ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 квітня 2010 року 16:19 № 2а-2706/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Костенка Д.А., при секретарі судового засідання Білову М.В.,
за участю представників: позивача – Іскоростенського Д.А., прокурора – Дерези В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (далі – УПФ) до Приватного підприємства "Віват-Плюс" (далі – ПП) про стягнення заборгованості в розмірі 45275,66 грн.,
в с т а н о в и в:
Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах УПФ звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути із ПП заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі – страхові внески) у розмірі 45275,66 грн.
Розгляд справи відкладався у зв'язку із неявкою представників відповідача до суду. Поштова кореспонденція, направлена відповідачу, повернулася до суду із довідкою поштового відділення про причини повернення: "Не знаходиться (вибули)".
Під час розгляду справи представники позивача та прокурора підтримали позовні вимоги.
Заслухавши пояснення представників позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову. При цьому суд виходить із такого.
Відповідно до положень ст. 5 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Судом встановлено, що ПП згідно із п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV є страхувальником, платником страхових внесків, базовий звітний період якого календарний місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV відповідач зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (п. 4); нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6).
Згідно із ч. 6 та ч. 12 ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом 10-ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом 3-х робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону № 1058-IV суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Судом встановлено, що у 2009 році відповідач нараховував страхові внески за відповідні звітні періоди, однак сплачував їх не у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла недоїмка та були застосовані фінансові санкції та нарахована пеня.
На підставі облікових даних карток особових рахунків страхувальника, УПФ направляло від-повідачу Вимоги про сплату недоїмки за відповідний період № Ю-70: від 5 січня 2009 року на суму 20637,47 грн., від 2 лютого 2009 року на суму 11338,84 грн., від 2 березня 2009 року на суму 8296,86 грн., від 1 квітня 2009 року на суму 3851,37 грн., а також Рішення про застосування фінансових санкцій: № 2296 від 22 травня 2009 року на суму 3225,59 грн., № 3688 від 8 жовтня 2009 року на суму 1073,44 грн. Зазначені вимоги та рішення були отримані відповідачем, про що свідчать підписи про отримання та поштові повідомлення про вручення.
Протягом 10-ти робочих днів з дня отримання вказаних вимог та рішень, відповідач суми недоїмки сплатив частково, що підтверджується даними із Карток особового рахунку страхувальника. При цьому, як убачається, ці вимоги та рішення відповідачем не узгоджувалися та не оскаржувалися.
Станом на момент розгляду справи заборгованість у розмірі 45275,66 грн. сплачена не була, що підтверджується Довідкою про структуру боргу станом на 14 квітня 2010 року.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Враховуючи те, що докази надані позивачем підтверджують обґрунтованість позовних вимог, відповідачем не надано доказів, які спростовували доводи та аргументи позивача, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 104, 158–163, 167 КАС, суд
п о с т а н о в и в:
1. Задовольнити адміністративний позов Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва.
2. Стягнути із Приватного підприємства "Віват плюс" (код 32303150) на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (р/р 256023012613 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЗКПО 26063727) заборгованість у розмірі 45275,66 грн. (сорок п'ять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 66 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки встанов-лені ст.ст. 185–187 КАС. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 19 квітня 2010 року.
Суддя Д.А. Костенко