Справа № 2 – 3901/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
18 червня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
при секретарі Щитюк Н.О.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень», третя особа – виконуючий обов’язки начальника Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» Ушаков Олег Юрісович, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати звільнення його з посади начальника відділу безпеки дорожнього руху та охорони праці ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» незаконним, поновити його на вказаній посаді та стягнути з ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 2242,38 грн., посилаючись на незаконність вказаного звільнення.
У червні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив суд визнати звільнення його з посади начальника відділу безпеки дорожнього руху та охорони праці ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» незаконним, поновити його на вказаній посаді та стягнути з ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 34 672,20 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, зазначивши, що з 23.08.2007 року він працює на посаді начальника відділу безпеки дорожнього руху та охорони праці на вказаному підприємстві. Наказом виконуючого обов’язки начальника ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» Ушакова О.Ю. від 09.06.2009 року за № 21-П та № 39 позивача було звільнено із займаної посади з 05.06.2009 року за здійснення прогулу без поважних причин, у зв’язку із тим, що останній 05.06.2009 року був відсутнім на робочому місці з 11 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. Проте, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки 05.06.2009 року позивач разом з керівництвом ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» був запрошений та приймав участь у засіданні робочої групи комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку, після чого знаходився на прийомі у голови Профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України. У зв’язку із чим позивач був тимчасово відсутній на робочому місці з поважних причин. Крім того, позивач не був запрошений на засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень», головою якої він є, на якому мало б розглядатись подання щодо його звільнення з роботи.
Представник відповідача ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» - Фінчук Г.Р. визнала позовні вимоги у повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на їх обґрунтованість, зазначивши, що звільнення ОСОБА_1 із займаної посади дійсно було проведено керівним складом ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» без належних на то підстав.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
23.08.2007 року ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника відділу безпеки дорожнього руху і охорони праці ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень».
Наказом виконуючого обов’язки начальника ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» Ушакова О.Ю. від 09.06.2009 року від № 39 ОСОБА_1 05.06.2009 року було звільнено із займаної посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку із вчиненням прогулу без поважних причин.
Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно Протоколу № 2 засідання робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку від 05.06.2009 року, ОСОБА_1 був запрошений та приймав участь у засіданні робочої групи вказаного комітету, яке було розпочато об 11 годині 00 хвилин 05.06.2009 року.
Відповідно до довідки № 98 від 23.06.2009 року, виданої Профспілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України, ОСОБА_1 о 14 годині 00 хвилин 05.06.2009 року знаходився на прийомі у голови зазначеної профспілки Короля А.Г. Після чого о 16 годині 20 хвилин в канцелярії ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» був ознайомлений із наказом №30 від 05.06.2009 року про забезпечення чергування на вказаному підприємстві, про що поставив свій підпис у відповідному журналі.
Таким чином, 05.06.2009 року ОСОБА_1 був тимчасово відсутнім на підприємстві з поважних причин, оскільки приймав участь у засідання робочої групи вищевказаного комітету Верховної Ради України та перебував на прийомі у голови Профспілки автомобільного транспортну та шляхового господарства України, що підтверджується відповідними документами.
Згідно довідки № 01/01-15 від 11.06.2009 року на момент звільнення ОСОБА_1 був головою первинної профспілкової організації ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень», членом центрального комітету профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України, членом президії центрального комітету профспілки та членом Київського міського комітету профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства і членом його президії.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстави, зокрема, прогулу без поважних причин, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 КЗпП України подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 КЗпП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об’єднання професійних спілок).
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не був запрошений на засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень», на якому мало б розглядатися подання щодо його звільнення, також він не подавав заяви про розгляд зазначеного подання у його відсутність. Крім того, згідно Постанови Президії Київської міської профспілкової організації працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства № П – 14 від 24.06.2009 року, згода на звільнення ОСОБА_1 у вищого виборного органу професійної спілки не отримувалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеолачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не було дотримано процедури звільнення ОСОБА_1, передбаченої чинним законодавством, у зв’язку із чим останнього було звільнено без законної на те підстави, суд вважає необхідним визнати звільнення ОСОБА_1 незаконним, поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу безпеки дорожнього руху і охорони праці ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень», а також стягнути з ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» на користь ОСОБА_1 34 672,20 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» в дохід держави 346,7 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідно до п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах, зокрема, про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Керуючись ст.ст. 43, 149,232, 233, 235 та 252 КЗпП України, ст.ст. 10, 60,88, 212, 213 та 367 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу безпеки дорожнього руху та охорони праці Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень».
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу безпеки дорожнього руху та охорони праці Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» з 05 червня 2009 року.
Стягнути з Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» на користь ОСОБА_1 34 672,20 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Стягнути з Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» в дохід держави 346,7 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення виплати заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя