ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"21" серпня 2006 р.                                                               Справа № 14/196-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Друзяк К.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом житлово-будівельного кооперативу № 112, м. Херсон,

до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальної компанії "Херсонобленерго", м. Херсон,  

про стягнення 2508грн.16коп. основного боргу, 870грн.33коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 270грн.40коп. з урахуванням 3% річних, 947грн.62коп. пені,

за участю представників

позивача: Степанов О.Є., дов. від 06.03.06 р., Корнієнко С.М., голова правління, протокол № 13 від 13.06.05 р.,

відповідача: Корунчак Л.А., дов. № 07/1050-06 від 19.01.06 р.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 2508грн.16коп. основного боргу, 870грн.33коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 270грн.40коп. з урахуванням 3% річних, 947грн.62коп. пені, відповідно до умов договору підряду від 03.06.2000 року №47, посилаючись на наступні обставини.

Положенням "Про порядок відшкодування власникам майна витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання житлового фонду і збирання платежів з населення, затверджених наказом Держкомбудівництва, архітектури та житлової політики України № 87 від 17.10.96 р., яке зареєстровано в Мінюсті України 25.10.96 р. за №629/1654, Порядку "Проведення розрахунку житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, затверджених наказом Держкомбудівництва, архітектури та житлової політики України № 235 від 28.09.99 р., яке зареєстроване в Мінюсті України 14.12.99 р. за № 863/4156 та "Правилами користування електроенергією", затвердженими постановою НКРЕ № 28 від 31.07.96 р., ст.ст. 193, 218 ГК України, на енергопостачальні підприємства різної форми власності покладений обов'язок по відшкодуванню власникам внутрішньобудинкових мереж та обладнання житлового фонду їх витрат на технічне обслуговування цього майна.

На підставі вказаних нормативно-правових актів 03.06.2000 р. між позивачем та відособленим підрозділом відповідача Херсонсонським РЕМ укладено договір № 47 "Про розрахунок житлових організацій та підприємств за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання" (надалі –договір).

Згідно договору позивач зобов'язався виконувати комплекс робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромереж та електрообладнання житлового будинку позивача (Херсон, Сенявіна, 140) від межі розподілу електромереж між ним та відповідачем та до електролічильників власників квартир в домі.

Згідно з п. 2.1. договору вартість виконуваних позивачем робіт встановлена в сумі 3,276 грн. на 100 м. внутрішньобудинкових електромереж.

Довжина внутрішньобудинкових систем електропостачання складає 2 389,499 м.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що вартість робіт може бути змінена при прийнятті нових законодавчих і нормативно-правових актів, що впливають на вартість робіт.

Відповідно до п. п. 2.3. та 2.3. договору відповідач зобов'язаний на підставі акту виконаних робіт щомісячно оплачувати виконані позивачем роботи не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця в сумі 78,38 грн.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що за кожен день прострочення в оплаті виконаних робіт відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу пеню в розмірі 0,5 % від неоплаченої суми.

Як стверджує позивач, свої обов'язки він виконує вчасно і в повному об'ємі, але відповідач починаючи з 2001 року в односторонньому порядку відмовився від підписання своєчасно наданих актів виконаних робіт, оплати виконаних робіт, та розгляду і підписання актів взаєморозрахунків по виконанню.

На даний час, за розрахунком позивача, основний борг відповідача, з урахуванням (78,38 грн. х 36 міс. х 1,035) + (78,38 грн. х 36 міс. х 3 %) = 3 005,10 грн.

Сума пені за останні пів року з урахуванням річного терміну спеціальної позовної давності складає:

1)          з 30.9.05 р. по 30.03.06 р. 183 дні прострочення в платежі

78,38 грн. х 0,5 % х 183 дн. = 44,27 грн.

2)          з 30.10.05 р. по 30.03.06 р. 153

78,38 грн. х 0,5 % х 153 дн. - 119,21 грн.

3)          з 30.1105 р. по 30.03.06 р. 123 дні

78,38 грн. х 0,5 % х 123 дн. = 144,61 грн.

4)          з 30.1205 р. по 30.03.06 р. 92 дні

78,38 грн. х 0,5 % х 92 дн. = 144,22 грн.

5)          з 30.01.05 р. по 30.03.06 р. 62 дні

78,38 грн. х 0,5 % х 62 дн. = 122,42 грн.

6)          30.02.06 р. по 30.03.06 р. 31 день

78,38 грн. х 0,5 % х 31 дн. = 72,89 грн., 44,27 + 119,21 + 144,61 + 144,42 + 122,42 + 72,89 = 947,62 грн.

24 січня цього року позивач листом № 08/02 направив відповідачу претензію про сплату боргу та пені на суму 3 952,72 грн.

До претензії позивач додав два примірника свого варіанту акту звіряння взаємних розрахунків по договору та запропонував відповідачу в разі незгоди з його розрахунком основного боргу та суми пені у відповіді на претензію обґрунтувати свою незгоду, надати контррозрахунок та підписати акт звіряння взаєморозрахунків вказавши не оспорювану ним суму свого боргу. Претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Представник позивача на засіданні суду підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог відповідно до відзиву на позовну заяву та письмових пояснень, посилаючись на наступні обставини.

Розрахунок пені, інфляції та річних позивачем, на думку відповідача, зроблено абсолютно неправильно. Розмір пені, інфляції, 3 % річних є неправомірно великим по відношенню до основної заборгованості, перевищує основну суму заборгованості, яка указується позивачем, більше як у 50 разів. Незрозуміло, в  яких нормативно-правових актах містяться відомості про розмір коефіцієнтів та індексів пені, інфляції та річних, які використовувались позивачем при складанні розрахунку заборгованості.

Позивачем  не  надано  документів,  які  б   підтверджували  заборгованість  ВАТ
"ЕК"Херсонобленерго"  за даним  договором,  позовні  вимоги  ЖБК №   122, на думку відповідача, не обгрунтовані.

Договір № 47 "Про розрахунок житлових організацій та підприємств за обслуговування внутрішньо будинкових систем електропостачання" укладено між позивачем та ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" 03.06.00 р. Зі слів позивача (відомості, які містяться в позовній заяві), акти виконаних робіт востаннє направлялись в 2001 році. Відповідно до акта № 47 від 01.01.06 р., який позивачем надано до суду, указана заборгованість виникла за період 2000-2002 року. Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, строк, у межах якого ЖБК -122 міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, на думку відповідача, сплив.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Таким чином, позовна заява Житлово-будівельного кооперативу № 122, на погляд відповідача, є безпідставною, задоволенню не підлягає.

Додатково до наданих матеріалів відповідач пояснив наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 2 Договору підставою для оплати є підписаний повноваженим представником Замовника акт (додаток 3) про виконання технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж та електрообладнання, який подається Виконавцем щомісяця.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору Виконавець зобов'язаний здійснювати технічне обслуговування внутрішньо будинкових мереж згідно з нормативними документами в терміни, передбачені узгодженими із Замовником графіками.

Такі графіки з ВАТ "ЕК "Херсонобленерго", як стверджує відповідач, не узгоджувались. Позивачем не надані документи, які б підтверджували узгодження з ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" графіків технічного обслуговування внутрішньобудинкових   мереж.   Графіком   встановлюються строки   проведення   робіт.   Тому   Замовник,   в   такому   разі,  позбавлений можливості реалізувати свої права (п. 3.1.  Договору), а саме позбавлений  права: здійснювати контроль і технічний нагляд через своїх працівників за відповідністю якості і дотримання термінів технічного обслуговування згідно з переліком робіт і графіком ТО; брати участь у  роботі,  яку здійснює Виконавець щодо  виявлення  без  облікового користування електричною енергією споживачами; здійснювати ознайомлення з виконавчою документацією, ходом виконання технічного обслуговування, технічним станом внутрішньо будинкових мереж.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні умови або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, узгодження графіку робіт із Замовником є істотною умовою Договору.

Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Отже, на думку відповідача, у позивача відсутні підстави взагалі проводити вказані роботи за зазначеним договором впродовж 2003 - 2006 років, а вимоги щодо стягнення боргу за неукладеним договором, на думку відповідача, є безпідставними.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.08.06 р. до 21.08.06 р.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області від 19.06.06 р. № 120-9 справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

03.06.2000 р. між позивачем та відособленим підрозділом відповідача Херсонсонським МЕМ укладено договір № 47 "Про розрахунок житлових організацій та підприємств за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання" (надалі –Договір).

Згідно умов Договору позивач зобов'язався виконувати комплекс робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромереж та електрообладнання житлового будинку позивача (м. Херсон, пр. Сенявіна, 140) від межі розподілу електромереж між ним та відповідачем та до електролічильників власників квартир в домі.

Згідно з умовами п. 2.1. Договору вартість виконуваних позивачем робіт встановлена в сумі 3,276 грн. на 100 м. внутрішньобудинкових електромереж.

Довжина внутрішньобудинкових систем електропостачання складає 2 389,499 м.

Умовами пункту 2.2. Договору зокрема передбачено, що вартість робіт може бути змінена при прийнятті нових законодавчих і нормативно-правових актів, що впливають на вартість робіт.

Відповідно до умов п. 2.3. Договору підставою для оплати є підписаний уповноваженим представником відповідача акт (додаток 3) про виконання технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромереж та електрообладнання, який подається позивачем щомісяця.

Умовами п. 2.4. Договору передбачено, що оплата за виконання роботи з технічного обслуговування технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромереж та електрообладнання здійснюється відповідачем щомісяця не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця або шляхом проведення взаємозаліків за використану позивачем електроенергію за згодою Сторін.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що за кожен день прострочення в оплаті виконаних робіт (більше 10 днів) відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу пеню в розмірі 0,05 % від неоплаченої суми, але не більше облікової ставки НБУ.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України  (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України  (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України  (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем, у відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не представлено письмових доказів щодо підписання або ж отримання відповідачем щомісячних актів виконаних робіт, які у відповідності до умов п. 2.3. Договору, є підставою для здійснення відповідачем оплати.

Вказана обставина свідчить про відсутність прострочки виконання грошового зобов`язання щодо сплати основного боргу з боку відповідача, зазначена обставина, у свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних, 3% річних та пені.

Довідка про заробітну плату електрика та акти звірки розрахунків з відособленим підрозділом відповідача, представлені позивачем в обґрунтування позовних вимог, не є підставою для здійснення відповідачем оплат за Договором

Господарським судом також не приймаються до уваги посилання відповідача, в обґрунтування заперечень на позовну заяву, на неукладеність договору, оскільки графік робіт за Договором узгоджений сторонами у додатку № 1 (а.с. 26).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

                    Суддя                                                                  Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України                                                            28.08.2006р.