ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 серпня 2010 р.                                                                                    № 44/285-б  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМіщенка П.К. (доповідач),

суддівБілошкап О.В., Заріцької А.О.

розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі міста Києва

на постанову господарського суду міста Києва

від 18.05.2010р.

у справі

господарського суду №44/285-б

міста Києва

за заявою  боржникаТОВ "Нафтаінвест 2009"

про визнання банкрутом

В судовому засіданні взяли участь представники:

ДПІ у Голосіївському районі міста Києва –Сварич А.А.

ТОВ "Нафтаінвест 2009" - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва  від 30.04.10 р. (суддя Чеберяк П.П.) за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ "Нафтаінвест 2009" було порушено провадження у справі № 44/285-б  про його банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Постановою господарського суду міста Києва від 18.05.2010  р. товариство визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії ТОВ "Нафтаінвест 2009" Радика І.Л.

          Не погоджуючись з винесеною постановою суду першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва  звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в частині перевірки сформованого банкрутом пасиву, порядку прийняття рішення про ліквідацію та повідомлення наявних (відомих) кредиторів, просив скасувати повністю постанову господарського суду міста Києва  від 18.05.2010  року та припинити провадження у справі.

26.07.2010 надійшла заява ДПІ у Голосіївському районі міста Києва  про відмову від касаційної скарги.

Розглянувши зазначену заяву про відмову від касаційної скарги суд касаційної інстанції вважає її такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 1116 Господарського процесуального кодексу України особа, що подала касаційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.

Подана касаційна скарга ДПІ у Голосіївському районі міста Києва  підписана заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі міста Києва  Скрицьким П.К., а заява про відмову від касаційної скарги підписана представником ДПІ у Голосіївському районі міста Києва   Сименюком І.Ю., проте  зі змісту його довіреності не вбачається що йому надано право на відмову від касаційних скарг.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.  

          Ухвалою господарського суду міста Києва  від 30.04.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нафтаінвест 2009" за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 51 Закону.

          Як вбачається з тексту заяви № б/н  від б/д  голови ліквідаційної комісії ТОВ "Нафтаінвест 2009" Радика І.Л., було  прийнято рішення від 12.04.2010 року про припинення діяльності товариства, шляхом його ліквідації. А також було  прийнято рішення від 12.04.2010 року про звернення  голови ліквідаційної комісії господарського суду з заявою про ліквідацію ТОВ "Нафтаінвест 2009".

Протоколом №01/1 загальних зборів ТОВ "Нафтаінвест 2009" від 15.04.2010 вирішено призначити ліквідкомісію та обрати головою ліквідкомісії –Радика І.Л.

Постанова господарського суду міста Києва від 18.05.2010  р. про визнання боржника банкрутом мотивована тим, що боржник припинив свою діяльність та його майна недостатньо для задоволення вимог кредитора, оскільки ліквідаційна комісія, відповідно до вимог ст. 51 Закону, зобов'язана звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи, у разі, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд дійшов висновку про наявність усіх підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Вивчивши обставини, які підтверджують неможливість боржника розрахуватися зі всіма кредиторами, та розглянувши надані боржником документи, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання його банкрутом за ст. 51 Закону про банкрутство.

Втім, до такого висновку суд першої інстанції дійшов без урахування наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Частина 4 статті 105 ЦК України передбачає, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, яка встановлює, що ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Проте з матеріалів справи не вбачається, яким чином формувався пасив боржника (загальна сума всіх вимог кредиторів до боржника) у процедурі добровільної ліквідації.

Так, матеріали справи не містять перелік пред'явлених вимог кредиторів, що свідчить про відсутність належно сформованого пасиву боржника.

До заяви про порушення справи про банкрутство за ст. 51 Закону про банкрутство не додані докази повідомлення боржником явних кредиторів (у розумінні ст. 60 Господарського кодексу України),  про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.

Таким чином, у даному випадку ліквідаційною комісією боржника був  порушений порядок добровільної ліквідації.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, та співставлення  реального активу та пасиву боржника можливе з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону про банкрутство не додані документи, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом  після порушення справи про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що на відміну від загальної процедури банкрутства правомірність порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою в порядку ст. 51 Закону про банкрутство перевіряється господарським судом у засіданні суду, в якому виноситься постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка підлягає оскарженню.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції без достатніх правових підстав порушено справу про банкрутство боржника за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону про банкрутство, та, відповідно, визнано боржника банкрутом.

Статтею 1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції та припинити провадження у справі.

За таких обставин оскаржувана постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягає скасуванню, як така, що не відповідає приписам чинного законодавства, а провадження у справі –припиненню, як безпідставно порушене.

Колегія суддів також звертає увагу, що у зв'язку з припиненням провадження у даній справі про банкрутство місцевому господарському суду необхідно вирішити питання про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відповідного запису щодо юридичної особи – ТОВ "Нафтаінвест 2009" згідно Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".             

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня  2010 року постанова  Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного та  керуючись  ст. ст. 1115, 1117 –11111   ГПК  України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  ДПІ у Голосіївському районі міста Києва задовольнити.

Постанову  господарського суду міста Києва від 18.05.2010   року у справі         № 44/285-б  скасувати.

Провадження у даній справі припинити.

   Головуючий                                                                                         Міщенко П.К.

   С у д д я                                                                                                 Білошкап О.В.

С у д д я                                                            Заріцька А.О.