< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.07.10 Справа №2а-1006/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді –Кравченко М.М.
при секретарі –Євтушенко А.В.
за участю:
Представник позивача ПП "ВіВ" Дун Слизавета Анатоліївна довіреність № б/н від 22.04.10 паспорт НОМЕР_1. виданий Гагарінським РВУМВСУ в м. Севастополі. 02.10.98р.;
Представник позивача "Ариол 2005" Дун Слизавета Анатоліївна довіреність № б/н від 22.04.10 паспорт НОМЕР_1. виданий Гагарінським РВУМВСУ в м. Севастополі. 02.10.98р. ;
Представник позивача TOB "Дамаско - Трейд" Славіиський Дмитро Миколайович наказ № 10-л від 28.11.08р. паспорт НОМЕР_2, виданий Гагарінським РВУМВСУ в м. Севастополі, 13.07.01р.;
Представник відповідача Севастопольська митниця Шадрін Вадім Юрійович посвідчення №051668 від 16.04.2007 року;
Представник відповідача Севастопольська митниця Агабабян Сергій Суренович довіреність №03/10-1805 від 23.04.10 посвідчення № 068035 від 16.02.10р.:
Представник відповідача ГУ Державного казначейства в м. Севастополі Рузаєва Олена Сергіївна довіреність № 14-32/9479 від 31.12.09 року.
Представник прокуратури Попова Анастасія Ігорівна посвідчення № 579 від 28 листопада 2008 року;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за участю прокурора
за позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю «Дамаско-Трейд», ЄДРПОУ 35263251 (місце реєстрації вул. В. Морська, 17, поштова адреса: вул. Археологічна, 4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариол 2005», ЄДРПОУ 33117699 (місце реєстрації вул. В. Морська, 17, поштова адреса: вул. Археологічна, 4 ), Приватного підприємства «В і В», ЄДРПОУ 32226683, (місце реєстрації вул. Археологічна, 4) до Севастопольської митниці Державної митної служби України (вул. Нахімова, 5-а), Головного Управління держказначейства в м. Севастополі (вул. Балаклавська, 9) про визнання дій та рішень противоправними та зобов'язання прийняти рішення та вчинити певні дії.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дамаско-Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ариол 2005», Приватне підприємство «В і В»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської митниці Державної митної служби України Головного Управління держказначейства в м. Севастополі про визнання дій та рішень про визначення митної вартості вантажу противоправними, зобов'язання перерахувати митну вартість та платежі на ввезений товар позивачами за відповідними ВМД за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються та визнання заявленої позивачами митної вартості достовірної, стягнення відповідачів вчити дії стосовно повернення переплаченої суми гарантії у виді ввізного мита та ПДВ за вищезазначеними ВМД.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 07 квітня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1006/10/2770.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 27.04.2010р. закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
У попередньому судовому засіданні представник відповідача просив не роз’єднувати справу на три провадження відповідно кількості позивачів, вважав розгляд вимог позивачів стосується одного предмету, пов'язаний між сторонами та сумісний їх розгляд є доцільним. Позивач мав ту ж саму думку.
Тому суд, вислухавши сторони вирішив за доцільне розглядати заявлені позивачами вимоги у одному провадженні.
В судовому засіданні були змінені позовні вимоги. Після відповідних змін позовні вимоги викладаються так:
ТОВ «Дамаско-Трейд»просить
1. Визнати дії Севастопольської митниці в частині прийняття рішення про визнання митної вартості ввезеного абрикоса сушеного (кураги) вагового по 5 та 12,5 кг, без додавання цукру, консервантів, ароматизаторів, обробленого діоксидом сірки, без кісточок, виробництва Туреччини поставленого за контактом № 2007/05 від 07.09.2007р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 535881 від 17.06.2009р. за ВМД № 123000001/9/001610 від 23.06.2009р., згідно інвойсу № 535885 від 14.07.2009р. за ВМД № 123000001/9/001891 від 22.07.2009р., згідно інвойсу № 535888 від 29.07.2009р. за ВМД № 123000001/9/002035 від 04.08.2009р., згідно інвойсу № 535892 від 20.08.2009р. за ВМД № 123000001/9/002239 від 26.08.2009р.; поставленого за контактом № 2007/02 від 01.09.2007р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 589380 від 26.05.2009р. за ВМД № 123000001/9/001408 від 02.06.2009р.; поставленого за контактом № 2009/03 від 12.03.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 5408 від 22.04.2009р. за ВМД № 123000001/9/001056 від 29.04.2009р., згідно інвойсу № 005428/5425 від 25.05.2009р. за ВМД № 123000001/9/001407 від 02.06.2009р., згідно інвойсу № 5461/5463 від 16.06.2009р. за ВМД № 123000001/9/001612 від 23.06.2009р. шляхом застосування резервного методу неправомірними.
2. Рішення митного органу про застосування митної вартості ввезеного товару за документами, зазначеними в п. 1, які були випущені під гарантію з квітня по серпень 2009р., про що були оформлені ВМД за № 123000001/9/001610 від 23.06.2009р., № 123000001/9/001891 від 22.07.2009р., № 123000001/9/002035 від 04.08.2009р., № 123000001/9/002239 від 26.08.2009р.; № 123000001/9/001408 від 02.06.2009р.; № 123000001/9/001056 від 29.04.2009р., № 123000001/9/001407 від 02.06.2009р., № 123000001/9/001612 від 23.06.2009р шляхом застосування резервного методу (метод № 6) за ціною 2,36-2,55 долара США за кг скасувати.
3. Зобов'язати Севастопольську митницю здійснити дії щодо перерахунку митних платежів ввезеного ТОВ «Дамаско-Трейд»товару, зазначеного в п. 1 вимог, виходячи з першого методу визначення митної вартості, за ціною заявленою позивачем виходячи з відсутності підстав підтвердження її сумнівності й доказу її вірогідності.
4. Зобов'язати Головне Управління держказначейства в м. Севастополі повернути сплачені ТОВ «Дамаско-Трейд»суми ПДВ в якості гарантії з розрахунку нарахування ПДВ за першим методом визначення митної вартості - за ціною контракту.
5. Стягнути судові витрати.
ТОВ «Ариол 2005»просить:
1. Визнати дії Севастопольської митниці в частині прийняття рішення про визнання митної вартості ввезеного абрикоса сушеного (кураги) вагового по 5 та 12,5 кг, без додавання цукру, консервантів, ароматизаторів, обробленого діоксидом сірки, без кісточок, виробництва Туреччини поставленого за контактом № 2009/01 від 11.08.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 535914 від 10.12.2009р. за ВМД № 123000001/2009/003647 від 16.12.2009р., згідно інвойсу № 535918 від 16.12.2009р. за ВМД № 123000001/2009/003745 від 25.12.2009р., згідно інвойсу № 535922 від 19.01.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000120 від 23.01.2010р., згідно інвойсу № 535924 від 20.01.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000164 від 28.01.2010р., згідно інвойсу № 535925 від 29.01.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000294 від 07.02.2010р., згідно інвойсу № 535927 від 02.02.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000328 від 10.02.2010р., згідно інвойсу № 535929 від 11.02.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000406 від 16.02.2010р., згідно інвойсу № 535930 від 18.02.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000508 від 23.02.2010р., згідно інвойсу № 535935 від 17.03.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000855 від 23.03.2010р., згідно інвойсу № 535936 від 25.03.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000982 від 30.03.2010р., згідно інвойсу № 535938 від 12.05.2010р. за ВМД № 123000009/2010/001631 від 18.05.2010р., згідно інвойсу № 535937 від 07.04.2010р. за ВМД № 123000009/2010/001165 від 14.04.2010р.; поставленого за контактом № 2009/02 від 11.08.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 5708 від 16.11.2009р. за ВМД № 123000009/9/003388 від 24.11.2009р., згідно інвойсу № 12712 від 15.12.2009р. за ВМД № 123000001/2009/003747 від 25.12.2009р., згідно інвойсу № 12732 від 19.01.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000165 від 29.01.2010р., згідно інвойсу № 12735 від 27.01.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000293 від 07.02.2010р., згідно інвойсу № 12736 від 28.01.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000295 від 07.02.2010р., згідно інвойсу № 12737 від 02.02.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000330 від 09.02.2010р., згідно інвойсу № 12767 від 23.02.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000600 від 02.03.2010р., згідно інвойсу № 12810 від 23.03.2010р. за ВМД № 123000009/2010/001005 від 31.03.2010р., згідно інвойсів №№ 12911, 12916 від 27.04.2010р. за ВМД № 123000009/2010/001463 від 05.05.2010р.; інжиру сушеного вагового по 8 кг, без додавання цукру, виробництва Туреччини поставленого за контактом № 2009/01 від 11.08.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 535936 від 25.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000982 від 30.03.2010р., згідно інвойсу № 535938 від 12.05.2010р. за ВМД № 123000009/2010/001631 від 18.05.2010р., згідно інвойсу № 535937 від 07.04.2010р. за ВМД № 123000009/2010/001165 від 14.04.2010р.; ядра горіха фундука (лісний горіх), не відчищені від шкарлупи, зі шкуркою, не обсмажені, вагові по 50 кг, цілі, без сілі, без додавання підсолоджувальних елементів, калібр 13-15 мм, виробництва Туреччини поставлені за контактом № 2009/01 від 11.08.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 535916 від 16.12.2009р. за ВМД № 123000009/2009/003744 від 25.12.2009р.; за контактом № 2009/02 від 11.08.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 12822 від 26.03.2010р. за ВМД № 123000009/2009/001005 від 31.03.2010р; ядра горіха фундука (лісний горіх), відчищені від шкарлупи, зі шкуркою, не обсмажені, вагові по 50 кг, цілі, без сілі, без додавання підсолоджувальних елементів, калібр 13-15 мм, виробництва Туреччини поставлені за контактом № 2009/01 від 11.08.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 535916 від 16.12.2009р. за ВМД № 123000009/2009/003744 від 25.12.2009р.
шляхом застосування резервного методу неправомірними.
2. Рішення митного органу про застосування митної вартості ввезеного товару за документами, зазначеними в п. 1, які були випущені під гарантію з листопада 2009р. по травень 2010р, про що були оформлені ВМД за № 123000001/2009/003647 від 16.12.2009р., № 123000001/2009/003745 від 25.12.2009р., № 123000009/2010/000120 від 23.01.2010р., № 123000009/2010/000164 від 28.01.2010р., № 123000009/2010/000294 від 07.02.2010р., № 123000009/2010/000328 від 10.02.2010р., № 123000009/2010/000406 від 16.02.2010р., № 123000009/2010/000508 від 23.02.2010р., № 123000009/2010/000855 від 23.03.2010р., № 123000009/2010/000982 від 30.03.2010р., № 123000009/2010/001631 від 18.05.2010р., № 123000009/2010/001165 від 14.04.2010р.; № 123000009/9/003388 від 24.11.2009р., № 123000001/2009/003747 від 25.12.2009р., № 123000009/2010/000165 від 29.01.2010р., № 123000009/2010/000293 від 07.02.2010р., № 123000009/2010/000295 від 07.02.2010р., № 123000009/2010/000330 від 09.02.2010р., № 123000009/2010/000600 від 02.03.2010р., № 123000009/2010/001005 від 31.03.2010р., № 123000009/2010/001463 від 05.05.2010р.; № 123000001/2010/000982 від 30.03.2010р., № 123000009/2010/001165 від 14.04.2010р.; № 123000009/2009/003744 від 25.12.2009р.; шляхом застосування резервного методу (метод № 6) скасувати.
3. Зобов'язати Севастопольську митницю здійснити дії щодо перерахунку митних платежів ввезеного ТОВ «Ариол 2005»товару, зазначеного в п. 1 вимог, виходячи з першого методу визначення митної вартості, за ціною заявленою позивачем виходячи з відсутності підстав підтвердження її сумнівності й доказу її вірогідності.
4. Зобов'язати Головне Управління держказначейства в м. Севастополі повернути сплачені ТОВ «Ариол 2005»суми ПДВ та держмита в якості гарантії з розрахунку нарахування митних платежів за першим методом визначення митної вартості - за ціною контракту.
5. Стягнути судові витрати.
ПП «В і В»просить:
1. Визнати дії Севастопольської митниці в частині прийняття рішення про визнання митної вартості ввезеного винограду сушеного (родзинок) вагового по 10 кг, обробленого діоксидом сірки, сорту «Малайер», торговельної марки «Санта-Віта», виробництва Іран, дата виробництва 2010 рік, виробник ASSAN NOKHODCHI TRADING»поставленого за контактом № 2008/01 від 30.05.2008р., умови постачання СIР-Севастополь, згідно інвойсу № 682 від 06.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000771 від 16.03.2010р., згідно інвойсу № 683 від 06.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000772 від 16.03.2010р., згідно інвойсу № 686 від 16.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000856 від 23.03.2010р., згідно інвойсу № 685 від 15.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000857 від 23.03.2010р., згідно інвойсу № 689 від 20.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000984 від 31.03.2010р., згідно інвойсу № 690 від 22.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000986 від 30.03.2010р., згідно інвойсу № 687 від 18.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000988 від 31.03.2010р. шляхом застосування резервного методу неправомірними.
2. Рішення митного органу про застосування митної вартості ввезеного товару за документами, зазначеними в п. 1, які були випущені під гарантію у березні 2010р., про що були оформлені ВМД за № 123000001/2010/000771 від 16.03.2010р., № 123000001/2010/000772 від 16.03.2010р., № 123000001/2010/000856 від 23.03.2010р., № 123000001/2010/000857 від 23.03.2010р., № 123000001/2010/000984 від 31.03.2010р., № 123000001/2010/000986 від 30.03.2010р., № 123000001/2010/000988 від 31.03.2010р. шляхом застосування резервного методу (метод № 6) за ціною 1,3-1,5 долара США за кг скасувати.
3. Зобов'язати Севастопольську митницю здійснити дії щодо перерахунку митних платежів ввезеного ПП «В і В»товару, зазначеного в п. 1 вимог, виходячи з першого методу визначення митної вартості, за ціною заявленою позивачем виходячи з відсутності підстав підтвердження її сумнівності й доказу її вірогідності.
4. Зобов'язати Головне Управління держказначейства в м. Севастополі повернути сплачені ПП «В і В»суми ПДВ в якості гарантії з розрахунку нарахування ПДВ за першим методом визначення митної вартості - за ціною контракту.
5. Стягнути судові витрати.
У судовому засіданні представники позивачів підтримали свої вимоги, позов просили задовольнити у повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Севастопольською митницею вимог ст.ст. 266, 267, 273 Митного кодексу України та Порядку щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби від 17.03.2009р. за № 230 щодо визначення митної вартості товару за резервним методом. Позивачі вважають, що лише у випадку відсутності документів, які підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або при наявності обґрунтованих сумнівів у вірогідності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, застосовуючи послідовно кожний з методів зазначених ст. 266 Митного кодексу України. Підстави для таких дій у митниці були відсутні. У зв'язку з неправомірними діями митниці суми гарантії, сплачені позивачами були помилково перераховані митницею до Головного Управління держказначейства в м. Севастополі як обов'язкові мині платежі.
Представники відповідачів позов не визнали, надали суду заперечення, митниця зазначила що правомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості, тому що саме вона може приймати рішення щодо визначення митної вартості. Крім того позивачі самостійно сплатили податкові зобов'язання, що доводиться оформленими позивачами ВМД, саме тому податкове зобов'язання у виді сплаченої суми гарантії вважається узгодженим та не підлягає оскарженню.
Прокурор вважає, що позов не підлягає задоволенню з підстав зазначених представниками відповідачів.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15 липня 2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд,
ВСТАНОВИВ:
Протягом 2009-2010 років на адресу позивачів поступив товар: сухофрукти, горіхи відповідно укладених контрактів з експортерами. При митному оформлені позивачі вказали митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості товару –за ціною контракту, яка фактично підлягає сплаті, але Севастопольською митницею було прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості товару за першим методом. Митним органом були винесені рішення щодо визначення митної вартості за шостим –резервним методом. Не погодившись з винесеними рішеннями щодо митної вартості позивачі на підставі ч. 3 ст. 264 МК України, п. 2 Порядку щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, звернулись до митного органу з заявою про випуск товару під гарантійні зобов'язання на підставі Порядку щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби від 17.03.2009р. за № 230. На що отримало згоду митниці. Для оформлення випуску товару під гарантію були оформлені ВМД відповідної форми із зазначенням вартості товару, визначеною декларантом за першим методом та митницею за шостим резервним методом. Після проведення перевірки своїми листами митниця повідомила позивачів про незмінність її рішень про визначення митної вартості після здійснення перевірки.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів відповідно до ст. 249 Митного кодексу України визначається на підставі заяви власника цих товарів за умови надання підтверджувальних документів, які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу. Статтями 259 та 260 МК встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є їх ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього кодексу. Митна вартість визначається декларантом відповідно до положень цього кодексу. Методи визначення митної вартості та умови їх застосування встановлюються МК, а саме главою 47. Згідно зі ст. 266 кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
· за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються;
· за ціною угоди щодо ідентичних товарів;
· за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;
· на основі віднімання вартості;
· на основі додавання вартості;
· резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом № 1 згідно з положеннями ст. 267 цього кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.ст. 268, 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів відповідно вимог ст.ст. 268, 269 МК України за основу береться ціна на ідентичні, або подібні (аналогічні) товари. Кожен наступний метод визначення митної вартості товарів застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Резервний метод –це останній метод, який визначається відповідно ст.. 273 МК. Резервний метод оцінки товарів, що імпортуються, застосовується у випадках, коли митна вартість не може бути визначена з допомогою інших методів митної оцінки товарів. При застосуванні резервного методу особливо слід звернути увагу на те, що незважаючи на певну гнучкість обов'язковою вимогою до всіх базових цінових даних, які беруться за основу для розрахунків, є їх прив'язка до конкретного товару. Для визначення митної вартості товарів не може використовуватися довільно встановлена ціна товарів. Ця норма не допускає використання як основи для розрахунку митної вартості товару, будь-яких орієнтовних, індикативних, середньоконтрактних та інших цін на товари, що є розрахунковими середніми даними на узагальнені групи товарів.
Тобто ціна, що використовується як основа для обчислення митної вартості товарів має базуватись на реальній, обгрунтованій ціновій інформації на конкретний товар, опис якого містить дані (комерційна назва товару, опис, відомості про виробника, матеріал, технічні характеристики, тощо), що дозволяють його однозначно ідентифікувати. При використанні як основи для обчислення митної вартості довідкової або прейскурантної ціни на ідентичні чи подібні товари здійснюється коригування такої ціни відповідно до умов поставки товарів, що декларуються, та з дотриманням положень частини другої статті 267 Митного кодексу України.
Іншим суттєвим обмеженням довільного застосування цін, на основі яких здійснюється митна оцінка товарів за резервним методом, є передбачена статтею 273 Митного кодексу України заборона використання більшої з двох альтернативних вартостей. Це означає, що при визначенні митної вартості товарів за резервним методом за основу має прийматись заявлена декларантом ціна, якщо вона знаходиться у межах цін на ідентичні чи подібні товари, які містяться у базі даних митного органу та використовуються ним при визначенні митної вартості заявлених до митного оформлення товарів і при цьому у митного органу немає підстав не приймати заявлену декларантом митну вартість товарів, що декларуються, з інших причин. Виходячи із поняття митної вартості та системного аналізу зазначених норм права суд дійшов до висновку, що митна вартість, оскільки вона є ціною товару повинна, на сам перед, визначатись за першим методом оцінки, а саме за ціною договору, і тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно із застосуванням інших методів.
При цьому резервний метод застосовується останнім.
Під час оформлення товару та перебування його під гарантією позивачами митниці надані пакети документів необхідні для визначення митної вартості за першим методом зокрема, оригінали інвойсів; контрактів, сертифікатів походження вантажу, експортних декларацій на вантаж, коносаментів, прас-листів, калькуляцій, специфікацій та додаткових висновків цінових експертиз про визначення світової вартості вантажу на момент ввезення його на митний кордон України; зовнішню цінову інформацію стосовно вартості ввезеного вантажу, платіжні документи про сплату вартості придбаного вантажу.
Позивачами були надані всі витребуванні митницею документи стосовно підтвердження митної вартості.
Відповідач не надав доказів щодо сумнівності їх походження.
Тому, суд дійшов до висновку, що ціна товару за договором є обґрунтованою, у зв'язку з чим, під час визначення митної вартості товару повинен застосовуватись саме перший метод –за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Відповідно ст. 71 КАС України обов'язок щодо доведення правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку митниця не спростувала чому саме заявлена позивачами митна вартість товару є неправильною.
Суд не може прийняти до уваги лист Державної митної служби України № 11/3-10.16/2964-ЕП від 01.04.2010р. тому що він у понятті ст. 187 МК України не є роз'ясненням застосування відповідних митних процедур, не є обов'язковим для виконання та суперечить нормам МК України.
Суд вважає безпідставним визначення митницею митної вартості задекларованих позивачами товарів лише на підставі ціни, зазначеної у журналі «Огляд цін»та базі даних ДМСУ. В даних журналу зазначені інші умови поставки. Крім того, подібні дії суперечать п. 5 ч.3 ст. 273 МК України.
Щодо твердження митниці про узгодження зобов'язань та неможливості оскарження митної вартості, визначеної в оформлених ВМД, то суд зазначає таке. Відповідно до п. 2 Постанови КМ України від 09.06.1997 р. № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію»вантажна митна декларація, надалі ВМД, –письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Відповідно п. 2,6,8 Порядку випуску товарів у вільний обіг у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів, або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений випуск товарів під гарантію на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням. Гарантійні зобов'язання надаються декларантом зокрема шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненою за встановленою формою, а також сплати суми гарантії. Подання декларації є обов'язковим.
Таким чином сплата суми гарантії (податків і зборів) не є у понятті Закону України від 21.12.2000р. № 2181-Ш узгодженням зобов'язань, а є лише певним видом гарантії. Крім того, п. 3 ст. 264 МК України, п. 15 зазначеного Порядку передбачає, що декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.
З урахуванням вищезазначеного, митниця не довела дотримання порядку прийняття, правомірності та обґрунтованості своїх рішень та дій відповідно чого сума гарантії помилково була переведена митницею та рахунок до Головного Управління держказначейства в м. Севастополі.
Саме тому у позивачів виникло право на повернення з органа Держказначейства надмірно зарахованих до бюджету сум гарантії (безпідставно переплачених за вимогою митниці ПДВ та ввізного мита).
Постанова складена у повному обсязі 26.07.2010 р.
Керуючись ст.ст. 6, 17, 69-71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Стосовно ТОВ «Дамаско-Трейд»:
1. Визнати дії Севастопольської митниці в частині прийняття рішення про визнання митної вартості ввезеного абрикоса сушеного (кураги) вагового по 5 та 12,5 кг, без додавання цукру, консервантів, ароматизаторів, обробленого діоксидом сірки, без кісточок, виробництва Туреччини поставленого за контактом № 2007/05 від 07.09.2007р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 535881 від 17.06.2009р. за ВМД № 123000001/9/001610 від 23.06.2009р., згідно інвойсу № 535885 від 14.07.2009р. за ВМД № 123000001/9/001891 від 22.07.2009р., згідно інвойсу № 535888 від 29.07.2009р. за ВМД № 123000001/9/002035 від 04.08.2009р., згідно інвойсу № 535892 від 20.08.2009р. за ВМД № 123000001/9/002239 від 26.08.2009р.; поставленого за контактом № 2007/02 від 01.09.2007р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 589380 від 26.05.2009р. за ВМД № 123000001/9/001408 від 02.06.2009р.; поставленого за контактом № 2009/03 від 12.03.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 5408 від 22.04.2009р. за ВМД № 123000001/9/001056 від 29.04.2009р., згідно інвойсу № 005428/5425 від 25.05.2009р. за ВМД № 123000001/9/001407 від 02.06.2009р., згідно інвойсу № 5461/5463 від 16.06.2009р. за ВМД № 123000001/9/001612 від 23.06.2009р. шляхом застосування резервного методу неправомірними.
2. Рішення митного органу про застосування митної вартості ввезеного товару за документами, зазначеними в п. 1, які були випущені під гарантію з квітня по серпень 2009р., про що були оформлені ВМД за № 123000001/9/001610 від 23.06.2009р., № 123000001/9/001891 від 22.07.2009р., № 123000001/9/002035 від 04.08.2009р., № 123000001/9/002239 від 26.08.2009р.; № 123000001/9/001408 від 02.06.2009р.; № 123000001/9/001056 від 29.04.2009р., № 123000001/9/001407 від 02.06.2009р., № 123000001/9/001612 від 23.06.2009р шляхом застосування резервного методу (метод № 6) за ціною 2,36-2,55 долара США за кг скасувати.
3. Зобов'язати Севастопольську митницю здійснити дії щодо перерахунку митних платежів ввезеного ТОВ «Дамаско-Трейд»товару, зазначеного в п. 1 вимог, виходячи з першого методу визначення митної вартості, за ціною заявленою позивачем.
4. Зобов'язати Головне Управління держказначейства в м. Севастополі повернути сплачені ТОВ «Дамаско-Трейд»суми ПДВ в якості гарантії з розрахунку нарахування ПДВ за першим методом визначення митної вартості - за ціною контракту.
5. Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ «Дамаско-Трейд»судовий збір в сумі 3,40 грн.
Стосовно ТОВ «Ариол 2005»
1. Визнати дії Севастопольської митниці в частині прийняття рішення про визнання митної вартості ввезеного абрикоса сушеного (кураги) вагового по 5 та 12,5 кг, без додавання цукру, консервантів, ароматизаторів, обробленого діоксидом сірки, без кісточок, виробництва Туреччини поставленого за контактом № 2009/01 від 11.08.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 535914 від 10.12.2009р. за ВМД № 123000001/2009/003647 від 16.12.2009р., згідно інвойсу № 535918 від 16.12.2009р. за ВМД № 123000001/2009/003745 від 25.12.2009р., згідно інвойсу № 535922 від 19.01.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000120 від 23.01.2010р., згідно інвойсу № 535924 від 20.01.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000164 від 28.01.2010р., згідно інвойсу № 535925 від 29.01.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000294 від 07.02.2010р., згідно інвойсу № 535927 від 02.02.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000328 від 10.02.2010р., згідно інвойсу № 535929 від 11.02.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000406 від 16.02.2010р., згідно інвойсу № 535930 від 18.02.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000508 від 23.02.2010р., згідно інвойсу № 535935 від 17.03.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000855 від 23.03.2010р., згідно інвойсу № 535936 від 25.03.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000982 від 30.03.2010р., згідно інвойсу № 535938 від 12.05.2010р. за ВМД № 123000009/2010/001631 від 18.05.2010р., згідно інвойсу № 535937 від 07.04.2010р. за ВМД № 123000009/2010/001165 від 14.04.2010р.; поставленого за контактом № 2009/02 від 11.08.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 5708 від 16.11.2009р. за ВМД № 123000009/9/003388 від 24.11.2009р., згідно інвойсу № 12712 від 15.12.2009р. за ВМД № 123000001/2009/003747 від 25.12.2009р., згідно інвойсу № 12732 від 19.01.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000165 від 29.01.2010р., згідно інвойсу № 12735 від 27.01.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000293 від 07.02.2010р., згідно інвойсу № 12736 від 28.01.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000295 від 07.02.2010р., згідно інвойсу № 12737 від 02.02.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000330 від 09.02.2010р., згідно інвойсу № 12767 від 23.02.2010р. за ВМД № 123000009/2010/000600 від 02.03.2010р., згідно інвойсу № 12810 від 23.03.2010р. за ВМД № 123000009/2010/001005 від 31.03.2010р., згідно інвойсів №№ 12911, 12916 від 27.04.2010р. за ВМД № 123000009/2010/001463 від 05.05.2010р.; інжиру сушеного вагового по 8 кг, без додавання цукру, виробництва Туреччини поставленого за контактом № 2009/01 від 11.08.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 535936 від 25.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000982 від 30.03.2010р., згідно інвойсу № 535938 від 12.05.2010р. за ВМД № 123000009/2010/001631 від 18.05.2010р., згідно інвойсу № 535937 від 07.04.2010р. за ВМД № 123000009/2010/001165 від 14.04.2010р.; ядра горіха фундука (лісний горіх), не відчищені від шкарлупи, зі шкуркою, не обсмажені, вагові по 50 кг, цілі, без сілі, без додавання підсолоджувальних компоненів, калібр 13-15 мм, виробництва Туреччини поставлені за контактом № 2009/01 від 11.08.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 535916 від 16.12.2009р. за ВМД № 123000009/2009/003744 від 25.12.2009р.; за контактом № 2009/02 від 11.08.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 12822 від 26.03.2010р. за ВМД № 123000009/2009/001005 від 31.03.2010р; ядра горіха фундука (лісний горіх), відчищені від шкарлупи, зі шкуркою, не обсмажені, вагові по 50 кг, цілі, без сілі, без додавання підсолоджувальних компонентів, калібр 13-15 мм, виробництва Туреччини поставлені за контактом № 2009/01 від 11.08.2009р., умови постачання СIF-Севастополь, згідно інвойсу № 535916 від 16.12.2009р. за ВМД № 123000009/2009/003744 від 25.12.2009р.
шляхом застосування резервного методу неправомірними.
2. Рішення митного органу про застосування митної вартості ввезеного товару за документами, зазначеними в п. 1, які були випущені під гарантію з листопада 2009р. по травень 2010р, про що були оформлені ВМД за № 123000001/2009/003647 від 16.12.2009р., № 123000001/2009/003745 від 25.12.2009р., № 123000009/2010/000120 від 23.01.2010р., № 123000009/2010/000164 від 28.01.2010р., № 123000009/2010/000294 від 07.02.2010р., № 123000009/2010/000328 від 10.02.2010р., № 123000009/2010/000406 від 16.02.2010р., № 123000009/2010/000508 від 23.02.2010р., № 123000009/2010/000855 від 23.03.2010р., № 123000009/2010/000982 від 30.03.2010р., № 123000009/2010/001165 від 14.04.2010р.; № 123000009/9/003388 від 24.11.2009р., № 123000001/2009/003747 від 25.12.2009р., № 123000009/2010/000165 від 29.01.2010р., № 123000009/2010/000293 від 07.02.2010р., № 123000009/2010/000295 від 07.02.2010р., № 123000009/2010/000330 від 09.02.2010р., № 123000009/2010/000600 від 02.03.2010р., № 123000009/2010/001005 від 31.03.2010р., № 123000009/2010/001463 від 05.05.2010р.; № 123000001/2010/000982 від 30.03.2010р., № 123000009/2010/001631 від 18.05.2010р., № 123000009/2010/001165 від 14.04.2010р.; № 123000009/2009/003744 від 25.12.2009р. шляхом застосування резервного методу (метод № 6) скасувати.
3. Зобов'язати Севастопольську митницю здійснити дії щодо перерахунку митних платежів ввезеного ТОВ «Ариол 2005»товару, зазначеного в п. 1 вимог, виходячи з першого методу визначення митної вартості, за ціною заявленою позивачем.
4. Зобов'язати Головне Управління держказначейства в м. Севастополі повернути сплачені ТОВ «Ариол 2005»суми ПДВ та держмита в якості гарантії з розрахунку нарахування митних платежів за першим методом визначення митної вартості - за ціною контракту.
5. Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ «Ариол 2005»судовий збір в сумі 3,40 грн.
Стосовно ПП «В і В»
1. Визнати дії Севастопольської митниці в частині прийняття рішення про визнання митної вартості ввезеного винограду сушеного (родзинок) вагового по 10 кг, обробленого діоксидом сірки, сорту «Малайер», торговельної марки «Санта-Віта», виробництва Іран, дата виробництва 2010 рік, виробник ASSAN NOKHODCHI TRADING»поставленого за контактом № 2008/01 від 30.05.2008р., умови постачання СIР-Севастополь, згідно інвойсу № 682 від 06.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000771 від 16.03.2010р., згідно інвойсу № 683 від 06.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000772 від 16.03.2010р., згідно інвойсу № 686 від 16.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000856 від 23.03.2010р., згідно інвойсу № 685 від 15.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000857 від 23.03.2010р., згідно інвойсу № 689 від 20.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000984 від 31.03.2010р., згідно інвойсу № 690 від 22.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000986 від 30.03.2010р., згідно інвойсу № 687 від 18.03.2010р. за ВМД № 123000001/2010/000988 від 31.03.2010р. шляхом застосування резервного методу неправомірними.
2. Рішення митного органу про застосування митної вартості ввезеного товару за документами, зазначеними в п. 1, які були випущені під гарантію у березні 2010р., про що були оформлені ВМД за № 123000001/2010/000771 від 16.03.2010р., № 123000001/2010/000772 від 16.03.2010р., № 123000001/2010/000856 від 23.03.2010р., № 123000001/2010/000857 від 23.03.2010р., № 123000001/2010/000984 від 31.03.2010р., № 123000001/2010/000986 від 30.03.2010р., № 123000001/2010/000988 від 31.03.2010р. шляхом застосування резервного методу (метод № 6) за ціною 1,3-1,5 долара США за кг скасувати.
3. Зобов'язати Севастопольську митницю здійснити дії щодо перерахунку митних платежів ввезеного ПП «В і В»товару, зазначеного в п. 1 вимог, виходячи з першого методу визначення митної вартості, за ціною заявленою позивачем.
4. Зобов'язати Головне Управління держказначейства в м. Севастополі повернути сплачені ПП «В і В»суми ПДВ в якості гарантії з розрахунку нарахування ПДВ за першим методом визначення митної вартості - за ціною контракту.
5. Стягнути з державного бюджету України на користь ПП «В і В»судовий збір в сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами встановленнями статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кравченко М.М.