ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" липня 2010 р. Справа № 2a-2024/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю:
представника позивача: Воришка Я.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську,
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Простокапіталгруп",
про стягнення заборгованості за рахунок активів в сумі 6524,26 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
01 червня 2010 року Державна податкової інспекції в м. Івано-Франківську (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Простокапіталгруп" (далі - відповідач) про стягнення заборгованість за рахунок активів боржника в сумі 6524,26 грн.
Позовні вимоги мотивувані тим, що податковий борг відповідача складає 6524,26 грн., який виник в результаті поданих до ДПІ в м. Івано-Франківську податкових декларацій з податку на прибуток підприємств в сумі 6404,02 грн. та пені в сумі 77,62 грн., а також в результаті несплати комунального податку в сумі 41,93 грн. та пені в сумі 0,69 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві. Зазначив, що даний податковий борг на час розгляду справи становить 6524,26 грн. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав. За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлений законом термін.
Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до п.11.1. ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобов’язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, пов’язані з обчисленням і сплатою податків.
Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року в статті 1 визначено податковий борг (недоїмка) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п.17.1.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).
Згідно пункту 16.4 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на платників податків покладено обов’язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.
Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа 17.10.2007 р. (а.с. 5) та взятий на облік в Державній податковій інспекції.
В судовому засіданні досліджено, що відповідач допустив податковий борг по податку на прибуток підприємств в сумі 6404,02 грн. за 2009 рік, а також по комунальному податку в сумі 41,93 грн. за 2009 рік, що підтверджується довідкою представленою Державною податковою інспекцією від 09.03.2010 року №169 (а.с. 6).
Так, з матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Простокапіталгруп" є платником податків і зборів. Згідно поданих до ДПІ в м. Івано-Франківську податкових декларацій відповідачем задекларовано та не сплачено в повному обсязі податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 6404,02 грн.: ІІІ квартали 2009 р. № 179429., та з комунального податку за ІІІ квартал 2009 р. № 179279., за IV квартал № 222940 (а.с. 9-11).
Оскільки відповідачем не порушено процедуру апеляційного узгодження податкового зобов’язання то сума вказаного податкового зобов’язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є узгодженою.
Також, судом встановлено, що 24.11.2009 року ДПІ в м. Івано-Франківську направлено податкову вимогу форми “Ю1” № 1/2855/31968/10/24-150/8082 в сумі 1649,45 грн. проте відповідач суму виставленого боргу не сплатив. Вподальшому 25.12.2009 року позивачем виставлено податкову вимогу форми “Ю2” № 2/3037/35092/10/24-150/1935 в сумі 1649,45 грн. Виставлена позивачем сума боргу товариством з обмеженою відповідальністю "Простокапіталгруп" не була сплачена.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
В тому числі, відповідно до ст. 16.1.1. даного Закону відповідачем нараховано пеню в сумі 77,62 грн. за несплату податку на прибуток, а також пеню в сумі 0,69 грн. за несплачену суму по комунальному податку.
Відповідно до п.п. 3.1.1 ст.3 вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
Загальна сума податкового боргу становить 6524,26 грн. Доказів сплати заборгованості на час розгляду справи суду не представлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання. Наявність такого обов’язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов’язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким що підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок активів боржника з товариства з обмеженою відповідальністю "Простокапіталгруп" (76000, вул. Максимовича, 13, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 35277641) в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 6524 (шість тисяч п'ятсот двадцять чотири) гривні 26 копійок.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 26.07.2010 року.