42745 грн. заборгованості за поставлений товар, 427,45грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                      Суддя                                                    М.С. Шум