ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
31 березня 2010 року 15:23 № 2а-822/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Костенка Д.А., при секретарі судового засідання Білову М.В.,
за участю представників: позивача – Скорнякової І.С., прокурора – Куценок О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (далі – УПФ) до Акціонерного товариства закритого типу "ДВК" (далі – АТЗТ) про стягнення заборгованості в розмірі 104896,07 грн.,
в с т а н о в и в:
У січні 2010 року заступник прокурора Печерського району м. Києва в інтересах УПФ звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути із АТЗТ заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі – страхові внески) у розмірі 104896,07 грн., яка виникла з квітня по вересень 2009 року.
Під час розгляду справи представники позивача та прокурора підтримали позовні вимоги.
Відповідач явку своїх представників не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, письмових заперечень не надав, поважних причин неприбуття до суду не повідомляв, у зв'язку з чим судовий розгляд справи відкладався.
Заслухавши пояснення представників позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову. При цьому суд виходить із такого.
Відповідно до положень ст. 5 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Судом встановлено, що АТЗТ згідно із п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV є страхувальником, платником страхових внесків, для якого базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV відповідач зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (п. 4); нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6).
Згідно із ч. 6 та ч. 12 ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом 10-ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом 3-х робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Судом встановлено, що за період квітень–вересень 2009 року відповідач подавав до УПФ Розрахунки сум страхових внесків, що підлягають сплаті (оригінали яких досліджені судом, завірені копії містяться у справі), проте зазначені суми в установлені строки сплачені не були, що підтверджується Картками особового рахунку страхувальника, які містяться у справі, внаслідок чого виникла недоїмка у загальному розмірі 104896,07 грн.
На підставі облікових даних карток особових рахунків страхувальника, УПФ направляло від-повідачу вимоги про сплату недоїмки за відповідний період : Ю-2915/5 від 1 червня 2009 року на суму 16844,41 грн. (за квітень), Ю-2915/6 від 2 липня 2009 року на суму 17295,94 грн. (за травень), Ю-2915/7 від 3 серпня 2009 року на суму 17606,50 грн. (за червень), Ю-2915/8 від 2 жовтня 2009 року на суму 35429,45 грн. (за липень–серпень), Ю-2915/9 від 3 листопада 2009 року на суму 17719,77 грн. (за вересень), які були отримані відповідачем, про що свідчать підписи на корінцях вимог.
Суми недоїмки, вказані у вимогах, відповідають зазначеним у розрахунках та картках.
Протягом 10-ти робочих днів з дня отримання вказаних вимог, відповідач суми недоїмки не сплатив, при цьому, як убачається, ці вимоги відповідачем не узгоджувалися та не оскаржувалися.
Станом на момент розгляду справи заборгованість сплачена не була, що підтверджується Довідкою від 19 лютого 2010 року.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 23, п. 7 ст. 64 та ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право звертатися до суду з позовною заявою про стягнення із страхувальників заборгованості із сплати страхових внесків.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Враховуючи те, що докази надані позивачем підтверджують обґрунтованість його позовних вимог, відповідачем не надано доказів, які спростовували доводи та аргументи позивача, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 104, 158–163, 167 КАС, суд
п о с т а н о в и в:
1. Задовольнити адміністративний позов заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва.
2. Стягнути із Акціонерного товариства закритого типу "ДВК" (код19484087) на користь Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (р/р 256053012609 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код 22870173) заборгованість у розмірі 104896,07 грн. (сто чотири тисячі вісімсот дев'яносто шість гривень 07 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки встанов-лені ст.ст. 185–187 КАС. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС підписана та проголошена судом у судовому засіданні і приєднана до справи. Постанова в повному обсязі складена 4 квітня 2010 року.
Суддя Д.А. Костенко