ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.10 Справа № 7/131/10
Суддя
За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові
мережі” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя
до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2, м. Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача ОСОБА_4, дов. № 20 від 04.01.2010р.
Від відповідача не з’явився
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 11686,61 грн., які складаються з 9865,34 грн. основного боргу за договором № 202249 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, 310,03 грн. -3% річних, 1256,75 грн. втрат від інфляції та 254,49 грн. пені за неналежне виконання умов договору.
07.06.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.07.2010 р. Судове засідання відкладалось до 27.07.2010р.
Ухвала суду на адресу сторін була відправлена в установленому законом порядку і установлений строк.
Позивач вимоги викладені в позовній заяві підтримав та обґрунтовує їх ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України та договором № 202249 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.
Відповідач чи його представник в судове засідання, продовжене 27.07.2010р, не з’явились повторно. Вимоги суду, викладені в ухвалі суду відповідач не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.
В зв’язку з поверненням поштовим відділення ухвали суду від 07.06.2010 р. про порушення провадження по справі з відміткою “за закінченням терміну зберігання” з юридичної та фактичної адреси (які були зазначені позивачем в позовній заяві), господарським судом Запорізької області було надіслано запит на адресу держаного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради, з метою з’ясування місцезнаходження відповідача.
Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів, не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення.
Згідно довідки державного реєстратора відповідач зареєстрований за адресою, яка співпадає з адресою зазначеною позивачем в позовній заяві та на яку направлялися ухвали суду.
Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
За письмовим клопотанням позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 21.07.2010 р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.09.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 202249 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі – договір).
Згідно умов договору, позивач взяв на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невід’ємними частинами.
Відповідно до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно п. 6.3 договору, підставою для розрахунків відповідача з позивачем є рахунок та акт приймання-передачі.
На виконання умов договору позивач постачав відповідачу теплову енергію в період з жовтня 2007 р. по березень 2008 р. та з серпня 2008 р. по квітень 2010 р., що підтверджується актами, копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 6.7 договору, відповідач, з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримувати від позивача документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.
Пункт 6.7.1 договору, передбачає що отриманий акт приймання –передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, належним чином оформити і повернути акт прийому-передачі позивачу на протязі п’яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:
- при отриманні нарочним-дата вручення представнику відповідача;
- при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3дні, по області-5 днів, по Україні-7 днів).
Згідно п. 6.7.2 договору, у разі неотримання позивачем підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, термін встановлений п.6.7.1. договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобов’язаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1 договором строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, позивач розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, позивач надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений відповідачем у господарському суді.
Подача теплової енергії підтверджуються актами приймання - передачі теплової енергії, які відповідач, згідно п. 6.7.2 договору, позивачу зворотно не направив, зауважень, в установлений договором строк, на акти не надав.
На оплату поставленої теплової енергії відповідачу були направлені позивачем рахунки за постачання теплової енергії за даний період, (копії рахунків долучені до матеріалів справи).
Внаслідок чого як зазначає позивач, у відповідача утворилась заборгованість в сумі 9865,34 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору… Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.
Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.
Позивач надсилав неодноразово на адресу відповідача претензії № 05/772-юр від 16.09.2008 р., № 05/1041-юр від 15.12.2008 р., № 05/552-юр від 18.05.2009 р., № 05/1197-юр від 14.12.2009 р., № 05/220-юр від 11.03.2010 р., № 05/1254 від 18.05.2010 р.) з вимогою оплатити заборгованість за теплову енергію по договору.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимогу позивача про оплату наданих послуг.
Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді, відповідач має заборгованість в сумі 9865,34 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 9865,34 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення суми 310,03 грн. –3% річних та суми 1256,75 грн. індексу інфляції є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 254,49 грн.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Як вбачається з п. 7.2.8 договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати відповідачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен ден прострочення по день фактичної оплати.
Однак, згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 254,49 грн.
Виходячи з вищевикладеного, позов слід задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 (69095, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, приміщення 26, 27, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі Орджонікідзевського району ( фактична адреса : 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4; юридична адреса : 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 9865,34 грн. основного боргу, 310,03 грн. –3% річних, 1256,75 грн. втрат від інфляції, 254,49 грн. пені, 116,87 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ .
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття .
Суддя Н.С. Кутіщева