Судове рішення #10381978


  

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 20 липня 2010 року           < Час проголошення >           № 2а-10459/10/2670



Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Аліко Україна»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києві

проскасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та нечинним рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/0 від 31.12.2009 та №0002642203/1 від 22.03.2010.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.07.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.07.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства «Аліко Україна», затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів 15.01.2010, вказане товариство є повним юридичним правонаступником Закритого акціонерного товариства «Американська компанія страхування життя АІГ Життя».

17.12.2009 посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було складено Акт про результати документальної невиїзної перевірки ЗАТ «Американська компанія страхування життя АІГ Життя»з питань нарахування страховиком податку на прибуток від діяльності, іншої, ніж страхова та дотримання вимог іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 № 176/22-03/32109907 (далі —Акт перевірки), у якому зафіксовано порушення ЗАТ «Аліко АІГ Життя»п. 1 абз. 3, абз. 5 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» внаслідок перевищення встановленого ліміту каси.

31.12.2009 на підставі Акту перевірки було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/0, яким до позивача відповідно до п. 1 абз. 3, абз. 5 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 077 407,00 грн.

За результатами оскарження зазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Шевченківському районі міста Києва рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/0 від 31.12.2009 було залишене без змін, а також винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/1 від 22.03.2010.

Згідно з пп. 2.8 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі —Положення про ведення касових операцій в національній валюті України), підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

При цьому, відповідно до змісту ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі перевищення суб’єктами господарювання встановлених лімітів залишку готівки в касах до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Як встановлено Актом перевірки та не заперечувалось представниками сторін під час судового засідання, 12.03.2009 залишок готівки на кінець дня склав 1048703,33 грн. і не був повернений до банківської установи.

Відповідно до пп.пп. 5.2, 5.3 п. 5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи. Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов'язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення. Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

З матеріалів справи видно, що наказом по підприємству № 1-к від 02.03.2009 ліміт каси компанії ЗАТ «Американська компанія страхування життя АІГ Життя»був установлений у розмірі 1 050 000 грн.

Таким чином, враховуючи, що залишок готівки на кінець дня 12.03.2009 склав 1048703,33 грн., тобто не перевищував ліміт каси, встановлений наказом № 1-к від 02.03.2009 у розмірі 1 050 000, 00 грн., суд приходить до висновку про відсутність у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва належних правових підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що наказ № 1-к від 02.03.2009 був винесений з порушенням вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, а тому перевищення залишку готівки в касі ЗАТ «Американська компанія страхування життя АІГ Життя»слід було визначати на підставі наказу №58 від 02.04.2004, яким ліміт каси було встановлено у розмірі 10 000 грн., з огляду на наступне.

Згідно з пп. 5.4 п. 5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо: для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти); для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, передбачений підпунктом "в" пункту 5.1 цієї глави, - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти); для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), - не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

Підприємства, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів (додаток 8), дорівнює нулю або не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вищезазначені вимоги цього пункту не поширюються на небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку. Небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку самостійно визначають порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи цих установ, обсягу готівкових надходжень (видатків), строків здавання готівки тощо і на підставі зазначеного встановлюють розмір ліміту каси. Таблицю "Касові обороти", зазначену в додатку 8 до цього Положення, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку не заповнюють.

З аналізу пп. 5.4 п. 5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України видно, що у вказаному положенні відсутні вимоги стосовно обов'язкової розробки та затвердження відповідним внутрішнім наказом установи окремого порядку розрахунку ліміту каси для небанківських фінансових установ та дозволяє небанківським фінансовим установам розраховувати ліміт каси на власний розсуд з огляду на специфіку функціонування фінансових установ, яка при проведенні відповідних фінансових операцій вимагає постійної наявності в їх касах певних обсягів готівки, визначення розмірів яких потребує індивідуальних розрахунків для кожної конкретної установи.

За таких умов, враховуючи, що ПАТ «Аліко Україна»є небанківською фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії СТ. №213 від 12.02.2010, у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва були відсутні належні підстави для висновку про невідповідність наказу по підприємству № 1-к від 02.03.2009 про встановлення ліміту каси Положенню про ведення касових операцій в національній валюті України.

Крім того, відповідно до змісту преамбули Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), а отже не поширюється на порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки.

За таких умов, суд звертає увагу на відсутність у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва підстав для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/1 від 22.03.2010 за результатами розгляду скарги позивача на рішення №0002642203/0 від 31.12.2009 відповідно до положень Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття ним рішень про застосування до ПАТ «Аліко Україна»штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/0 від 31.12.2009 та №0002642203/1 від 22.03.2010.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Водночас, з аналізу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України видно, що вимога про визнання нечинним рішення може стосуватися лише нормативно-правового акта, а вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуального акта (рішення) виключає вимогу про скасування цього ж акта, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

За таких умов суд, вважає за необхідне захистити порушені права ПАТ «Аліко Україна»шляхом скасування спірних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/0 від 31.12.2009 та №0002642203/1 від 22.03.2010.

З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, —

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Приватного акціонерного товариства «Аліко Україна»задовольнити повністю.

2.          Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/0 від 31.12.2009 та №0002642203/1 від 22.03.2010, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Аліко Україна»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 14) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).


Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.



СуддяК.С. Пащенко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація