ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" липня 2010 р. Справа № 2a-1848/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Бітківській Г.П.
за участю:
представника позивача: Стасіва В.С.
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 2595,97 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
19 травня 2010 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 2596,89 грн.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої загальна сума позову становить 2595,97 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Прокурор в судове засідання не з‘явився.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що враховуючи специфіку господарської діяльності відповідача, останній не міг працевлаштувати інваліда.
Суд, розглянувши позовну заяву, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Роботодавці, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів і відповідно до нормативу забезпечують працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 20 загаданого Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (ч.4 ст.20 даного Закону).
Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів” у ст.20 передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Судом встановлено, що відповідач є суб'єктом господарювання, який використовує найману працю, самостійно розраховує кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу та забезпечує працевлаштування інвалідів. Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становить 11 осіб. В даному звіті зазначено, що кількість штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, визначено у кількості 1 інваліда (а.с. 6).
Відповідачем у вказаному звіті самостійно визначено суму середньорічної заробітньої плати штатного працівника в розмірі 7850,60 грн.
Однак відповідач не виконав належним чином норматив, встановлений ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", що підтверджується звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік та розрахунком позивач, внаслідок чого допустив заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за нестворене робоче місце для забезпечення працевлаштування інваліда за 2009 рік.
Розмір такої санкцій в сумі 3925,30 грн. був визначений відповідачем у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, які сплачені відповідачем частково.
Враховуючи вищевказані порушення позивачем проведено розрахунок адміністративно-господарських санкцій за нестворене робоче місце в сумі 2574,00 грн та пені в сумі 21,97 грн. (а.с. 26-28).
В судовому засіданні встановлено, що відповідач протягом 2009 року Івано-Франківський міський центр зайнятості не повідомляв про створені робочі місця для можливості працевлаштування інвалідів, заявки на потребу про працевлаштування інвалідів на створених робочих місцях не подавав (а.с. 20-23).
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів1767 від 28.12.2001р. визначено, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
Оскільки відповідач не погасив заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкціях до Фонду соціального захисту інвалідів та пені в загальній сумі 2595,97 грн., то вона підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 2595 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 97 копійок.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 02.08.2010 року.