ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
08 липня 2010 року 10:53 № 2а-7307/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Давиденку Д.В.,
за участю представника позивача: Дутової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва (далі – УПФ) до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (далі – ВАТ) про стягнення заборгованості в сумі 49020,02 грн.,
в с т а н о в и в:
УПФ звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути із ВАТ заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, у розмірі 49020,02 грн., яка виникла за період з 1 по 30 квітня 2010 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.
Відповідача явку представників не забезпечив, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Письмового відзиву не надав.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову. При цьому суд виходить із такого.
Вимоги УПФ стосуються компенсації його витрат на виплату і доставку працівникам ВАТ пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV) в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі – Закон № 1788-XII).
Згідно із п. "б" ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, – за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (далі – Список № 2), і за результатами атестації робочих місць.
У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Так, до набрання чинності Законом № 1058-IV порядок покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону № 1788-XII визначався ч. 2 ст. 13 цього Закону.
Законом України від 17 лютого 2000 року № 1461-III "Про внесення змін до деяких законів України" було виключено ч. 2 ст. 13 Закону № 1788-XII і внесено зміни до Закону України від 26 черв-ня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 400/97-ВР).
Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР (із змінами внесеними Законом України від 17 лю-того 2000 року № 1461-ІІІ) установлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.
Як передбачено останньою нормою, для платників, визначених п.п. 1, 2 ст. 1 Закону № 400/97-ВР, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"–"з" ст. 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, – також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, – для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку).
Згідно із п. 6.4 цієї Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 і 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Пунктом 6.9 Інструкції № 21-1 передбачено стягнення не сплачених та/або несвоєчасно спла-чених сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Зазначений порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився і після набрання 1 січня 2004 року чинності Законом № 1058-IV.
Таким чином, законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, передбачено обов'язок ВАТ відшкодовувати УПФ фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Із матеріалів справи убачається, що у квітні 2010 року відповідачу направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, згідно з яким сума до відшкодування за квітень 2010 року склала 49020,02 грн. (у т.ч.: донарахування за пенсіонера ОСОБА_2 у сумі 10081,31 грн.). Розрахунок отриманий ВАТ, про що свідчить поштовий корінець про вручення.
За вказаний період 2009 року фактичні витрати УПФ на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у загальному розмірі 49020,02 грн. відповідачем відшкодовані не були, що підтвер-джується Картою особового рахунку та довідкою УПФ від 5 травня 2010 року № 2227/03.
Станом на момент вирішення справи, вказані суми ВАТ сплачені не були.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи те, що докази надані позивачем підтверджують обґрунтованість його позовних вимог, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про погашення суми боргу чи то спростували наявність такого боргу, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 104, 158–163, 167 КАС, суд
п о с т а н о в и в:
Задовольнити адміністративний позов і стягнути із Відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (код 14312364) на користь Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва заборгованість у розмірі 49020,02 грн. (сорок дев'ять тисяч двадцять гривень 02 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки встанов-лені ст.ст. 185–187 КАС. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 13 липня 2010 року.
Суддя Д.А. Костенко