ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 червня 2010 року 14:40 № 2а-2739/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Білову М.В.,
за участю представників: позивача – Вахатової І.О., прокурора – Левка І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (далі – УПФ) до Комунального підприємства "Київський іподром" (далі – КП) про стягнення заборгованості у розмірі 267832,09 грн.,
в с т а н о в и в:
Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах УПФ звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути із КП заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі – страхові внески) у розмірі 543425,69 грн. (у т.ч.: фінансові санкції – 49917,11 грн., пеня – 12292,98 грн.).
У ході розгляду справи, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості, позивачем подано заяви про зменшення розміру позовних вимог: від 24 березня 2010 року № 3284/07 – просив стягнути заборгованість у розмірі 402525,50 грн., 27 квітня 2010 року № 4484/07 – просить стягнути заборгованість у розмірі 267832,09 грн.
Розгляд справи відкладався у зв'язку із неявкою представника відповідача. У розгляді справи оголошувалися перерви для отримання додаткових матеріалів.
Під час розгляду справи представники позивача і прокурора підтримали позовні вимоги. УПФ надало додаткові докази у підтвердження своїх доводів. Просили задовольнити позов, з урахуванням зменшення позовних вимог.
Відповідач письмових заперечень суду не надав.
На судовому засіданні 27 квітня 2010 року представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, однак обґрунтованих пояснень по суті не надав. У подальшому на судові засідання не з'являвся. Про дату, час і місце судових засідань повідомлений належним чином. Направляв до суду клопотання про перенесення судового розгляду, водночас доказів на підтвердження неможливості прибути до суду не надав, у зв'язку з чим суд визнав клопотання необґрунтованим та продовжив розгляд справи.
Заслухавши пояснення представників осіб, які приймають участь у справі, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 5 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Судом встановлено, що КП згідно із п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV є страхувальником, платником страхових внесків, базовий звітний період якого – календарний місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV відповідач зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (п. 4); нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6).
Згідно із ч. 6 та ч. 12 ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом 10-ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом 3-х робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону № 1058-IV суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Згідно п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєс-трована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція № 21-1), органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Згідно із п. 8.3 вказаної Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.
Судом встановлено, що за період січень–грудень 2009 року відповідач подавав до УПФ Розрахунки сум страхових внесків, що підлягають сплаті (оригінали яких досліджені судом, завірені копії містяться у справі), проте зазначені суми в установлені строки сплачувалися КП не повністю, у зв'язку з чим виникла недоїмка із сплати страхових внесків, що підтверджується Картками особового рахунку страхувальника. Рішенням УПФ № 607 від 20 лютого 2009 року до КП застосовано фінансові санкції у розмірі 49917,11 грн. та нарахована пеня у розмірі 12292,98 грн.
На підставі облікових даних карток особових рахунків страхувальника, УПФ направляло від-повідачу вимоги про сплату недоїмки: № Ю-791у від 5 березня 2009 року на суму 148621,02 грн., від 13 березня 2009 року на суму 62210,09 грн. (фінансові санкції – 49917,11 грн., пеня – 12292,98 грн.), № Ю-791у від 1 квітня 2009 року на суму 75502,00 грн., № Ю-791у від 2 червня 2009 року на суму 89355,69 грн., № Ю-791у від 3 липня 2009 року на суму 177144,90 грн., № Ю-791у від 3 листопада 2009 року на суму 91510,29 грн., № Ю-791у від 1 грудня 2009 року на суму 3520,00 грн., № Ю-74у від 4 січня 2010 року на суму 60799,92 грн., які були отримані відповідачем, про що свідчать підписи на корінцях вимог та поштові повідомлення про вручення.
Зазначені вимоги та рішення № 607 від 20 лютого 2009 року відповідачем не оскаржувалися та не узгоджувалися. Суми, вказані у вимогах, у повному обсязі сплачені не були, у зв'язку з чим заступником прокурором Голосіївського району м. Києва в інтересах УПФ вжито заходів стягнення боргу у розмірі 543425,69 грн., шляхом подання адміністративного позову.
Згідно довідки УПФ від 21 червня 2010 року № 6076/02 розстрочення платежів з КП за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року не проводилося.
Станом на момент розгляду справи відповідачем частково сплачено заборгованість, про стягнення якої заявлено позов. Заборгованість у розмірі 267832,09 грн. сплачена не була, що підтверджується Довідкою від 27 квітня 2010 року № 4466/02.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 23, п. 7 ст. 64 та ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право звертатися до суду з позовною заявою про стягнення із страхувальників заборгованості із сплати страхових внесків.
Згідно ч. 2 ст. 60 КАС прокурор здійснює в суді представництво інтересів держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Враховуючи те, що докази надані позивачем підтверджують обґрунтованість його позовних вимог, відповідачем не надано доказів, які спростовували доводи та аргументи позивача, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 17, 50, 60, 70, 71, 76, 79, 86, 104, 158–163, 167 КАС, суд
п о с т а н о в и в:
1. Задовольнити адміністративний позов.
2. Стягнути із Комунального підприємства "Київський іподром" (ідентифікаційний код: 00846346) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м Києва (р/р 256093122601 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 26869454) заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 267832,09 грн. (двісті шістдесят сім тисяч вісімсот тридцять дві гривні 09 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки встанов-лені ст.ст. 185–187 КАС. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 26 червня 2010 року.
Суддя Д.А. Костенко