Судове рішення #10383772

                                                                                                        Справа № 1-279/2010 рік

ВИРОК

     Іменем України

5 серпня 2010 року                               Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді         Гриценко І.Г.

при секретарі:                 Казьміревській Л.В.

з участю прокурора:             Гантімурової Н.В.  

адвоката:                     ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 8 класу Писарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, виховувався в неповній сім’ї, неодруженого,  раніше судимого:

    27.05.2010 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, згідно ст.ст.75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки (судимість не погашена),  

    у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 24.04.2010 року, умисно, повторно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, зайшов на подвір'я, що розташоване в АДРЕСА_2, де шляхом підкопу землі, таємно, проник до гаражного приміщення, звідки вчинив крадіжку багатожильного мідного кабелю в ізоляції діаметром 10 мм, довжиною 10 метрів та багатожильного мідного кабелю в ізоляції діаметром 0,3 мм, довжиною 30 м. загальною вартістю 399 грн. 00 коп. (відповідно довідки ТОВ «Електрокабель» від 05.05.2010 року), після чого з місця вчинення злочину зник. Викраденим розпорядився на всій власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 399 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно скоїв обвинувачений злочин за умов та при обставинах викладених в обвинувальному висновку, а саме, що 24.04.2010 року, в с. Писарівка, вранці він зайшов на подвір’я будинковолодіння по АДРЕСА_2, так як хотів знайти там чорний метал, щоб здати на металобрухт. Обійшовши подвір’я металу не знайшов. Тоді він зробив підкоп землі попід дверима дерев’яного гаражного приміщення, що було неподалік будинку, проник в середину гаража звідки викрав мідний кабель в ізоляції, в загальному довжиною приблизно 40 метрів. Після чого обпалив ізоляцію на мідному кабелі, і здав мідь в м.Вінниці по вул.Чехова невідомому йому чоловікові за 120 грн.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина в інкримінованому злочині повністю підтверджується поясненнями потерпілої, свідка, та законного представника підсудного.

Так, потерпіла ОСОБА_4, вона ж дружина потерпілого ОСОБА_3  суду пояснила, що в АДРЕСА_2 вони з чоловіком мають дачний будинок. 24.04.2010 року чоловікові зателефонували сусіди з с.Писарівка, та повідомили, що бачили, як ОСОБА_2 виходив з подвір’я дачного будинку та щось ніс у пакеті. По приїзду в село, чоловік виявив підкоп грунту в їх дерев’яний гараж та викрадення з нього багатожильного кабелю. ОСОБА_2 зізнався працівникам міліції у вчиненні крадіжки кабелю з їх гаража. Просила прийняти повністю відмову від цивільного позову, так як мати підсудного відшкодувала повністю матеріальну шкоду, частину моральної, з чим вона згодна і більше відшкодування моральної шкоди не вимагає до стягнення.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 24.04.2010 року він підвозив підсудного ОСОБА_2 з с.Писарівка в м.Вінницю, який був з шкільним рюкзаком, але що в ньому було щось крадене він не знав. Також пояснив, що пізніше від жителів села він чув, що ОСОБА_2 викрав у ОСОБА_3 з гаража кабель.

Законний представник підсудного ОСОБА_2 – ОСОБА_6 суду пояснила, що син неодноразово вчиняв крадіжки, про які вона дізнавалася вже після викриття його працівниками міліції, що було і по крадіжці по якій обвинувачується він в даній справі. Також пояснила, що її неодноразові прохання, застереження від вчинення злочинів каявся, однак знову вчинив злочин.  

Також вина підсудного в обвинуваченому злочині підтверджується матеріалами справи:

-   заявою потерпілого про вчинення крадіжки  (а.с. 4);

-   протоколами огляду місця події (а.с.5-6);

-   довідкою про вартість кабелю (а.с.10);

-   протоколом відтворення обстановки і обставин події з фототаблицями  (а.с.25- 29) в ході проведення якого підсудний розповів та показав про обставини вчинення ним крадіжки;

           Суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України, як умисне, таємне викрадення чужого майна, вчинене шляхом проникнення в інше приміщення та повторно.

При призначенні виду та міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу підсудного, його молодий вік, затруднений сімейний та матеріальний стан, що виховується в неповній сім’ї без батька, що ОСОБА_2  негативно характеризується за місцем проживання, перебуває на обліку у відділі у справах неповнолітніх Вінницького РВ ГУМСВ України у Вінницькій області, неодноразово Вінницьким райсудом передавався під нагляд матері за вчинення злочинів, що раніше судимий, думку потерпілої щодо покарання підсудного, що матір’ю підсудного відшкодовано потерпілим шкоду завдану ОСОБА_2      

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання підсудного, суд встановив  щире каяття, вчинення злочину в неповнолітньому віці.  

Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудного судом не встановлені.    

З урахуванням всіх обставин справи, даних про особу підсудного, а також беручи до уваги що підсудний раніше неодноразово вчиняв злочини, та постановами Вінницького райсуду відносно нього примінялися примусові заходів виховного характеру - передавався під нагляд матері, діда, та знову вчинив злочини, що обвинувачений  злочин він вчинив до постановлення вироку по попередній судимості, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства, і йому необхідно обрати покарання у вигляді реального позбавлення волі з застосуванням ст.70 ч.4 КК України, з виконанням вироку Вінницького районного суду від 27.05.2010 року самостійно.

Цивільний позов потерпілого підлягає закриттю провадженням внаслідок відмови від стягнення матеріальної і моральної шкоди.

Міру запобіжного заходу слід залишити попередню – утримання під вартою.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

    Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину  передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до  ст.70 ч.4 КК України вирок Вінницького районного суду від 27.05.2010 року про засудження ОСОБА_2 за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, згідно ст.ст.75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки виконується самостійно.

Початок відбування строку покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання – 02.08.2010 року.

Прийняти відмову ОСОБА_4 від позову, і провадження по цивільному позову закрити.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити попередній - утримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту вручення йому  копії вироку.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація