ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 травня 2010 року  11:00 № 2а-3185/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Костенка Д.А., при секретарі судового засідання Давиденку Д.В.,

за участю представника позивача – Компанієць Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (далі – УПФ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерінновації плюс" (далі – ТОВ) про стягнення заборгованості у розмірі 1513,60 грн.,

в с т а н о в и в:

У березні 2010 року УПФ звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути із ТОВ заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі – страхові внески) у розмірі 1513,60 грн.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги.

Відповідач явку своїх представників не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, поштова кореспонденція, направлені відповідачу за адресою, яка відповідає тій, що вказана у Єдиному державному реєстрі, повернулася до суду з відмітками поштового відділення "За зазначеною адресою не знаходиться", у зв'язку з чим судовий розгляд справи відкладався.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову. При цьому суд виходить із такого.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення   та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Судом встановлено, що ТОВ згідно із п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV є страхувальником, платником страхових внесків, для якого базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV відповідач зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (п. 4); нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6).

Згідно із ч. 6 та ч. 12 ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом 10-ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом 3-х робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Судом встановлено, що за період липень–грудень 2009 року відповідач подавав до УПФ Розрахунки сум страхових внесків, що підлягають сплаті (оригінали яких досліджені судом, завірені копії містяться у справі), проте зазначені суми в установлені строки сплачені не були, що підтверджується Картками особового рахунку страхувальника, які містяться у справі, внаслідок чого виникла недоїмка у загальному розмірі 1513,60 грн.

На підставі облікових даних карток особових рахунків страхувальника, УПФ направляло від-повідачу вимоги про сплату недоїмки за відповідний період: № Ю-2285у від 1 вересня 2009 року на суму 246,40 грн. № Ю-2285у від 1 жовтня 2009 року на суму 246,40 грн., № Ю-2285у від 2 листопада 2009 року на суму 246,40 грн., № Ю-2285у від 1 грудня 2009 року на суму 246,40 грн., № Ю-62у від     4 січня 2010 року на суму 264,00 грн., № Ю-62у від 1 лютого 2010 року на суму 264,00 грн., які були отримані відповідачем, про що свідчать підписи на корінцях вимог, поштові корінці про вручення.

Суми недоїмки, вказані у вимогах, відповідають зазначеним у розрахунках та картках.

Протягом 10-ти робочих днів з дня отримання вказаних вимог, відповідач суми недоїмки не сплатив, при цьому, як убачається, ці вимоги відповідачем не узгоджувалися та не оскаржувалися.

Станом на момент розгляду справи заборгованість сплачена не була, що підтверджується Довідками від 26 квітня 2010 року № 4456/02 та від 21 травня 2010 року № 5322/02.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 23, п. 7 ст. 64 та ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право звертатися до суду з позовною заявою про стягнення із страхувальників заборгованості із сплати страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що докази надані позивачем підтверджують обґрунтованість його позовних вимог, відповідачем не надано доказів, які спростовували доводи та аргументи позивача, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 104, 158–163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Задовольнити адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерінновації плюс" (код: 35792150) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (р/р 256093012601 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код 22869454) заборгованість у розмірі 1513,60 грн. (тисячу п'ятсот тринадцять гривень 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки встанов-лені ст.ст. 185–187 КАС. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

  Суддя                                                                                                              Д.А. Костенко