ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арніка»

до відповідача: Одеського Дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофздоровниця»

про спонукання до виконання договору і визнання права власності

Суддя                                                                       Бахарєв Б.О.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Прокурор: Купріна І.В. (довіреність)

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про спонукання до виконання договору і визнання права власності

21.08.2007 р. Прокурор Приморського району м. Одеси звернувся до суду з поданням про перегляд рішення господарського суду Одеської області за нововиявленими обставинами.

Представники позивача та відповідача в засідання суду не з'явилися, хоча про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення сторонам під розписку, а також про поважні причини неможливості своєї явки в засідання господарський суд не повідомили, у зв'язку з чим підстави відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянув матеріали справи, вислухав доводи прокурора, суд встановив.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.05.2002 р. позов задоволено частково, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Арніка» право власності на окрему будівлю невиробничого призначення, загальною площею 222,8 м², розташовану на земельній ділянці загальною площею 1159 м² за адресою АДРЕСА_1; в решті позову відмовлено.

В основу судового рішення покладені наступні висновки

Позивачем належним чином доведено, що при укладені договору купівлі-продажу будівель від 30.12.1991 року було досягнуто згоди по всіх суттєвих умовах, передбачених для договорів купівлі-продажу, у тому числі і стосовно предмету договору. При цьому, позивачем надано до суду інвентаризаційні відомості Одеського міського бюро технічної інвентаризації, згідно яких за адресою АДРЕСА_1, на земельній ділянці загальною площею 1159 м², знаходиться тільки одна будівля невиробничого призначення площею 222,8 м².

Відповідач ОДП ЗАТ «Укрпрофозровниця»у ході судового засідання підтвердив, що при укладенні договору купівлі-продажу від 30.12.1991 року малася на увазі саме ця будівля. Інші аналогічні будівлі на данній ділянці відсутні. При цьому відповідач належним чином довів факт виконання умоі договору та передачі всіх споруд позивачу.

Таким чином, суд дійшов до висновку при розгляді справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Арніка»є належним власником будівлі невиробничого призначення, загальною площею 222,8 м², розташованої на земельній ділянці загальною площею 1159 м² за адресою АДРЕСА_1.

Згідно ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Відповідно до Роз'яснень Президії ВГСУ № 4-5/563 від 21.05.2002 р. “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” на підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

В підтвердження своїх вимог про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами прокурор посилається на те, що в ході проведеної прокуратурою району перевірки встановлено, що 14.11.1990 р. у відповідності до акту прийому - передачі будівлі заступник директора санаторію „Червоні Зорі" Шевцова В.В. передала на підставі розпорядження Одеської обласної ради по управлінню курортами профспілок № 283 від 12.11.1990 р. за плату по залишковій вартості підприємству „Одесакурорттеплоенерго" одноповерхову будівлю, будівництва 1915 року.

Згідно договору купівлі-продажу від 13.12.1991 р. підприємство „Одесакурорттеплоенерго" продало ТОВ „Арніка" будівлю невиробничого призначення, будівництва до 1940 р., загальною площею 232 кв.м, два склади для зберігання будматеріалів, будівництва до 1984 р., загальною площею, 36 кв.м кожний, склад-навіс для зберігання металевих труб, будівництва до 1984 р., загальною площею 64 кв.м. Всі чотири перелічені вище будівлі розташовані на земельній ділянці, площею 752,5 кв.м, огороджені залізобетонним забором по АДРЕСА_1.

При цьому, санаторієм „Червоні Зорі" спочатку підприємству „Одесакурорттеплоенерго", а потім ним ТОВ „Арніка" були передані лише одноповерхова будівля невиробничого призначення, два склади та один склад-навіс, огороджені залізобетонним забором, та розташовані на земельній ділянці, площею 752,5 кв.м. Через забір від зазначених будівель, на земельній ділянці, площею близько 400,0 кв.м, знаходиться й на цей час будівля колишнього гуртожитку санаторію „Червоні Зорі", в якій з 1977 року проживає ОСОБА_1.

Проте, рішенням господарського суду Одеської області від 28.05.2002 р. за ТОВ „Арніка" визнано право власності на окрему будівлю невиробничого призначення, загальною площею 222,8 кв.м, розташовану на земельній ділянці, загальною площею 1159 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, ТОВ „Арніка" за договором купівлі-продажу від 30.08.2002 р. продало ОСОБА_2 окрему будівлю невиробничого призначення, загальною площею 222,8 кв.м, розташовану на земельній ділянці, загальною площею 1159 кв.м, по АДРЕСА_1.

Таким чином, вказані обставини, а саме те, що за договором купівлі-продажу від 13.12.1991 р. підприємство „Одесакурорттеплоенерго" продало ТОВ „Арніка" будівлю невиробничого призначення, будівництва до 1940 р., загальною площею 232 кв.м, два склади для зберігання будматеріалів, будівництва до 1984 р., загальною площею, 36 кв.м кожний, склад-навіс для зберігання металевих труб, будівництва до 1984 р., загальною площею 64 кв.м, розташовані на земельній ділянці, площею 752,5 кв.м, стали відомі прокуратурі району лише після звернення до органів прокуратури ОСОБА_1 та не були відомі на момент розгляду справи в суді у 2002 році.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи прокурора відносно неправильного встановлення розміру території, на якій розташований об'єкт нерухомості, як нововиявлені обставини, що повинні зумовити скасування судового рішення, не можуть бути прийняті господарським судом до уваги, оскільки предметом договору купівлі-продажу будівель від 30.12.1991 року, а також предметом спору у справі № 17-6-36/02-4414 при прийнятті рішення від 28.05.2002 р. є право власності на окрему будівлю невиробничого призначення, загальною площею 222,8 м², у зв'язку з чим виявлення факту встановлення розміру території, на якій розташований вказаний об'єкт, власником якого є ТОВ «Арніка», не має істотного значення для справи. У зв'язку з цим слід зазначити, що прокурор в порушення приписів ст. 33 ГПК України не надав належним чином засвідчені фактичні данні, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення відносно визнання права власності на окрему будівлю невиробничого призначення, загальною площею 222,8 м² за ТОВ «Арніка»При цьому, надані прокурором договір купівлі-продажу від 30.12.1991 р. та акт приймання-передачі основних засобів від 30.12.1991 р. були досліджені господарським судом при розгляді справи і винесені рішення від 28.05.2002 р.

Крім того, факт розміру розташування окремої будівлі невиробничого призначення загальною площею 222,8 м² загальною площею 1159 кв. м. був встановлений господарським судом при прийнятті рішення, яке не було оскаржене у встановленому законодавством порядку і набрало законної сили, а також був відомий сторонам і суду.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність нововиявлених обставин, що мають істотне значення для справи і у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення про визнання права власності на окрему будівлю невиробничого призначення загальною площею 222,8 м² за ТОВ «Арніка», у зв'язку з чим рішення господарського суду Одеської області від 28.05.2002р. по справі № 17-6-36/02-4414 залишається без змін, а подання прокурора Приморського району м. Одеси -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 86, 112, 114 ГПК України, суд, -

 У Х В А Л И В:

1.          Відмовити в задовленні подання прокурора Приморського району м. Одеси від 21.08.2007 р.0 про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 28.05.2002р. по справі № 17-6-36/02-4414 за нововиявленими обставинами в порядку ст. 112 ГПК України.

2.          Залишити без змін рішення господарського суду Одеської області від 28.05.2002р. по справі № 17-6-36/02-4414.

Примірник ухвали надіслати сторонам, прокурору Приморського району м. Одеси.

Суддя