ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2010 р. № 64/11-10
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:
суддів:Кочерової Н.О.
Студенця В.І.,
Черкащенка М.М.
за участю представників
сторін позивача –не з'явився;
відповідача –не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Ангеліна +"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду
від05.05.2010
у справі№ 64/11-10 господарського суду Харківської області
за позовомПриватного підприємства "Ангеліна +"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма Аптека-95"
про стягнення 678, 87 грн.
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Ангеліна +" (далі –ПП "Ангеліна +") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма Аптека-95" (далі –ТОВ "Фармацевтична фірма Аптека-95") про стягнення суми основного боргу у розмірі 486, 55 грн. та пені у розмірі 192, 32 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2010 порушено провадження у справі № 64/11-10 за позовом ПП "Ангеліна +" до ТОВ "Фармацевтична фірма Аптека-95" про стягнення 678, 87 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Добреля Н.С.) від 01.03.2010 позов задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ "Фармацевтична фірма Аптека-95" на користь ПП "Ангеліна +"суму основного боргу у розмірі 486, 55 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 200, 00 грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 192, 32 грн. та в частині стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 2 300, 00 грн. відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач свою заборгованість за видатковими накладними № Ф1-0002471 від 27.09.2007 та № Ф1-002673 від 17.10.2007 у розмірі 486, 55 грн. не сплатив. Разом з тим, між сторонами не було укладено письмового договору про стягнення неустойки у випадку порушення зобов'язання, тому позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають. Також судом відмовлено в частині стягнення витрат на послуги адвоката у зв'язку з їх неспіврозмірністю із заявленими вимогами та непідтвердженням належними доказами.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.) від 05.05.2010 рішення господарського суду Харківської області від 01.03.2010 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПП "Ангеліна +" без задоволення з тих же підстав.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2010, ПП "Ангеліна +" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення.
ПП "Ангеліна +" не погоджується зокрема з визначеним судом першої інстанції розміром державного мита та прийнятим рішенням в частині відмови у стягненні витрат на послуги адвоката у повному розмірі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.07.2010 касаційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 29.07.2010.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами ПП "Ангеліна +" за видатковими накладними № Ф1-0002471 від 27.09.2007 та № Ф1-002673 від 17.10.2007 поставило, а ТОВ "Фармацевтична фірма Аптека-95" прийняло згідно з довіреностями серія НББ № 656435 від 02.10.2007 та серія НББ № 656531 від 17.10.2007, товар на загальну суму 595, 26 грн.
Також господарськими судами встановлено, що ТОВ "Фармацевтична фірма Аптека-95" отриманий товар оплатило лише частково в сумі 108, 71 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед ПП "Ангеліна +" у розмірі 486, 55 грн.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).
Частиною 2 ст. 642 ЦК України передбачено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У зв'язку з тим, що згадані видаткові накладні № Ф1-0002471 від 27.09.2007 та № Ф1-002673 від 17.10.2007 не містять посилання на будь-який договір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що між сторонами склались фактичні правовідносини з поставки товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
ПП "Ангеліна +" 21.05.2009 та 17.11.2009 направляло ТОВ "Фармацевтична фірма Аптека-95" претензії з вимогою сплатити заборгованість за отриманий товар у розмірі 486, 55 грн.
У зв'язку з тим, що ТОВ "Фармацевтична фірма Аптека-95" прийняло товару на загальну суму 595, 26 грн. та оплатило його частково в сумі 108, 71 грн., не надавши доказів його повної оплати, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Частино1 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Враховуючи те, що нормами цивільного та господарського законодавства передбачено стягнення пені у випадку наявності між сторонами такої домовленості у встановленій формі, а ПП "Ангеліна +" та ТОВ "Фармацевтична фірма Аптека-95" не було укладено письмового договору щодо стягнення неустойки на випадок прострочення виконання грошового зобов'язання, то господарськими судами відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 192, 32 грн.
Також суди попередніх інстанцій вимоги ПП "Ангеліна +" про стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 2 500, 00 грн. визнали обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню, лише частково в сумі 200, 00 грн.
Частина 5 ст. 49 ГПК відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (п. 11 листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").
Судами встановлено, що належних доказів на підтвердження розумності витрат на оплату послуг адвоката, ПП "Ангеліна +" не надано, і окрім того, директор підприємства приймав участь у розгляді справи як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, самостійно без представника.
Посилання ПП "Ангеліна +" в касаційній скарзі на те, що судами неправильно розподілено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а саме замість 102, 00 грн. та 236, 00 грн. стягнуто відповідно 73, 10 грн. та 169, 14 грн., колегією суддів відхиляється як необґрунтовані з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Наведене правило застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено державне мито (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в І півріччі 2006 року").
Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2010.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів, –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ангеліна +" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 у справі № 64/11-10 –без змін.
Головуючий - суддя Кочерова Н.О.
Судді: Студенець В.І.
Черкащенко М.М.
- Номер:
- Опис: стягнення 678,87 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 64/11-10
- Суд: Господарський суд Харківської області
- Суддя: Студенець B.I.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.01.2010
- Дата етапу: 01.03.2010