УХВАЛА                                   Справа № 2-797/09

                                                           ІМ’ЯМ   УКРАЇНИ

«01» липня 2010 року ,   Приморський районний суд міста Одеси у складі:

      головуючого – судді Турецького О.С.

      при секретарі -  Курченко В.М.

      розглянувши відкритому у судовому засіданні в місті Одесі заяву філії «Одеського регіонального управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»,

  ВСТАНОВИВ:

          До Приморського районного суду м. Одеси звернувся заступник керуючого філію «Одеського регіонального управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» із заявою про звільнення майна з під арешту, а саме квартиру АДРЕСА_1 аргументуючи це наступним.

    18.07.2008 року АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно суми боргу по Кредитному договору. В якості забезпечення повернення кредитних ресурсів 30.10.2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Юрасовой А.М., за реєстровим номером 5480, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1

    13.11.2008 року по справі № 2-80486/08 суддею Приморського районного суду м. Одеси, Дерус А.В. було винесено Рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку суми боргу по кредиту, а також 09.01.2009 року видано відповідні виконавчі листи. Вказані виконавчі листи передані Банком для виконання до Першого відділу ДВС Приморського РУЮ.

    На даний час по виконанню вказаних виконавчих листів відкрите виконавче провадження та проводиться реалізація іпотечного нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 яка була передана Банку ОСОБА_1 в якості забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору. Це підтверджується копіями Постанови № В-15/322 від 02.06.2009 року про відкриття виконавчого провадження, Постановою № В-15/322 від 26.08.2009 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні та копією листа ТОВ «ЮНОР» № 361 від 30.12.2009 року про призначення прилюдних торгів.

    Банку стало відомо, що 19.06.2008 року по справі № 2-4610/08 Ухвалою суду було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1

    У зв’язку з тим, що квартира АДРЕСА_1 є Іпотечним майном, яке передано Банку в іпотеку в якості забезпечення повернення кредитних коштів ОСОБА_1 та знаходиться на стадії його реалізації, керуючись ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04.1999 року Банк просить скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, який було накладено Ухвалою суду від 19.06.2008 року по справі № 2-4610/08.

    В судове засідання з*явилася представник заявника Чебан А.П., просила задовольнити подану до суду заяву.

Вивчивши матеріали цивільної справи № 2-797/09 судом було встановлено, що 25.02.2008 року ОСОБА_6 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором позики у сумі 23 339 грн. 66 коп.

При цьому в якості забезпечення позову судом 19 червня 2008 року за клопотанням позивача на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 було накладено арешт.

18 лютого 2009 року Приморським районним судом м. Одеси по справі 2-797/09 було винесено рішення яким, позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задовільнено та стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 борг та відсотки за користування позикою на загальну суму 37 000 грн.  

Одночасно встановлено, що 18.07.2008 року філія «Одеського регіонального управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» звернулася із позовною заявою про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 993 376, 94 грн.

13 листопада 2008 року Приморським районним судом м. Одеси було винесено рішення, яким стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 993 376 грн.                

Аналізуючи матеріали справи судом встановлено необхідність задовольняння вимог  «Банк «Фінанси та Кредит» щодо     звільнення майна з під арешту, а саме квартири АДРЕСА_1

    Суд аргументує вказане рішення наступним.

Перш за все треба наголосити, що твердження представника  ОСОБА_6 про те, що «Банк «Фінанси та Кредит» не є стороною у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, тому не може звертатися з заявою про звільнення майна з під арешту не відповідає вимогам діючого законодавства.

Так, частиною 7 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.  

    Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення   на   заставлене   майно   в  порядку  примусового виконання  допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

 Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями , стягнення на  заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави  після винесення  судом  рішення  про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета      застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

З матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_6 відсутнє право застави на майно, належне  ОСОБА_1, а борг та відсотки за користування позикою ОСОБА_1 перед ОСОБА_6 становить 37 000 грн, відтак, борг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед філією «Одеського регіонального управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» становить 993 376 грн., таким чином борг ОСОБА_1 перед «Банк «Фінанси та Кредит» перевищує борг перед  ОСОБА_6 майже у 27 разів, на цей факт суд також звертає увагу.

Виходячи із змісту ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» кошти отримані від реалізації заставленого майна, використовуються насамперед, для задоволення зобов’язань боржника перед заставодержателем, і лише залишок коштів – для задоволення вимог стягувача.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» у першу чергу задовольняється забезпечені заставою вимоги про стягнення з вартості заставленого майна.

Також ,згідно з ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (суддя Турецька І.О. а.с.33) від 19 червня 2008 року арешт накладено лише на Ѕ частину квартири  АДРЕСА_1    

Суд звертає увагу, що відповідно до ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем)  забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з  вартості  заставленого  майна переважно перед іншими кредиторами .

      Крім того, слід відмітити, що не зняття судом арешту з квартиру АДРЕСА_1 не вирішує матеріальні потреби ані «Банк «Фінанси та Кредит», ані ОСОБА_6.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 154 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», «Про заставу»,-

УХВАЛИВ:

    1.Задовольнити заяву керуючого філію «Одеського регіонального управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про звільнення майна з під арешту, а саме квартиру АДРЕСА_1

    2. Скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси (суддя Турецька І.О. справа № 797/09) від 19 червня 2008 року, якою накладено арешт на Ѕ частини квартири АДРЕСА_2.

    3. Копію ухвали направити до філії «Одеського регіонального управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_6.

    4. Заява про апеляційне оскарження даної ухвали, може бути подана до суду протягом 5-ти днів після його проголошення.

          Апеляційна скарга на дану ухвалу суду, протягом 10-ти днів після звернення із заявою про його оскарження, може бути подана до Апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси.

  Суддя :                                                                                                          Турецький О.С.