ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" серпня 2010 р. Справа № 2a-2425/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Шумея М.В.,
при секретарі Третяк В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську справу за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
02.07.2010 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську звернувся з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивував тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою донарахованого податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів, штрафних санкцій, застосованих за неподання податкових декларацій по податку на додану вартість та нарахованої пені на загальну суму 669 865,91 грн.
Прокурор у судове засідання не з’явився хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Згідно ст.39 КАС України відповідач викликався в судове засідання через засоби масової інформації. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності прокурора, представника позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Згідно п.2, 3 ч.1 ст.9 даного Закону платники податків зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 05.03.2007 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа та 07.03.2007 року взятий на податковий облік як платник податків Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську.
Слід зазначити, що згідно свідоцтва № 100032308 від 02.07.2007 року суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську як платник податку на додану вартість, реєстрацію якого скасовано 30.10.2007 року.
Крім того, згідно інформаційної бази даних Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську та даних МРЕВ м. Івано-Франківська вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до ст.1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів" є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, оскільки має зареєстровані в Україні згідно чинного законодавства власні транспортні засоби, що відповідно до ст.2 даного Закону є об'єктами оподаткування.
З матеріалів справи вбачається, що з 21.11.2008 року по 24.11.2008 року працівниками Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на підставі направлень № 00006490 від 13.11.2008 року та № 00006539 від 20.11.2008 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 07.03.2007 року по 14.11.2008 року. За результатами перевірки складено акт за № 16215/17-3/2537307176 від 27.11.2008 року. В даному акті зафіксовані факти отримання відповідачем доходів самозайнятої особи від ТзОВ «Монокарбут»за ІІ-ІV квартали 2007 року в сумі 1 232 500,00 грн. та за І-ІІІ квартали 2008 року в сумі 498 572,00 грн., які ним не були включені до складу загального місячного оподатковуваного доходу, а відповідно і до складу оподатковуваного річного доходу, та неподано ним декларації про доходи за ІV квартал 2007 року, 2007 рік та ІІІ квартал 2008 року, чим порушено вимоги п.п. 4.2.8 п.4.2 ст.4, п.19.1 ст.19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб». В акті також зафіксовано факт заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість, отримання відповідачем доходу, що в сукупній сумі перевищує 300 000,00 грн., не будучи зареєстрованим як платник податку на додану вартість. Відповідачем не було задекларовано суми податку на додану вартість за квітень-травень 2007 року на суму ПДВ 12 037,00 грн. (складає 71 551,00 грн.), за серпень 2007 року на суму ПДВ 64 460,00 грн. (складає 80 500,00 грн.), за вересень 2007 року на суму ПДВ 3 515,00 грн. (складає 48 461,00 грн.) та за період з 02.07.2008 року по 31.08.2008 року в розмірі 99 114,00 грн., чим порушено вимоги п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7, п.9.4 ст.9 ЗУ “Про податок на додану вартість”. Крім того, в порушення вимог ст.ст.1, 2, 5 ЗУ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»ОСОБА_1 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007-2008 роки був сплачений не в повному обсязі.
На підставі вказаного акту перевірки заступником начальника Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську ОСОБА_2 винесено податкові повідомлення-рішення за № 0074921700/0, № 0074911700/0, № 0074931700/0 від 08.12.2008 року. Даними рішеннями суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_1 згідно п.7.1 ст.7 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»донараховано 82 426,79 грн. та 56 147,59 грн. податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік та 2008 рік; згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»донараховано 301 671,00 грн. податку на додану вартість за період квітень-травень, липень-вересень 2007 року і за період 02.07.2008 року по 31.08.2008 року, застосовано штрафні санкції в сумі 151 345,50 грн., а також донараховано 283,78 грн. податку з власників транспортних засобів за 2007-2008 роки згідно ст.6 ЗУ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» відповідно. Вказані рішення відповідачем отримані 12.12.2008 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, однак залишені ним без виконання.
Також, відповідно до п.16.4 ст.16 ЗУ “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у зв’язку з несвоєчасним погашенням відповідачем податкового зобов’язання останньому нараховано пеню в сумі 77 991,25 грн.
Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону встановлено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
На виконання ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу надсилалась перша податкова вимога за № 1/3415 від 14.04.2009 року та друга податкова вимога за № 2/6690 від 20.07.2009 року. Слід зазначити, що дані вимоги Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську доведені до відома суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 шляхом їх розміщення на дошці податкових оголошень 16.06.2009 року та 25.07.2009 року відповідно
Таким чином, у зв’язку з несплатою відповідачем донарахованого податку з доходів фізичних осіб за 2007-2008 роки та донарахованого податку на додану вартість за період квітень-травень, липень-вересень 2007 року та за період 02.07.2008 року по 31.08.2008 року, податку з власників транспортних засобів за 2007-2008 роки, штрафних санкцій, застосованих за неподання податкових декларацій по податку на додану вартість за вказаний період, а також нарахованої пені за останнім рахується непогашеною заборгованість по вказаних платежах на загальну суму 669 865,91 грн., що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про борг за платежами суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за № 206 від 13.03.2010 року.
Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
Наявність податкового боргу підтверджується копіями корінців податкових повідомлень-рішень, копіями розрахунків податку з доходів від підприємницької діяльності та податку на додану вартість ОСОБА_1 за 2007-2008 роки і за період з травня 2007 року по жовтень 2008 року відповідно, копією розрахунку розміру штрафних санкцій та іншими матеріалами справи. Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості в судовому засіданні не встановлено.
Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.
За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі ст.67 Конституції України, п.п.4.2.8 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.3 п.8.1 ст.8, п.19.1 ст.19 ЗУ “Про податок з доходів фізичних осіб”, п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7, п.9.4 ст.9 ЗУ “Про податок на додану вартість”, ч.1 ст.5, ст.6 ЗУ “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, ст.ст.3, 5, 16, 17 ЗУ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст.11, 39, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
позов задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок активів суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) в дохід державного бюджету України –669 865 (шістсот шістдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят п’ять) грн. 91 коп. заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів, штрафних санкцій та нарахованої пені.
Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження..
Постанова в повному обсязі складена 06.08.2010 року.
Суддя Шумей М.В.