ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
30 липня 2010 року < Час проголошення > № 2а-7375/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.
за участю:
секретаря
судового засіданні: Кузьменкової С.П.,
- представника Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Брановицького О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу
за позовною заявою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
до cуб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3
про стягнення заборгованості у розмірі 1817грн. 61коп.,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва (далі –ДПІ у Оболонському районі м. Києва, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до cуб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 (далі –СПД ОСОБА_3, відповідач) про стягнення податкової заборгованості з єдиного податку у розмірі 1817грн. 61коп., з яких: 1804грн. 76коп. – недоїмки, 12грн. 85коп. –пені.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач відзиву на позов не надав, у судове засідання не прибув, тоді як про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про відкриття провадження у справі та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 30 липня 2010 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи та поданими документами, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.
ОСОБА_3 з 20 червня 2001 року зареєстрований міською районною державною адміністрацією м. Києва як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Відповідача взято на облік ДПІ у Оболонському районі м. Києва та 24 грудня 2007 року СПД ОСОБА_3 видано свідоцтво про сплату єдиного податку НОМЕР_2.
Відповідно до довідки наданої Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва СПД ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати до бюджету єдиного податку у розмірі 1817грн. 61коп.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (далі –Закон №2181-ІІІ) податкове зобов'язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»(в редакції Указу від 28 червня 1999 року №746/99, далі –Указ Президента), передбачає особливий порядок оподаткування суб’єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1999 року №1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції.
Пунктом 2 Указу Президента передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Рішенням районної державної адміністрації у Оболонському районі м. Києва встановлено, що ставкою єдиного податку у Оболонському районі м. Києва в сфері нерухомості, є фіксована сума 200грн.
Як вбачається з наведених норм, обов’язок зі сплати єдиного податку фізичною особою –підприємцем ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб’єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.
Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обов’язок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відтак, відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки податкове зобов’язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов’язання визнається судом податковим боргом.
Відповідно підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону №2181-ІІІ податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ визначено, що податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Судом встановлено, що у зв’язку з несплатою податкового зобов’язання позивачем надіслано на адресу відповідача листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 19 травня 2008 року №1/1179 на суму у розмірі 803грн. 34коп. та другу податкову вимогу від 12 серпня 2008 року №2/2722 на суму у розмірі 1017грн. 61коп.
Згідно з актами від 09 липня 2008 року №256 та від 20 вересня 2008 року №478, у звязку з неможливістю вручення вимог, першу податкову вимогу та другу податкову вимогу розміщено на дошці податкових оголошень.
Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги на суму у розмірі 1820грн. 95коп. надіслані (вручені) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.
Законом №2181-ІІІ не передбачено направлення додаткових податкових вимог у разі збільшення податкового боргу.
Судом на підставі даних облікової картки відповідача встановлено, що СПД ОСОБА_3 за 2008 рік мав сплатити суму єдиного податку на загальну суму 2400грн. Відповідачем сплачено 595грн. 24коп. Нараховано пеню на відповідача 12грн. 85коп. Отже, загальна сума податкової заборгованості складає 1817грн. 61коп.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Оболонському районі м. Києва підлягають задоволенню у розмірі 1817грн. 61коп.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 7, 9, 69-72, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити.
Стягнути з cуб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 (04209, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (р/р 3421337970006 УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 16050200, код ЗКПО 26077916, МФО 820019) суму податкової заборгованості у розмірі 1817грн. 61коп. (одну тисячу вісімсот сімнадцять гривень 61коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька