ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2010 року  10:11 № 2а-4257/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Білову М.В.,

за участю представників: позивача – Вахатової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (далі – УПФ) до Приватного підприємства "Мейлі" (далі – ПП) про стягнення заборгованості в розмірі 6981,13 грн.,

в с т а н о в и в:

УПФ звернулося до суду із позовом, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 30 червня 2010 року, просить стягнути із ПП заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі – страхові внески) у розмірі 6981,13 грн.

Розгляд справи відкладався у зв'язку із поверненням до суду поштової кореспонденції, направленої відповідачу, з відміткою поштового відділення: "За зазначеною адресою не значиться".

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення   та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Судом встановлено, що ПП згідно із п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV є страхувальником, платником страхових внесків, базовий звітний період якого – календарний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV відповідач зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (п. 4); нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6).

Згідно із ч. 6 та ч. 12 ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом 10-ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом 3-х робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєс-трована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Згідно із п. 8.3 вказаної Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.

Судом встановлено, що УПФ сформовано та направлено відповідачу вимоги про сплату недо-їмки № Ю-49у: від 2 січня 2009 року на суму 927,52 грн., від 2 березня 2009 року на суму 1489,34 грн., від 1 квітня 2009 року на суму 990,88 грн., від 5 травня 2009 року на суму 990,88 грн., від 1 червня 2009 року на суму 523,81 грн., від 1 липня 2009 року на суму 537,78 грн., від 3 серпня 2009 року на суму 484,00 грн., від 1 вересня 2009 року на суму 482,09 грн., від 1 жовтня 2009 року на суму 487,87 грн., від 2 листопада 2009 року на суму 483,84 грн., які були отримані відповідачем, про що свідчать підписи на корінцях вимог та поштове повідомлення про вручення. Суми, вказані у вимогах, відповідають обліковим даним карток особового рахунку страхувальника.  

уми СЗазначені вимоги відповідачем не оскаржувалися та не узгоджувалися. Заборгованість сплачена частково. Станом на момент розгляду справи відповідачем частково сплачено заборгованість, про стягнення якої заявлено позов. Заборгованість у розмірі 6981,13 грн. сплачена не була, що підтверджується Довідкою від 16 червня 2010 року № 5988/08.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 23, п. 7 ст. 64 та ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право звертатися до суду з позовною заявою про стягнення із страхувальників заборгованості із сплати страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що докази надані позивачем підтверджують обґрунтованість його позовних вимог, відповідачем не надано доказів, які спростовували доводи та аргументи позивача, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 17, 50, 60, 70, 71, 76, 79, 86, 104, 158–163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Задовольнити адміністративний позов та стягнути із Приватного підприємства "Мейлі" (код: 34714375) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (р/р 256093012601 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, код ЄДРПОУ 26869454) заборгованість у розмірі 6981,13 грн. (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят одна гривня 13 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки встанов-лені ст.ст. 185–187 КАС. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова в повному обсязі складена 5 липня 2010 року.

  Суддя                                                                                                              Д.А. Костенко