ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 липня 2010 року 11:51 № 2а-10031/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності
до Акціонерного комерційного банку «Форум»
про стягнення заборгованості
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі ФСС з ТВП або позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з Акціонерного комерційного банку «Форум»(надалі АКБ «Форум»або відповідач) заборгованості в розмірі 21 974 грн. 97 коп.
Ухвалою суду від 05.07.2009 р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ (далі Закон № 2240-ІІІ) "Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності", затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001р. №38 (далі –Інструкція №38), станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 21 974 грн. 97 коп., що була виявлена під час проведення документальної ревізії АКБ «Форум».
В судовому засіданні 28.07.2010р. представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої позивач, окрім вимоги, викладеної у позовній заяви, просить суд зобов’язати відповідача відобразити у звіті про нараховані страхові внески, перерахування та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Ф4-ФСС з ТВП, суму в розмірі 21 974 грн. 97 коп., визначену рішенням №31-Л від 02.07.2009р.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка його представника на зворотньому боці ухвали про відкриття провадження від 05.07.2010р. №10031/10/2670.
У зв’язку з нез’явленням відповідача відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
В судовому засіданні 28 липня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, адміністративний суд, -
ВСТАНОВИВ:
Виконавчою дирекцією Київського міського відділення ФСС з ТВП було проведено документальну ревізію АКБ за період з ІІ кварталу 2007р. по І квартал 2009р., за результатами якої було встановлено порушення порядку використання страхових коштів та складено акт ревізії по коштах ФСС по ТВП від 19.06.2009р.
На підставі висновку вищевказаного акту ревізії позивачем було прийнято рішення №31-Л від 02.07.2009р., яким не прийнято до зарахування витрат в сумі 16 974, 14 грн., та накладено штраф у розмірі 50% від неприйнятої до зарахування суми, що складає 8 487,07 грн., у відповідності до ст. 30 Закону України №2240.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням Позивачем відповідно до розділу 16 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої Постановою правління ФСС з ТВП від 19 вересня 2001 року № 38 подано скаргу на Рішення № 31-Л.
За результатами розгляду скарги рішенням від 28 серпня 2009 року № 1640-05 її задоволено частково. Остаточна сума штрафних та фінансових санкцій згідно Рішення № 31-Л склала 21 974, 97 грн., з яких: не прийнято до зарахування витрат –14 649, 98 грн.; штрафні санкції –7 324, 99 грн.
У звязку з тим, що рішення №31-Л від 02.07.2009р. не було скасовано за результатами перегляду, відповідач оскаржив його до суду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2010р. №2а-11634/09/2670 відмовлено в задоволенні позову Акціонерного комерційного банку «Форум»до Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення №31-Л від 02.07.2009р.
Вказана постанова не оскаржувалася в порядку, передбаченому ст.ст. 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України), а тому у відповідності до ч. 1 ст. 254 КАС України, вона набрала законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, при вирішенні спору у справі №2а-11634/09/2670, встановлено, що ФСС по ТВП було правомірно прийнято рішення №31-Л від 02.07.2009р.
В силу положень ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до абз. 1 преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
В статті 19 Закону № 2240-ІІІ визначені джерела формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Зокрема це - суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.
У відповідності до ст. 22 Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ (далі Закон № 2240-ІІІ), платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності є страхувальники.
Роботодавці, юридичні особи, набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду.
Розміри страхових внесків для роботодавців відповідно до статті 21 Закону № 2240 встановлено у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком.
Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16 (надалі Інструкція), страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Розмір страхових внесків відповідно до п. 3 Інструкції для роботодавців складає 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі.
Перерахування зазначених сум відповідно до ст. 23 Закону здійснюється страхувальниками-роботодавцями шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць –у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. При цьому, до страхувальників які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, застосовуються фінансові санкції, які передбаченні ст. 30 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.
Відповідно до ст. 47 Закону для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Статтею 28 цього Закону передбачено право страховика накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
В п. 1 ст. 30 Закону визначено відповідальність страхувальника - роботодавця, що несе її за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.
Крім того в п. 2 ст. 30 Закону визначено, що в разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Згідно норм вказаного Закону Виконавча дирекція Фонду здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
Право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.
Беручи до уваги те, що сума у розмірі 21 974 грн. 97 коп. до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, відповідач у встановлені законодавством строки не сплачена; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 21 974 грн. 97 коп.
Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача відобразити у звіті про нараховані страхові внески, перерахування та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Ф4-ФСС з ТВП, суму в розмірі 21 974 грн. 97 коп., визначену рішенням №31-Л від 02.07.2009р., суд зазначає, що згідно статті 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, у даному випадку у разі порушення права, свобод чи інтересів Позивача у нього виникає право звернення до суду. Вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії на майбутнє, не можуть бути предметом розгляду в суді. Відповідач не відмовлявся відобразити у звіті про нараховані страхові внески, перерахування та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Ф4-ФСС з ТВП, суму в розмірі 21 974 грн. 97 коп., визначену рішенням №31-Л від 02.07.2009р. Доказів зворотнього, суду не надано. Таким чином, позивач може звернутися суду з такою позовною вимогою, у разі відмови відповідача відобразити у вищевказаному звіті 21 974 грн. 97 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163, КАС України, адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Форум»(02100, вул. Верховної Ради, 7. м. Київ, код ЄДРПОУ –21574573) на користь Лівобережної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 25602512023370 в КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 26080427) кошти в розмірі 21 974 (двадцять одна тисяча дев’ятсот сімдесят чотири) грн. 97 коп.
3. В іншій частині позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.Г. Вєкуа
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –29.07.2010р.