Справа № 2-10941 2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О. при секретарі Селезень Н.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Білоцерківському районі про зобов”язання відповідача провести перерахунок пенсії ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов”язаного з аварією на ЧАЕС, і згідно законодавства розмір його основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не може бути нижчим : основної – 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової 75% мінімальної пенсії за віком, тоді як відповідачем виплачується пенсія у значно нижчому розмірі. Але відповідач відмовився провести йому перерахунок пенсії , а тому позивач просив суд зобов”язати відповідача провести перерахунок основної та додаткової пенсії, встановивши її на рівні, відповідно не менше 8 мінімальних пенсій за віком-основна та 75 % від мінімальної пенсії за віком –додаткова, з2007 по 2010р.р.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідач представника в судове засідання не направив, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача , оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Так, по справі встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов”язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 11.06.1998 року і копією довідки МСЕК КИО-1 № 066842 від 1.06.1998 року.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у Білоцерківському районі і одержує пенсію по 2-й групі інвалідності профзахворювання пов”язаного з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС.
Згідно з ст.54 ч.4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильської катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-й групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі : інвалідам 2групи – 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997р. № 523 “ Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка є чинною, передбачений механізм обчислення вказаних пенсій, який відповідає критеріям визначеним ст. 54 Закону.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005р. № 1293 “Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка вступила в силу з 01.01.2006року передбачений порядок підвищення пенсій по інвалідності потерпілим від аварії на ЧАЕС і установлено тверді розміри пенсій в залежності від групи та причини інвалідності потерпілих, нижче яких не може бути мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.4 ст. 54 вказаного Закону.
При цьому, суд при вирішенні спору виходить з наступного,
• відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
• За ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
• Згідно з ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що при вирішенні спору необхідно враховувати вимоги Законів, які мають вищу юридичну силу над підзаконними актами.
Суд не може погодитись з запереченнями відповідача щодо ст. 62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” делегує повноваження стосовно роз”яснення порядку застосування цього закону – КМ України, який при визначенні порядку застосування закону не може допустити звуження змісту та обсягу прав громадян, встановлених законом.
Крім цього суд враховує і те, що постанова КМ України від 03.01.2002 року №1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” втратила чинність відповідно до постанови КМ України від 16.07.2008р. за № 654.
Таким чином, відповідно до ст.ст. 50,54 Закону під час розрахунку пенсій позивача необхідно застосовувати мінімальну пенсію за віком, яка згідно з Законом України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” ст.28 ч.1 – вираховується відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.67 до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розміри доплат, пенсій, компенсацій встановлюється КМ України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, згідно з частиною третьою ст.67 вищезазначеного Закону : у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір основної і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4.
Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо зобов”язання відповідача провести перерахунок основної і додаткової пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка встановлена на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач, посилається на те, що Законом України від 05.10.2006 року за № 231-V були внесені зміни до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими передбачено підвищення розмірів пенсій, визначених відповідно до ст.54 цього Закону, та додаткових пенсій у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Так, 05.10.2006 року був прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який набув чинності з 31.10.2006 року.
Відповідно до ст. 71 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.
Але Законом України “ Про Державний бюджет України на 2008р.” внесені зміни до ст.ст.50,54 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме розмір пенсії інвалідів 2-групи становить 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір додаткової пенсії –20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп визнано неконституційним деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р.” та визнане не відповідаючим вимогам Конституції п.28 розділу 2 цього закону.
Суд виходить також з того, що встановлений ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом України “Про державний бюджет України” є вичерпним , а тому цим законом не можуть скасовуватися або змінюватися обсяги прав та обов”язків, пільг, гарантій, передбачених іншими законами, в тому числі і законом “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відмова Управління ПФУ Білоцерківського району у перерахунку основної та додаткової пенсії позивачу виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком є необґрунтованою.
А тому, на думку суду, позов повністю обґрунтований і підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 19,113Конституції України, ст.ст. 50,54,62, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп, від 22.05.2008р. № 10-рп, Законами України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007р.”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997р. №523 “ Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.15,60,212-215,223 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати відмову Управління ПФУ у Білоцерківському районі у перерахунку основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – неправомірною.
Зобов”язати Управління ПФУ у Білоцерківському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.ю01.2010р. до 06.07.2010р. , визначивши її розмір згідно з ст. 54 ч.4 цього закону, основної - в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, визначеної згідно з ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю відповідно до ч.1 ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та з врахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на відповідний період.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Суддя: