Справа  № 2-2445

2010 рік    

Р І  Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

23 липня 2010    року                                                  Ялтинський міський суд Криму

у складі судді  :                                                      Кайро І.А.

при секретарі   :                                                     Рябцевої А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Санаторій «Форос»,за участю третіх осіб: Державного управління справами президента України про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Санаторій «Форос», за участю третіх осіб: Державного управління справами президента України про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії.

    Вимоги мотивовані тим, що він був прийнятий на посаду заступника директора з економіки в ДП «Санаторій Форос». У зв’язку з цим, адміністрацією підприємства йому була надана окрема ізольована кімната АДРЕСА_1

    Він регулярно та завжди вчасно оплачувала квартплату та комунальні платежі. Гуртожиток перебуває на балансі відповідача.

15 лютого 2010 року він звернувся до відповідача із заявою про передачу кімнати у приватну власність, на що йому було відмовлено з тих підстав, що відсутня згода власника будинку.

Він вважає, що дана відмова суперечить чинному законодавству і порушує його права, у зв’язку з чим він та змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

    Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

    Представник третьої особи державного управління справами президента України в судове засідання не з’явився, був повідомлений про день та час слухання справи належним чином, надав письмові пояснення, в яких просив суд винести рішення з урахуванням вимог чинного законодавства.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивачки, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    При цьому судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є основним наймачем АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою паспортиста ДП «Санаторій Форос».

    У зв’язку з проведенням інвентаризації, 05 березня 2010 року вищезазначена кімната була перенумерована у кімнату №3.

    15 лютого 2010 року позивач звернувся до керуючого санацією державного підприємства «Санаторій «Форос» із заявою про оформлення передачі у приватну власність кімнати, займаної ним.

    На зазначену заяву йому  була дана відповідь, що державне підприємство «санаторій «Форос» не вправі дозволити приватизацію квартири, оскільки відсутня згода на приватизацію Державного управління справами, якій є власником будинку.

    Згідно ч. 2 ст. 9 ЖК України, громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх в житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва або отримання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України.

    Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, і органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, в повному господарському веденні або оперативному управлінні яких знаходиться державних житловий фонд.

    АДРЕСА_1 в якому розташована спірна кімната № 3, відноситься до відомчого житлового фонду державного підприємства «санаторій «Форос», а отже саме санаторій є органом приватизації для спірної квартири, і лише він має законні повноваження для вирішення цього питання.

    Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначений вичерпний перелік будинків (квартир), які не підлягають приватизації, у тому числі й квартири, розташовані на територіях установ та організацій.

    Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи будинок, в якому знаходиться кімната позивача є житловою, та не відноситься до об’єктів, які згідно ч.2 ст.2 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягають приватизації.

Таким чином, суд вважає, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у його заяві про приватизацію кімнати, та відповідач не має права перешкоджати позивачу в вирішенні цього питання.

Оскільки позовна заява підлягає  задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають також стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 ЖК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»,  ст. ст. 8, 10, 60, 61, 174, 212, 213, 215, 217, 218 ЦПК  України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії Державного підприємства «Санаторій Форос», щодо відмови у видачі ОСОБА_1 дозволу на приватизацію АДРЕСА_1, смт. Форос - незаконними.

Зобов'язати Державне підприємство «Санаторій «Форос» провести приватизацію АДРЕСА_1 відповідно до закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Стягнути з державного підприємства «Санаторій «Форос» на користь ОСОБА_1, судові витрати у сумі 54 (п’ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене  до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд АР Крим, шляхом подачі заяви про оскарження в десятиденний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом двадцяти днів  апеляційної скарги.

 Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: