ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
20.06.06 Справа № 9/349н-ад
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи № 9/349н-ад за позовом
Закритого акціонерного товариства «Сорокінський торгівельний дім», м. Красно дон Луганської області
до Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області
про скасування податкових повідомлень-рішень
в присутності представників:
від позивача –Варічев М.Я., дов. № 1 від 25.04.06, Колотович Д.О., дов. № 3 від 25.04.06.
від відповідача –Комарова М.Є., гол.держ.под.інсп., дов. № 2 від 10.01.06.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про:
· скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу № 0002292340/2 від 06.02.06р. про донарахування ПДВ у сумі 19991,0 грн., у т.ч. основний платіж –13327,0 грн., штрафні (фінансові) санкції –6664,0 грн.,
· про скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу № 0002282340/2 від 18.02.06р. про донарахування податку на прибуток у сумі 489366,0 грн., у т.ч. основний платіж – 326244,0 грн., штрафні (фінансові) санкції –163122,0 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач виклав таке.
07.09.05р. на виконання постанови слідчого відділу податкової міліції ДПІ у м. Свердловську від 19.08.05р. посадовими особами податкового органу була проведена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства позивача за період з 01.04.03р. по 30.09.04р., за результатами якої було складено акт № 1439/23-20175032.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем на адресу позивача були направлені податкові повідомлення-рішення:
· № 0002292340/0 від 15.09.05р. –про донарахування ПДВ в сумі 19991,0 грн.,
· № 0002302340/0 від 15.09.05р. –про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 191331,81 грн.,
· № 0002282340/0 від 15.09.05р. –про донарахування податку на прибуток у сумі 5199553,0 грн.
Позивач не погодився з прийнятими рішеннями та оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА в Луганській області.
Рішенням про розгляд скарги № 1812/25-08 від 08.02.06р. ДПА частково скасувала податкове повідомлення-рішення № 0002302340/0 від 15.09.05р. у частині донарахованої суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 63714,0 грн. та застосованої штрафної санкції у розмірі 127428,0 грн.
Рішенням про розгляд скарги № 1304/25-08 від 31.01.06р. ДПА залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 0002292340/0 від 15.09.05р. про донарахування ПДВ в сумі 19991,0 грн.
Рішенням про розгляд скарги № 1931/25-08 від 10.02.06р. ДПА частково скасувала податкове повідомлення-рішення № 0002282340/0 від 15.09.05р. у частині донарахованої суми податку на прибуток у розмірі 20391,0 грн. та застосованої штрафної санкції у розмірі 10196,0 грн.
Листами від 20.02.06р., 09.02.06р. відповідачем були надіслані на адресу позивача податкові повідомлення-рішення:
· № 0002292340/2 від 06.02.06р. –про донарахування ПДВ в сумі 19991,0 грн., у т.ч. основний платіж –13327,0 грн., фінансові санкції –6664,0 грн.,
· № 0002302340/2 від 18.02.06р. –про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 189,81 грн. ,у т.ч. основний платіж –63,27 грн., фінансові санкції – 126,54 грн.,
· № 0002282340/2 від 18.02.06р. –про донарахування податку на прибуток у сумі 489366,0 грн., у т.ч. основний платіж –326244,0 грн., фінансові санкції –163122,0 грн.
Відповідач, Краснодонська ОДПІ, відзивом на позовну заяву від 23.05.06р. № 7595/10-015 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на висновки акту виїзної документальної перевірки та законність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.
Оцінивши доводи позивача та відповідача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.
1. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002292340/2 від 06.02.06р. прийняте податковим органом на підставі пп. 4.2.2 «б»п. 4.2 ст. 4 та відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (Даля –Закон 2181) за результатами акту перевірки від 07.09.05р. № 1439/23-20175032.
Актом перевірки було встановлено порушення пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.07р. № 168/97-ВР (далі –Закон про ПДВ) в частині включення до складу податкового кредиту за вересень 2004 року сум ПДВ за податковими накладними від 03.09.04р. № 75, від 10.09.04р. № 76, від 13.09.04р. № 77, від 17.09.04р. № 78 на загальну суму 11857,0 грн., наданим ТОВ «Нью-стройсервіс», яке не було зареєстроване на той час в якості платника ПДВ. Відповідно до цього пункту право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим платниками податку в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Позивач не мав пава на включення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 11857,0 грн. за такими податковими накладними. Таким чином, визначення податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 19991,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 6664,0 грн. відповідає чинному законодавству України.
2. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002282340/2 від 18.02.06р. прийняте податковим органом у зв’язку з порушенням пп. 5.2.1 п. 5.2; пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. № 334/94-ВР (далі –Закон про прибуток). Позивачем з 01.04.03р. по 30.09.04р. віднесено до складу валових витрат вартість послуг, наданих підприємству приватними підприємцями Каменським К.Ю. (консультаційні послуги, пов’язані з управлінням, плануванням та організацією діяльності підприємства) і Вишневською О.М. (здійснення контролю за бухгалтерським та податковим обліком) згідно договорів від 01.07.03р. на загальну суму 1189434 грн., що на думку відповідача призвело до заниження на 320600 грн. податку на прибуток.
Перевіркою податкового органу встановлено, що згідно протоколу від 10.12.02р. № 10/12 Каменський К.Ю. займає посаду голови правління ЗАТ «Сорочинський торгівельний дім».
Відповідно до договору від 01.07.03р., укладеного з позивачем, приватний підприємець Каменський бере на себе обов’язки, пов’язані з управлінням, плануванням і організацією діяльності товариства. За надані послуги підприємство зобов’язується сплачувати приватному підприємцю винагороду у розмірі 120000 грн. щоквартально.
Відповідно до актів приймання-передачі приватним підприємцем були надані позивачу послуги на загальну суму 634000 грн.
Крім того, згідно з наказом ЗАТ «Сорочинський торгівельний дім» від 04.02.2000р. № 32 Вишневська О.М. займає посаду заступника директора з економіки підприємства.
Відповідно до договору від 01.07.03р., укладеного з позивачем, приватний підприємець Вишневська О.М. бере на себе обов’язки з контролю за веденням журналів-ордерів, складання податкових звітів та ведення податкового обліку, модернізації та комп’ютеризації бухобліку, створення електронних баз даних з бухобліку, застосування нововведень у бухгалтерський облік. За надані послуги підприємство зобов’язується сплачувати приватному підприємцю Вишневській О.М. винагороду у розмірі 125000 грн. щоквартально.
Відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт приватним підприємцем Вишневською О.М. позивачу були надані послуги на загальну суму 550000 грн.
Податковий орган, посилаючись на пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток, вважає, що зазначені суми витрат на виплату винагород не повинні включатися до складу валових витрат, оскільки немає документальних доказів, що такі виплати було проведено як компенсацію за фактично надані послуги. Відповідач посилається на те, що у актах прийому-здавання виконаних робіт не вказано суті виконаних послуг приватними підприємцями Каменським К.Ю. та Вишневською О.М. та їх зв’язок із власною господарською діяльністю позивача (не надано доказів про надання цих послуг).
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених, нарахованих протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 Закону.
Таким чином, Законом встановлена лише одна підстава для не віднесення до складу валових витрат витрати на виплату винагороди фізичним особам –відсутність документальних доказів надання фізичною особою таких послуг.
Згідно з протоколами про здійснення виїмки (вилучення) від 15.04.05р. від 14.04.05р., які були проведені на підставі постанов слідчого відділу ПМ ДПІ у м. Свердловську від 12.04.05р. та від 14.06.05р. відповідачем були вилучені та отримані документи, що підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та приватними підприємцями Каменським К.Ю. та Вишневською О.М., а саме:
· договори від 01.07.03р. про надання відповідних послуг,
· акти прийому-здавання виконаних робіт за вказаними договорами за період з 01.07.03р. по 30.09.04р.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків є договори, інші правочини та юридичні факти.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 966 від 16.07.99р. первинний документ –це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Пунктом 2 статті 9 цього Закону передбачено що первинні та зведені документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва документа, дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції.
Акти здачі-приймання виконаних робіт за договорами від 01.07.03р. є такими, що повністю підтверджують здійснення підприємцями та отримання позивачем відповідних послуг позивачем.
Договори, укладені між підприємцями Каменським К.Ю. та Вишневською О.М. та ЗАТ «Сорочинський торгівельний дім», не визнавалися не чинними, до того ж матеріали справи містять рішення Краснодонського міськрайсуду по справі № 2-1644 від 29.04.05р., та по справі № 2-1645 від 19.05.05р., якими встановлено, що спірні договори між підприємцями Каменським К.Ю. та Вишневською О.М. та ЗАТ «Сорочинський торгівельний дім»укладені за вільним волевиявленням сторін, які мають право їх укладати, направлені на реальне настання правових наслідків та відповідають вимогам чинного законодавства.
3. Суд погоджується з доводами відповідача щодо порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток –до складу валових витрат позивач зайво відніс витрати по переоформленню права власності на акції ЗАТ «Сватівський молокозавод», які не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими документами у сумі 5434 грн. Позивач невірно визначив рядок 04.12 у деклараціях з податку на прибуток за відповідні перевіряємі періоди 2004 року на суму 5434 грн., а саме:
- декларація за 1-й квартал 2004 року № 7055 від 05.05.04р.,
- декларація за 1-е півріччя 2004 року № 13867 від 02.08.04р.,
- декларація за 3 квартали 2004 року № 21958 від 05.11.04р.
-
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати частково податкове повідомлення-рішення Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області № 0002282340/2 від 18.02.06р. про донарахування податку на прибуток у сумі 320600 грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 20.06.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Г.Ворожцов