ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
06 липня 2010 року < Час проголошення > № 2а-5830/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.
за участю:
секретаря
судового засідання Кузьменкової С.П.,
представників:
- Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва – Шевченко О.О., Меграбян В.О.,
- товариства з обмеженою відповідальністю «ТБС-Сервіс»–Гончаренка М.М.,
розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
до товариства з обмеженою відповідальністю «ТБС-Сервіс»
про застосування наслідків нікчемного правочину,
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва (далі –позивач, ДПІ у Подільському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТБС-Сервіс»(далі –ТОВ «ТБС-Сервіс», відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Влат»(далі –ТОВ «Влат», відповідач-2,), в якому просила:
- стягнути з ТОВ «Влат»(код за ЄДРПОУ - 13738612) на користь ТОВ «ТБС-Сервіс»(код за ЄДРПОУ - 33942557) 940250грн. 00коп.;
- стягнути з ТОВ «ТБС-Сервіс»(код ЄДРПОУ - 33942557) на користь держави суму вартості робіт (надання послуг) в розмірі 940250грн. 00коп.
Ухвалою суду від 25 вересня 2009 року за клопотанням позивача провадження у справі зупинялося до 09 лютого 2010 року.
До матеріалів справи залучено копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії «АД» №044857, згідно якого вбачається, що станом на 29 січня 2010 року припинено юридичну особу ТОВ «Влат».
Ухвалою суду від 12 травня 2010 року, відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, закрито провадження у справі в частині позову ДПІ у Подільському районі м. Києва до ТОВ «Влат»про застосування наслідків нікчемного правочину.
В судових засіданнях представник позивача просив позов задовольнити в частині вимог до ТОВ «ТБС-Сервіс».
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час проведення ДПІ у Подільському районі м. Києва планової виїзної перевірки ТОВ «ТБС-Сервіс»встановлено, що Договір суборенди нежитлового приміщення №0801-0-2008, укладений 08 січня 2008 року між ТОВ «Влат»та ТОВ «ТБС-Сервіс», не спричиняє реального настання правових наслідків, оскільки фінансово-господарська діяльність ТОВ «Влат»свідчить про протиправний характер діяльності підприємства та наявні ознаки його фіктивності.
Господарська угода між ТОВ «Влат»та ТОВ «ТБС-Сервіс»укладена з метою ухилення останніх від сплати обов’язкових податків та зборів, що відповідно до частини першої статті 203, частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, визначає її нікчемною.
В судовому засіданні представник ДПІ у Подільському районі м. Києва зазначив, що умовами Договору суборенди приміщень №0801-0-2008 від 08 січня 2008 року визначено, що ТОВ «Влат»(орендар) передає, а ТОВ «ТБС-Сервіс»(суборендар) приймає у тимчасове оплатне користування нежитлове приміщення. Однак, як вбачається з листа Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції (далі –Кіровоградська МДПІ), ТОВ «Влат»за юридичною адресою не знаходиться, договір оренди приміщення за юридичною адресою не укладало, свідоцтво платника податку на додану вартість Кіровоградською МДПІ не видавалося, і податкову звітність з моменту взяття на облік підприємство не подає.
Крім того, працівниками податкової міліції було встановлено, що директором та засновником ТОВ «Влат»є ОСОБА_6, який за адресою реєстрації не проживає. Одночасно встановлено, що в провадженні СВПМ ДПА в Автономній Республіці Крим знаходиться кримінальна справа порушена по факту фіктивного підприємництва, за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, а за результатами проведеного обшуку в офісі за адресою: м. Сімферополь, Суворовський спуск, 4, - знайдено та вилучено документи та печатку ТОВ «Влат».
Так, керуючись наведеною інформацією, позивач вважає, що Договір суборенди нежитлового приміщення №0801-0-2008 від 08 січня 2008 року, укладений між ТОВ «Влат»та ТОВ «ТБС-Сервіс»з метою ухилення від сплати податків та зборів, а тому є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто - є нікчемним.
В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на перелічені обставини, частину першу статті 207, частину першу статті 208 Господарського кодексу України, просив стягнути з ТОВ «ТБС-Сервіс»на користь держави суму вартості робіт (надання послуг) в розмірі 940250грн. 00коп.
ТОВ «ТБС-Сервіс»проти задоволення адміністративного позову заперечило.
В судовому засіданні представник відповідача-1 зазначив, що угода з ТОВ «Влат»не може вважатися нікчемною, оскільки на час її укладення не встановлено протиправного характеру діяльності відповідача-2 та фіктивність останнього.
Разом з тим, ТОВ «ТБС-Сервіс»вважає, що даними, відображеними у згаданому акті перевірки, не можуть доводити нікчемність правочину. На думку відповідача-1, дії позивача щодо визнання нікчемності правочину в судовому порядку лише за наявності таких відомостей є неправомірними.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 06 липня 2010 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.
ДПІ у Подільському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ТБС-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 08 лютого 2006 року по 30 вересня 2008 року, про що складено акт від 11 березня 2009 року за №39/23-504/33942557 (далі по тексту –акт перевірки).
Так, актом перевірки встановлено, що між ТОВ «ТБС-Сервіс»та ТОВ «Влат»укладено договір суборенди приміщення №04-0-2007 від 04 січня 2007 року та №1-0-2007 від 01 червня 2007 року.
В результаті співставлення податкової звітності з податку на додану вартість, розшифровок податкового кредиту та податкових зобов’язань були виявлені відхилення щодо заниження податкового зобов’язання у ТОВ «Влат», яке з 01 січня 2008 року знаходиться на обліку в Кіровоградській міжрайонної державної податкової інспекції (далі –Кіровоградська МДПІ), і, згідно з даними бази АРМ «ПДС», відповідач-2 має стан платника – 9 - «направлено повідомлення за формою №18-ОПП, фактичне знаходження не встановлено», а з 01 січня 2008 року підприємство не подає звіти до Кіровоградської МДПІ.
Згідно з Договором №0801-0-2008 суборенди нежитлового приміщення від 08 січня 2008 року (копія договору мітиться в матеріалах справи), ТОВ «Влат»(орендар) передає, а ТОВ «ТБС-Сервіс»(суборендар) приймає у тимчасове оплатне користування на відповідних умовах нежитлове приміщення, площею 6000,0мІ, яке розташоване за адресою: м. Кривий ріг, вул. Фабрична, 3.
Відповідно до акту приймання-передачі №1 до вказаного Договору відповідач-2 передав, а відповідач-1 прийняв вказане нежитлове приміщення.
На виконання Договору №0801-0-2008 відповідач-1 та відповідач-2 підписали 30 листопада 2008 року та 31 грудня 2008 року акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідно за №ОУ-0000021 та №ОУ-0000023, які підтверджують передачу в оренду вказаного складського приміщення відповідачем-2 відповідачу-1 у період з листопади по грудень 2008 року. Вартість надання послуг з оренди склала: за листопад 2008 року - 470125грн. 00коп., за грудень 2008 року –470125грн. 00коп.
ТОВ «Влат», як постачальник орендних послуг, надав ТОВ «ТБС-Сервіс»податкові накладні №11.031 від 30 листопада 2008 року на суму 470125грн. 00коп. (у т.ч. податок на додану вартість - 78354грн. 17коп.) та №11.301 від 31 грудня 2008 року на суму 470125грн. 00коп. (у т.ч. податок на додану вартість –78354грн. 17коп.).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, а саме:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, передбачений статтею 228 вказаного Кодексу, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
За визначенням статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
З аналізу наведених норм права вбачається, що висновок про нікчемність правочину, вчиненого ТОВ «Влат»та ТОВ «ТБС-Сервіс»у формі Договору №0801-0-2008 суборенди нежитлового приміщення від 08 січня 2008 року, потребує встановлення невідповідності такого правочину загальним умовам чинності правочину та мету (спрямування дій), яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Позивачем на підтвердження доводів стосовно нікчемності правочину (Договору №0801-0-2008) надано до суду наступні докази:
- копії сторінок Акта перевірки ТОВ "ТБС-Сервіс" від 11 березня 2009 року за №39/23-504/33942557, де встановлені договірні відносини відповідачів та порушення ТОВ «ТБС-Сервіс»норм податкового законодавства, зокрема, Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість»;
- копію службової записки Головного відділу податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва від 23 березня №270/26, в якій зазначено, що ТОВ «Влат»за юридичною адресою не знаходиться, договір оренди приміщення за юридичною адресою не укладало, свідоцтво платника податку на додану вартість Кіровоградською МДПІ не видавалося, податкову звітність з моменту взяття на облік підприємство не подає; директор та засновник ТОВ «Влат»за адресою реєстрації не проживає; документи та печатка ТОВ «Влат»в межах кримінальної справи вилучені;
- копію листа Кіровоградської МДПІ від 17 березня №568/7/26-34, який містить інформацію, аналогічну зазначеній в службовій записці;
- копію акту Кіровоградської МДПІ від 18 лютого 2009 року №142300 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «ТБС-Сервіс»з питань підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) ТОВ «Влат»відомостей, в якому зазначено про неподання останнім податкової звітності до Кіровоградської МДПІ з моменту взяття на облік –16 жовтня 2008 року;
- копію акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Влат»від 31 липня 2009 року №58, яким встановлено, що платником виписано податкові накладні, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», датою анулювання реєстрації є 31 липня 2009 року;
- копію повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням форми №18-ОПП від 08 квітня 2008 року №15/29-0;
- копію довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 29 січня 2008 року;
- копію пояснень засновника та директора ТОВ «Влат»ОСОБА_6, наданих 28 липня 2009 року начальнику ВПМ Кіровоградської МДПІ, з яких вбачається, що ОСОБА_6 є директором та засновником ТОВ «Влат»з осені 2005 року по теперішній час, з січня 2008 року підприємство ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювало, в зв’язку з чим не звітувало до податкової інспекції;
- копію листа позивача до УПМ ДПА у Дніпропетровській області від 24 березня 2009 року з проханням обстежити орендоване приміщення за адресою: м. Кривий ріг, вул. Фабрична, 3;
- копію витягу з бази даних ДПА України розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту контрагентів ТОВ «ТБС-Сервіс»за листопад-грудень 2008 року;
- копію податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «ТБС-Сервіс»з відповідними додатками за листопад та грудень 2008 року.
Проте, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи (докази) не підтверджують вчинення правочину ТОВ «Влат»та ТОВ «ТБС-Сервіс», спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави тощо, виходячи з наступного.
Так, доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Позивачем не доведено протиправного умислу ТОВ «Влат»та ТОВ «ТБС-Сервіс»під час укладення Договору №0801-0-2008 суборенди нежитлового приміщення від 08 січня 2008 року, оскільки мета є суб’єктивною ознакою, притаманною фізичним особам, юридичні особи діють через органи управління і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи.
Разом з тим, позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження факту ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідачів, який би було встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Докази на підтвердження факту порушення відповідачами встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків, наявності шкоди заподіяної державі, зокрема, таких як - чинні податкові вимоги, надіслані відповідачам у зв’язку з несплатою ними сум податкових зобов’язань, що виникли внаслідок укладання та виконання спірного зобов’язання за спірним договором або відомості про наявність податкового боргу у відповідачів - також в матеріалах справи відсутні.
Суд не може враховувати як докази у даній справі листи-відповіді комунального підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»від 28 жовтня 2009 року №7383 та від 29 жовтня 2009 року №5071, згідно яких зазначене підприємство не володіє інформацією про укладені договори оренди (суборенди) нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Кривий ріг, вул. Фабрична, 3, - та відсутність в електронній базі даних зареєстрованої нерухомості ТОВ «ТБС-Сервіс»та ТОВ «Влат», оскільки при укладанні Договору оренди перехід права власності не відбувається.
Також не може вважатися належним доказом і пояснення Бєсова В.С. - директора закритого акціонерного товариства «Веретено-Вовнопрядильна Фабрика», яке є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Кривий ріг, вул. Фабрична, 3, -, стосовно розірвання в серпні 2008 року договору оренди вказаного приміщення, укладеного з ТОВ «Влат», через відсутність на зазначене будь-яких документальних підтверджень.
Залишається поза увагою суду акт Кіровоградської МДПІ від 21 квітня 2010 року №351/15-20/13738612 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Влат»з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень-грудень 2008 року та червень 2009 року, з підстав проведення такої перевірки вже після припинення юридичної особи - ТОВ «Влат».
Не враховуються також пояснення надані 30 квітня 2010 року ОСОБА_6, який значився директором та засновником ТОВ «Влат», оскільки встановлені розбіжності між цими поясненнями та раніше наданими - 28 липня 2009 року виключають їх достовірність.
Також слід зазначити, що згідно акту від 11 березня 2009 року за №39/23-504/33942557 перевірка ТОВ «ТБС-Сервіс»проведена за період з 08 лютого 2006 року по 30 вересня 2008 року, тоді як оскаржувані позивачем правовідносини між відповідачами відбулися у листопаді-грудні 2008 року. Вказаний акт перевірки не містить будь-яких обставин, що мають значення для вирішення даної справи (окрім підтвердження факту укладання договору суборенди), а тому не береться судом до уваги.
Договір №0801-0-2008 суборенди нежитлового приміщення від 08 січня 2008 року не є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, на час його укладення і виконання ТОВ «Влат»та ТОВ «ТБС-Сервіс»були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість.
Крім того, якщо контрагент за договором не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету чи подачі звітності до податкових органів, або відсутній за місцезнаходженням, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, і не є підставою для визнання нікчемними укладених ним правочинів.
За вказаних обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає необґрунтованими твердження позивача стосовно умислу ТОВ «Влат»на укладення Договору №0801-0-2008 суборенди нежитлового приміщення від 08 січня 2008 року з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а висновки про нікчемність такого правочину безпідставними.
Відповідно до статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Зазначені санкції не можуть застосовуватися лише за факт несплати податків (зборів, інших обов’язкових платежів) однією зі сторін договору.
Для застосування санкцій, передбачених частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт припинення ТОВ «Влат»унеможливлює виконання процедури застосування наслідків, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України, а саме, є неможливим повернення на користь добросовісної сторони -ТОВ «ТБС-Сервіс»- належного їй на відшкодування виконаного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Так, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та пояснення представників позивача, відповідача-1, надані під час розгляду справи, судом позовні вимоги ДПІ у Подільському районі м. Києва до ТОВ «ТБС-Сервіс»про застосування наслідків нікчемного правочину визнаються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Державній податкової інспекції у Подільському районі міста Києва відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Cуддя О.В. Пісоцька
Повний текст постанови підписаний 20 липня 2010 року.