ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
05 липня 2010 року < Час проголошення > № 2а-105/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Нижному А.В., розглянувши адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Сведбанк»
доПрилуцького міжрайонного прокурора
проскасування припису,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати припис від 18.12.2009р. № 4658 вих. 09 Прилуцького міжрайонного прокурора радника юстиції В.П. Ляшенко директору Прилуцького відділення АТ «Сведбанк»(публічне) Чепінога Д.В. про усунення порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За таких обставин відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.07.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.07.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
18.12.2009 Прилуцьким міжрайонним прокурором радником юстиції В.П. Ляшенко було винесено припис директору Прилуцького відділення ПАТ «Сведбанк»Чепінозі Д.В. за № 4658 вих. 09 про усунення порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»(далі - Припис), яким його було зобов’язано призначити відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Уповноваженого органу встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»до суб'єктів державного фінансового моніторингу (за винятком Уповноваженого органу), які відповідно до законодавства виконують функції регулювання та нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу, відносяться Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Відповідно до п. 1.7 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України №189 від 14.05.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за № 381/7702 (далі — Положення про здійснення банками фінансового моніторингу), якщо структура банку не передбачає наявності філій, то здійснення заходів з фінансового моніторингу (ведення реєстру фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, формування файлів-повідомлень тощо) забезпечується банком на рівні територіальних підрозділів банку, які здійснюють нагляд та/або забезпечення діяльності відокремлених підрозділів, що надають послуги клієнтам.
З системного аналізу ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»в контексті п. 1.7 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу видно, що у випадку, коли структура банку не передбачає наявності філій, працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу, призначається банком на рівні підрозділів банку, які здійснюють нагляд та/або забезпечення діяльності відокремлених підрозділів, що надають послуги клієнтам.
Враховуючи, що організаційна структура ПАТ «Сведбанк»передбачає підпорядкування всіх безбалансових відділень (у тому числі Прилуцького відділення) головному офісу банку, суд приходить до висновку про відсутність у позивача відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», п. 1.7 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу обов’язку призначати у Прилуцькому відділені банку працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу.
За таких умов, у Прилуцького міжрайонного прокурора були відсутні належні правові підстави для винесення оскаржуваного Припису.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру»перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Незважаючи на неодноразові вимоги суду, Прилуцьким міжрайонним прокурором не надано жодних доказів на підтвердження існування встановлених ч. 2 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру»підстав для проведення перевірки ПАТ «Сведбанк», з урахуванням чого суд приходить до висновку про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, за результатами якої було винесено оскаржуваний припис № 4658 вих. 09 від 18.12.2009.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним оскаржуваного припису № 4658 вих. 09 від 18.12.2009.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Водночас, позивач просить визнати протиправним та скасувати припис від 18.12.2009р. № 4658 вих. 09 Прилуцького міжрайонного прокурора радника юстиції В.П. Ляшенко директору Прилуцького відділення АТ «Сведбанк»(публічне) Чепінога Д.В. про усунення порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».
З аналізу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України видно, що вимога про визнання нечинним рішення може стосуватися лише нормативно-правового акта, а вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуального акта (рішення) виключає вимогу про скасування цього ж акта, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.
Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права ТОВ «Сведбанк»шляхом скасування оскаржуваного припису директору Прилуцького відділення ПАТ «Сведбанк»№ 4658 вих. 09 від 18.12.2009.
За таких умов судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»задовольнити повністю.
2. Скасувати припис Прилуцького міжрайонного прокурора радника юстиції В.П. Ляшенко від 18.12.2009 № 4658 вих. 09 директору Прилуцького відділення Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» Чепінозі Д.В. про усунення порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СуддяК.С. Пащенко